 Ізофлуран (Isofluran) |
 |
Категорія: Анестезіологія та реаніматологія → Засоби загальної анестезії (загальні анестетики) → Інгаляційні анестетики → Галогенізовані вуглеводні → Ізофлуран
Ізофлуран (Isofluran)
Препарат випускається під торгівельними назвами:
- ІЗОФЛУРАН, НІКОЛАС ПІРАМАЛ ІНДІЯ ЛІМІТЕД, Індія
- ФОРАН, Ебботт Лабораторіз Лтд, Великобританія
Ціни в аптеках:
Інструкція для застосування: Ізофлуран (Isofluran)
Фармакотерапевтична група: N01AB06 - засоби для загальної анестезії
Основна фармакотерапевтична дія: швидко змінює рівень анестезії, швидко здійснюється введення і виведення з наркозу, виникає розслаблення м’язів, достатнє для проведення деяких внутрішньопорожнинних операцій.
Показання для застосування ЛЗ: для введення у наркоз та його підтримання БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск); як седативний засіб для хворих із штучною вентиляцією легенів із збереженням седативного ефекту до 48 год (Година).
Спосіб застосування та дози ЛЗ: для забезпечення точного контролю концентрації слід застосовувати випарники, відкалібровані спеціально для ізофлурану БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск); з віком значення мінімальної альвеолярної концентрації (МАК) ізофлурану зменшуються; у 25-річних людей МАК ізофлурану в кисні в середньому становить 1,28 %, у 40-річних – 1,15 %, а у 60-річних – 1,05 %, у новонароджених дітей МАК ізофлурану в кисні дорівнює 1,6 %, у дітей від 1 до 6 місяців – 1,87 %, а від 6 до 12 місяців – 1,80 %; препарати для премедикації необхідно підбирати для кожного пацієнта окремо, з урахуванням здатності ізофлурану пригнічувати дихання; питанням вибору є застосування антихолінергічних засобів; перед інгаляцією ізофлуранової суміші найчастіше вводять один з короткодіючих барбітуратів або інший в/в (внутрішньовенне введення) препарат для введення у наркоз; замість цього можна застосовувати суміш ізофлурану з киснем або з киснем і закисом азоту; введення у наркоз за допомогою ізофлурану рекомендується розпочинати із застосування концентрації 0,5 % БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск); для забезпечення хірургічного рівня анестезії протягом 7 – 10 хв (Хвилина) здебільшого достатньо концентрації від 1,5 % до 3,0 %; хірургічний рівень анестезії можна підтримувати за допомогою 1,0 - 2,5 % ізофлурану в суміші кисню та закису азоту; якщо ізофлуран вводиться тільки з киснем, то може знадобитися збільшення його концентрації на 0,5 - 1,0 % БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск); у разі необхідності додаткового розслаблення м’язів можна застосовувати міорелаксант у невеликій дозі; за відсутності додаткових ускладнюючих факторів рівень АТ (артеріальний тиск) під час підтримки наркозу обернено пропорційний альвеолярній концентрації ізофлурану; при глибокому наркозі може відбуватися значне зниження АТ (артеріальний тиск), і в такому разі для його підвищення необхідно дещо зменшити концентрацію ізофлурану при його вдиханні; для підтримки хірургічного рівня анестезії у дітей здебільшого потрібні більші концентрації ізофлурану; у людей похилого віку - потрібні менші концентрації ізофлурану; для підтримки седативного ефекту можна застосовувати 0,1 - 1,0 % ізофлурану в суміші повітря з киснем, точну дозу в таких випадках слід підбирати індивідуально, залежно від потреб пацієнта.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: пригнічення дихання, гіпотензія, аритмія; у післяопераційний період - тремтіння, нудота, блювання, непрохідність кишечнику; тимчасове збільшення кількості лейкоцитів, навіть за відсутності хірургічного стресу; посилення дії всіх міорелаксантів, при цьому найбільше цей ефект виявляється щодо недеполяризуючих міорелаксантів; збільшення концентрації ферментів печінки і у поодиноких випадках - фатальний некроз печінки; тимчасове підвищення тиску спинномозкової рідини, яке повністю усувається шляхом гіпервентиляції; при збільшенні глибини наркозу, вираженість гіпотензії та пригнічення дихання підвищується; у хворих, яким проводили кюретаж матки, - збільшення крововтрати порівняно із застосуванням галотану.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до будь-яких галогенованих анестетиків; наявна або можлива генетична схильність до розвитку злоякісної гіпертермії.
Форми випуску ЛЗ: р-н для інгаляцій по 100 мл, по 250 мл у пляшках; р-н для інгаляцій 99,9% по 100 мл у фл.
Візаємодія з іншими лікарськими засобами
Здатний значно посилювати дію всіх поширених міорелаксантів, найбільше цей ефект виявляється щодо недеполяризуючих міорелаксантів. Неостигмін відновлює дію недеполяризуючих міорелаксантів і не впливає на міорелаксантні властивості самого ізофлурану. З ізофлураном сумісні міорелаксанти, які звичайно застосовуються.
Особливості застосування у жінок під час вагітності та лактаціїї
Вагітність: Безпека препарату не встановлена, немає жодних підстав очікувати появи специфічних побічних явищ, спричинених застосуванням для анестезії під час вагітності. Застосування не супроводжується небажаних реакцій в організмі матері або новонародженої дитини.
Лактація: Можна лише за життєвих показань
Особливості застосування при недостатності внутрішніх органів
Порушення функції церцево-судинної системи: При ІХС (ішемічна хвороба серця) при проведенні анестезії – підтримка нормальних значень параметрів гемодинаміки.
Порушення функції печинки: Можливе погіршення функціональної активності печінки.
Порушення функції нирок: Спеціальних рекомендацій немає
Порушення функції дихальної системи: Спеціальних рекомендацій немає
Особливості застосування у дітей та осіб похилого віку
Діти, до 12 років: Застосовують для введення у наркоз дітям до 2-х років ,сумісний з усіма сучасними препаратами, які використовуються в анестезіологічній практиці.
Особи похилого та старечого віку: Для підтримки хірургічного рівня, здебільшого потрібні менші концентрації препарату
Застереження щодо застосування
Інформація для лікаря: Введення може здійснюватися тільки у спеціально обладнаних для анестезії приміщеннях і тільки персоналом, який має достатню кваліфікацію та досвід. Використовувати прилади, за допомогою яких можна стежити за концентрацією у вдихуваному аби видихуваному повітрі. У хворих на ІХС (ішемічна хвороба серця) при проведенні анестезії, важливо підтримувати нормальні значення параметрів гемодинаміки для запобігання ішемії міокарда. У хворих з підвищеним внутрішньочерепним тиском застосовувати з обережністю; може знадобитись гіпервентиляція. Значно посилює дію недеполяризуючих міорелаксантів. У концентраціях до 0,75 % є безпечним і ефективним засобом для підтримки анестезії при кесаревому розтині. Застосування не супроводжується появою пов’язаних з цим небажаних реакцій в організмі матері або новонародженої дитини. Анестезія ним може спричинити гіперметаболічний стан скелетних м’язів, що супроводжується збільшенням споживання кисню і розвитком с-му, відомого як злоякісна гіпертермія.
Інформація для пацієнта: Не можна керувати автомобілем протягом тривалого періоду часу або працювати з механізмами.