Рокуронію бромід (Rocuronium bromide)

Категорія: Анестезіологія та реаніматологія → Міорелаксанти з центральним механізмом дії → Інші препарати четвертинного амонію → Рокуронію бромід

Рокуронію бромід (Rocuronium bromide)

Препарат випускається під торгівельними назвами:

• ЕСМЕРОН®, Н.В.Органон/Органон (Ірландія) Лтд., Нідерланди/Ірландія

Інструкція для застосування: Рокуронію бромід (Rocuronium bromide)

Фармакотерапевтична група: М03АС09 - міорелаксанти з периферичним механізмом дії.

Основна фармакотерапевтична дія: швидкодіючий, середньої тривалості дії, недеполяризуючий міорелаксант, що має всі фармакологічні ефекти, характерні для цього класу препаратів (курареподібних); блокує н-холінорецептори скелетного м’яза і перешкоджає деполяризуючій дії ацетилхоліну.

Показання для застосування ЛЗ: як додатковий засіб при загальній анестезії для полегшення інтубації трахеї під час звичайної і швидкої послідовної індукції анестезії і для забезпечення релаксації скелетної мускулатури під час хірургічних операцій; як допоміжний засіб для полегшення інтубації і проведення ШВЛ (штучна вентиляція легенів).

Спосіб застосування та дози ЛЗ: вводиться в/в (внутрішньовенне введення) болюсно, так і у вигляді безперервної інфузії; дозу потрібно підбирати індивідуально для кожного хворого; при підборі дози слід зважати на метод анестезії і передбачувану тривалість операції, метод седації і очікувану тривалість ШВЛ (штучна вентиляція легенів), можливу взаємодію з іншими ЛЗ (лікарський засіб), що вводяться одночасно, а також загальний стан хворого; для оцінки ефективності нервово-м’язової блокади і відновлення нервово-м’язової провідності рекомендується використовувати відповідну методику нервово-м’язового моніторингу; засоби для інгаляційного наркозу підсилюють блокуючу дію препарату на нервово-м'язову передачу; це посилення може стати клінічно значущим тоді, коли в процесі загальної анестезії концентрація введених інгаляційно речовин в тканинах досягає рівня, достатнього для такої взаємодії; тому необхідно коригувати дозу препарату шляхом введення щонайменших підтримуючих доз препарату через більші інтервали або ж максимального зниження швидкості інфузії препарату під час тривалих (більше 1 год) процедур, що проводяться із застосуванням інгаляційного наркозу; для дорослих пацієнтів такі рекомендації щодо режиму дозування можуть використовуватися як загальна схема при проведенні ендотрахеальної інтубації, для забезпечення м'язової релаксації при операціях різної тривалості, а також для використання у відділенні інтенсивної терапії.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: біль/реакція в місці ін’єкції, зміни основних показників стану організму і збільшення тривалості нервово-м’язового блоку; гіперчутливість, анафілактична реакція, анафілактоїдна реакція, анафілактичний шок, анафілактоїдний шок; в’ялий параліч; тахікардія, артеріальна гіпотензія; судинний колапс, шок, гіперемія; бронхоспазм; ангіневротичний набряк, кропив’янка, висип, еритематозний висип; м’язова слабкість, стероїдна міопатія; загальні та місцеві - біль у місці ін’єкції, реакція в місці ін’єкції.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату.

Форми випуску ЛЗ: р-н для в/в (внутрішньовенне введення) ведення, 10 мг/мл по 5 мл (50 мг), по 10 мл (100 мг) у скляному флаконі

Візаємодія з іншими лікарськими засобами

Посилення ефекту рокуронію:- галогенізовані леткі анестетики підсилюють нервово-м’язову блокаду, спричинену ним, ефект стає помітним при введенні підтримуючих доз; відновлення нервово-м’язової провідності за допомогою інгібіторів ацетилхолінестрази може пригнічуватися;- тривале супутнє застосування з КС може призвести до збільшення тривалості нервно-м’язової блокади або до міопатії;- препарати інших груп: а/б (Антибіотик) (аміноглікозиди, лінкозаміди і поліпептидні а/б (Антибіотик), а/б (Антибіотик) ряду ациламіно-пеніциліну); діуретики, хінідин і його ізомер хінін, солі магнію, блокатори кальцієвих каналів, солі літію, місцеві анестетики (лідокаїн в/в (внутрішньовенне введення), бупівакаїн епідурально) і гостре введення фенітоїну або β-адреноблокаторів. Знижують його ефект: попереднє тривале введення фенітоїну, карбамазепіну; інгібітори протеаз (габексат, улінастатін). Введення інших недеполяризуючих може спричиняти ослаблення або посилення нервово-м’язового блоку, залежно від черговості введення і від застосованого міорелаксанту; сукцинілхолін, який вводять після його, може підсилювати або ослабляти нервово-м’язовий блок, спричинений препаратом. Може каталізувати дію лідокаїну.

Особливості застосування у жінок під час вагітності та лактаціїї

Вагітність: З обережністю призначати препарат
Лактація: Тільки, якщо, очікувана користь для матері переважає потенційний ризик для дитини 

Особливості застосування у дітей та осіб похилого віку

Діти, до 12 років: Недостатньо даних щодо застосування у новонароджених (0 - 1 місяця). Препарат можна застосовувати з 28 дня життя дитини. Не рекомендований для полегшення проведення інтубації трахеї під час швидкої послідовної індукції анестезії у педіатричних пацієнтів.
Особи похилого та старечого віку: Літній вік може сприяти пізнішому початку дії препарату.

Застереження щодо застосування

Інформація для лікаря: Не містить консерванту, р-н застосовувати відразу після відкриття фл. (Флакон) Якщо препарат вводиться ч/з одну інфузійну систему з іншими ЛЗ (лікарський засіб), ретельно промивати систему (0,9 % р-ном NaCl) між введенням р-ну і препаратами, які з ним не сумісні. Спричиняє параліч дихальних м’язів, проводити ШВЛ (штучна вентиляція легенів) аж до адекватного відновлення самостійного дихання. Для попередження ускладнень, у результаті залишкової кураризації, проводити екстубацію після того, як відновиться нервово-м’язова провідність. Можуть виникати анафілактичні реакції. Вводити в ретельно підібраних дозах відповідно до індивідуальної реакції хворого, при використанні відповідної методики нервово-м’язового моніторингу. Виникнення міопатії після тривалого введення у комбінації з КС, період застосування міорелаксанту повинен бути якомога коротшим. З обережністю хворим із клінічно вираженими захворюваннями печінки, жовчовивідних шляхів, нирковою недостатністю. У таких хворих спостерігалася пролонгація дії при дозах 0,6 мг/кг маси тіла. Стани, пов’язані із збільшенням часу циркуляції препарату в крові (СС захворювання, літній вік, набряки), сприяють пізнішому початку дії препарату. Тривалість дії може бути збільшена внаслідок зниженого кліренсу плазми. З обережністю пацієнтам із захворюваннями нервово-м’язової системи, пацієнтам, які перенесли поліомієліт, реакція на м’язові релаксанти може бути істотно змінена. При хірургічних втручаннях при гіпотермії блокуючий ефект на нервово-м’язову систему посилюється, а тривалість дії збільшується. Може виявляти триваліший ефект, спонтанне відновлення нервово-м’язової провідності після його застосування триваліше у хворих, які страждають на ожиріння (доза розраховується, виходячи з реальної маси тіла). У пацієнтів з опіками може розвиватися резистентність. Проводити підбір ефективної дози методом титрування. Стани, які підсилюють ефект: гіпокаліємія (після тривалого блювання, діареї, лікування діуретиками), гіпермагніємія, гіпокальціємія (після масивних переливань), гіпопротєїнемія, дегідратація, ацидоз, гіперкапнія, кахексія. Перед початком застосування усунути тяжкі порушення водно-електролітного балансу, зміни рН крові, дегідратацію.
Інформація для пацієнта: Застосовують як допоміжний засіб при проведенні загальної анестезії, дотримуватися звичайних запобіжних заходів після загальної анестезії для амбулаторних пацієнтів.