Диетиловий етер (Aether pro narcosi)

Категорія: Анестезіологія та реаніматологія → Засоби загальної анестезії (загальні анестетики) → Інгаляційні анестетики → Етери → Диетиловий етер

Диетиловий етер (Aether pro narcosi)

Препарат випускається під торгівельними назвами:

• ЕФІР ДЛЯ НАРКОЗУ СТАБІЛІЗОВАНИЙ, Казенне підприємство Шосткинський казенний завод "Зірка", Сумська обл., м. Шостка, Україна

Інструкція для застосування: Диетиловий етер (Aether pro narcosi)

Фармакотерапевтична група: N01AA01 - засоби для загальної анестезії: Ефіри.

Основна фармакотерапевтична дія: пригнічує ЦНС (центральна нервова система) при збереженні функцій судинорухового та дихального центрів.

Показання для застосування ЛЗ: для проведення інгаляційного наркозу.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: застосовують за напіввідкритою (напівзакритою) системою; ефір підключають поступово, починаючи з 1 об% і збільшуючи дозу до 10-12 об % (у деяких хворих – до 16–18 об %); наркотичний сон настає через 12-20 хв (Хвилина), після чого для підтримання необхідної глибини наркозу дозу ефіру поступово знижують до 2-4 об%, регулюючи його подачу залежно від адекватності клінічних даних та електроенцефалографічних показників; після закінчення операції ефір відключають і хворого переводять на дихання повітряно-кисневою сумішшю; пробудження спостерігається в межах 20-40 хв (Хвилина) після припинення подачі ефіру, але наркозна депресія усувається лише через декілька год (Година); вищі дози для дорослих: разова-0,33 мл (20 крап.), МДД (максимальна добова доза) -1 мл (60 крап.).

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: подразнює слизові оболонки дихальних шляхів (можливі рефлекторні зміни дихання, аж до ларингоспазму), посилює секрецію слинних, бронхіальних залоз; різке підвищення АТ (артеріальний тиск), тахікардія, зокрема при пробудженні; у ранньому, післяопераційному періоді - пригнічення дихання, блювання, бронхопневмонії.

Протипоказання до застосування ЛЗ: туберкульоз легень, г. (Гострий) респіраторні захворювання, гіпертонічна хвороба, СС (серцево-судинний) захворювання із вираженим підвищенням АТ (артеріальний тиск) і декомпенсацією серцевої діяльності, підвищення внутрішньочерепного тиску, тяжкі захворювання нирок та печінки, ЦД (цукровий діабет), гіпертиреоз, загальне виснаження (кахексія), ацидоз; протипоказаний, якщо під час операції буде застосована електрокоагуляція; діти та вагітні.

Форми випуску ЛЗ: рідина по 140 мл у фл.

Візаємодія з іншими лікарськими засобами

Вибухонебезпечний у суміші із закисом азоту, однак ефір використовують у поєднанні з ним, а також у складі з фторотаном.

Особливості застосування у жінок під час вагітності та лактаціїї

Вагітність: Не застосовується
Лактація: Даних в інструкції немає

Особливості застосування при недостатності внутрішніх органів

Порушення функції церцево-судинної системи: Протипоказаний при АГ (артеріальна гіпертензія), ССЗ із вираженим підвищенням АТ (артеріальний тиск) і декомпенсацією СН (серцева недостатність).
Порушення функції печинки: Протипоказаний при тяжких захворюваннях.
Порушення функції нирок: Протипоказаний при тяжких захворюваннях .
Порушення функції дихальної системи: Протипоказаний при туберкульозі легень, ГРЗ.

Особливості застосування у дітей та осіб похилого віку

Діти, до 12 років: Не застосовують
Особи похилого та старечого віку: Спеціальних рекомендацій немає

Застереження щодо застосування

Інформація для лікаря: Для послаблення рефлекторних реакцій, які виникають внаслідок подразнення дихальних шляхів та зменшення секреції слинних та бронхіальних залоз, перед наркозом вводять атропіну сульфат або інші холінолітичні препарати, наприклад метацин. Для премедикації застосовують наркотичні анальгетики (промедол), нейролептики (аміназин), холіноблокатори (атропін, метоцин), протигістамінні засоби (димедрол, дипразин). До комплексу премедикації необхідно включати також препарати антигістамінної та седативної дії. Для зменшення збудження ефірний наркоз застосовують після ввідного барбітуратного наркозу. У деяких випадках за вибором анестезіолога наркоз проводять азеотропною сумішшю (фторотан + ефір) або закисом азоту із подальшим підтриманням наркозу ефіром. З метою посилення міорелаксації і значного зниження кількості ефіру стабілізованого застосовують м´язові релаксанти
Інформація для пацієнта: Спеціальних рекомендацій немає