 Атракуріум (Atracurium) |
 |
Категорія: Анестезіологія та реаніматологія → Міорелаксанти з центральним механізмом дії → Інші препарати четвертинного амонію → Атракуріум
Атракуріум (Atracurium)
Препарат випускається під торгівельними назвами:
- ІНТУБАН®, ВАТ "Фармак", м. Київ, Україна
- АТРАКАД, Бхарат Сірамс енд Вакцинс Лімітед, Індія
- ТРАКРІУМ, ГлаксоСмітКляйн Мануфактуринг С.п.А., Італія
Ціни в аптеках:
Інструкція для застосування: Атракуріум (Atracurium)
Фармакотерапевтична група: M03AC04 - міорелаксанти з периферичним механізмом дії.
Основна фармакотерапевтична дія: міорелаксант периферичної дії недеполяризуючого конкурентного типу, що блокує н-холінорецептори кінцевих пластинок скелетних м’язових волокон і перешкоджає деполяризуючій дії ацетилхоліну, в результаті чого виникає пригнічення нервово-м’язової передачі на рівні постсинаптичної мембрани.
Показання для застосування ЛЗ: для міорелаксації при хірургічних втручаннях і діагностичних процедурах БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск) (за наявності засобів для проведення ендотрахеальної інтубації та ШВЛ).
Спосіб застосування та дози ЛЗ: застосовується шляхом в/в (внутрішньовенне введення) болюсної ін’єкції; дозовий режим для дорослих становить від 0,3 до 0,6 мг/кг маси тіла БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск) залежно від необхідної тривалості повної нервово-м’язової блокади і забезпечує адекватну релаксацію протягом 15-35 хв (Хвилина); ендотрахеальну інтубацію можна проводити протягом перших 90 сек після в/в (внутрішньовенне введення) введення препарату в дозах 0,5-0,6 мг/кг маси тіла; за необхідності подовження блокуючої дії препарат додатково вводять в дозах 0,1-0,2 мг/кг маси тіла БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск); правильне додаткове дозування не збільшує кумулятивного ефекту нервово-м’язової блокади; відновлення нормальної нервово-м’язової передачі відбувається через 35 хв (Хвилина); нервово-м’язова блокада може бути швидко нівельована застосуванням стандартних доз антихолінестеразних препаратів; після початкового введення болюсної дози препарату 0,3-0,6 мг/кг маси тіла подальше підтримання нервово-м’язової блокади під час тривалого хірургічного втручання здійснюється шляхом тривалої в/в (внутрішньовенне введення) інфузії препарату у режимі 0,3-0,6 мг/кг/год; препарат може застосовуватись шляхом в/в (внутрішньовенне введення) інфузій під час аортокоронарного шунтування; при необхідності гіпотермії тіла до t° (Температура) 25 - 26°С зменшується рівень інактивації атракуріуму, тому для підтримання повної нервово-м’язової блокади у цьому разі швидкість інфузійного введення препарату може бути зменшена наполовину; препарат застосовують у дітей старше 1 місяця у тих же дозових режимах, що і для дорослих, розраховуючи дозу на масу тіла дитини; у хворих похилого віку застосовується у стандартному дозуванні, однак рекомендується початкову дозу призначати на нижній межі дозового діапазону і вводити препарат повільніше; при нирковій та печінковій недостатності препарат призначається у стандартних дозах при будь-яких рівнях ниркової або печінкової недостатності, включаючи термінальні стадії; у пацієнтів з клінічно значущими проявами СС (серцево-судинний) захворювань початкова доза препарату повинна вводитись протягом періоду не менше 60 сек; хворі, які лікуються у палатах інтенсивної терапії - після введення необхідної початкової болюсної дози препарату у межах від 0,3 до 0,6 мг/кг маси тіла подальше підтримання нервово-м’язової блокади забезпечується постійною в/в (внутрішньовенне введення) інфузією препарату зі швидкістю від 11 до 13 мкг/кг/хв (0,65 – 0,78 мг/кг/год); однак існує широка індивідуальна варіабельність у дозовому режимі введення препарату, що може також змінюватись з часом; деяким хворим може бути необхідним такий низький рівень введення препарату, як 4,5 мкг/кг/хв (0,27 мг/кг/год), тоді як іншим - такий високий, як 29,5 мкг/кг/хв (1,77 мг/кг/год); швидкість відновлення нервово-м’язової передачі у хворих не залежить від тривалості застосування препарату і, за даними клінічних досліджень, лежить у межах від 32 до 108 хв (Хвилина); з метою індивідуалізації дозового режиму рекомендується, як і при застосуванні інших препаратів, що блокують нервово-м’язову передачу, контролювати її функцію.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: гіперемія шкіри, транзиторна помірна гіпотензія або бронхоспазм, що можуть бути зумовлені збільшенням викиду гістаміну; виникнення судом у хворих на інтенсивному лікуванні при застосуванні атракуріуму з іншими препаратами (у цих хворих звичайно були один або більше факторів схильності до судом - травма голови, набряк мозку, вірусний енцефаліт, гіпоксична енцефалопатія, уремія); анафілактоїдні або анафілактичні реакції; м’язова слабкість та/або міопатія (більшість з цих пацієнтів отримувало супутнє лікування ГКС).
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до атракуріуму, цисатракуріуму або бензолсульфонової кислоти.
Форми випуску ЛЗ: р-н для ін'єкцій, 10 мг/мл по 2,5 мл або по 5 мл в амп.
Візаємодія з іншими лікарськими засобами
Нервово-м’язова блокада посилюється при застосуванні інгаляційних анастетиків (галотан, ізофлуран, енфлуран); посилення нервово-м’язової блокади при застосуванні з: а/б (Антибіотик) аміноглікозиди, поліміксини, спектиноміцини, тетрацикліни, лінкоміцин і кліндаміцин; антиаритмічними препаратами: пропранололом, блокаторами кальцієвих канальців, лідокаїном, прокаінамідом, хінідином; діуретиками: фуросемідом, манітолом, тіазидовими діуретиками, ацетазоламіном; магнію сульфатом; кетаміном; солями літію; гангліоблокаторами (триметорфаном, гексаметонієм). Можливо підвищення чутливості до атракуріуму бесилату, провокувати розвиток міастенічного с-му: а/б (Антибіотик), бета-блокатори (пропранолол, окспренолол), антиаритмічні препарати (прокаінамід, хінідин), антиревматичні препарати (хлорохін, D-пеніциламін), триметафан, хлорпромазин, стероїди, фенітоїн, літій. При тривалому лікуванні протисудомними препаратами можливі більш пізній початок та менша тривалість нервово-м’язової блокади атракуріумом. Інші недеполяризуючі міорелаксанти разом з атракуріумом - інтенсивніша нервово-м’язова блокада. Деполяризуючі міорелаксанті - розвиток тривалої та глибокої релаксації, яку важко усунути антихолінестеразними засобами.
Особливості застосування у жінок під час вагітності та лактаціїї
Вагітність: Застосовується,якщо очікувана користь для матері буде переважати потенційний ризик для плоду.
Лактація: Невідомо, чи виділяється з грудним молоком.
Особливості застосування при недостатності внутрішніх органів
Порушення функції церцево-судинної системи: При незвичній чутливості до падіння АТ (артеріальний тиск) - вводити не менше 60 сек.
Порушення функції печинки: Спеціальних рекомендацій немає
Порушення функції нирок: Спеціальних рекомендацій немає
Порушення функції дихальної системи: Спеціальних рекомендацій немає
Особливості застосування у дітей та осіб похилого віку
Діти, до 12 років: Застосовують у дітей старше 1 місяця у тих же дозових режимах, що і для дорослих
Особи похилого та старечого віку: Застосовується у стандартному дозуванні, початкову дозу призначати на нижній межі дозового діапазону і вводити повільніше.
Застереження щодо застосування
Інформація для лікаря: Викликає параліч дихальних м’язів і інших скелетних м’язів, не має впливу на свідомість. Застосовувати на фоні адекватної загальної анастезії та під пильним наглядом досвідченого анастезіолога, за наявності відповідних можливостей для ендотрахеальної інтубації та ШВЛ (штучна вентиляція легенів). З обережністю застосовувати у хворих з підвищеною чутливістю до гістаміну, з гіперчутливістю до інших препаратів цієї групи. У хворих на міастенію гравіс, інші нервово-м’язові захворювання, з тяжкими електролітними розладами - поява підвищеної чутливості до атракуріуму. Хворим, які можуть бути незвично чутливими до падіння АТ (артеріальний тиск), ( з гіповолемією) вводити протягом не менше 60 сек. Інактивується при високому рН р-ну, тому не змішувати в одному шприці з тіопентоном або іншим лужним р-ном. Якщо вводиться шляхом пункції невеликої вени, після нього ввести достатню кількість фізіологічного р-ну. У разі сумісного призначення з іншими препаратами, голку або канюлю кожного разу промивати фізіологічним р-ном. Є гіпотонічним р-ном і його не застосовувати в одній інфузійній системі з препаратами крові або при переливанні крові. У хворих на опіки може розвинутись резистентність до препарату; можуть бути потрібні більші дози. Може застосовуватись під час хірургічного втручання (кесаревий розтин), не проникає ч/з плацентарний бар’єр у кількості, що має клінічне значення.
Інформація для пацієнта: Спеціальних рекомендацій немає