 Мексилетин (Mexiletine) |
 |
Категорія: Кардіологія → Антиаритмічні лікарські засоби → Антиаритмічні засоби I класу → Клас I В → Мексилетин
Мексилетин (Mexiletine)
Препарат випускається під торгівельними назвами:
- МЕКСАРИТМ, ЗАТ НВЦ "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод", м. Київ, Україна
Ціни в аптеках:
Інструкція для застосування: Мексилетин (Mexiletine)
Фармакотерапевтична група: С01ВВ02 - антиаритмічні препарати IВ класу.
Основна фармакотерапевтична дія: антиаритмічна дія; пригнічує швидкий трансмембранний потік іонів натрію, має мембраностабілізуючу та місцевоанестезуючу дії; препарат зменшує швидкість деполяризації та автоматизм водіїв ритму, швидкість проведення збудження у волокнах Гіса-Пуркін’є, незначно знижує ефективний рефрактерний період та більшою мірою тривалість потенціалу дії (ПД), підвищує співвідношення ефективного рефрактерного періоду до тривалості ПД (перитонеальний діаліз); мало впливає на гемодинамічні показники.
Показання для застосування ЛЗ: профілактика та лікування шлуночкових екстрасистолій, шлуночкових тахіаритмій.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: призначають спочатку по 400 мг, потім по 200 мг кожні 6–8 год (Година); можливо призначення препарату по 200–300 мг 3 р/добу (кількість разів на добу), за необхідності дозу підвищують на 50–150 мг кожні 3 доби; МДД (максимальна добова доза) – 800 мг, при нирковій недостатності – не більше 600 мг; у деяких випадках разову дозу доводиться збільшувати до 600 мг; у подальшому, залежно від терапевтичного ефекту, дозу можна поступово зменшити; термін лікування залежить від тяжкості та перебігу захворювання.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: зміни смакових відчуттів, нудота, блювання, діарея, запори, ністагм, порушення акомодації, атаксія, дизартрія, тремор, парестезія, сонливість, сплутаність свідомості, запаморочення; брадикардія, гіпотензія; не виключена аритмогенна дія (розвиток шлуночкових екстрасистолій, мерехтіння передсердь), дерматит, порушення сечовиділення, психози, судоми.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, СССВ (синдром слабкості синусового вузла), брадикардія, гіпотензія, кардіогенний шок, г. (Гострий) ниркова та печінкова недостатність, вагітність, дитячий вік; у період лактації препарат призначають лише за життєво-необхідних обставин; при цьому необхідно вирішити питання про припинення годування груддю.
Форми випуску ЛЗ: капс. (капсули) по 200 мг.
Візаємодія з іншими лікарськими засобами
Антациди, наркотичні засоби, метоклопрамід, седативні, холіноблокуючі, гангліоблокуючі засоби, Н2-блокатори уповільнюють абсорбцію мексилетину; β-адреноблокатори, антагоністи кальцію – зв’язування з білками плазми; рифампіцин, фенітоїн, барбітурати прискорюють метаболізм препарату, знижують концентрацію в крові; натрію гідрокарбонат і діуретики уповільнюють екскрецію мексилетину нирками, підвищуючи концентрацію у плазмі крові. При комбінованому застосуванні препарату з β-адреноблокаторами, мембраностабілізаторами спостерігається підвищення антиаритмогенного ефекту; з лідокаїном та іншими місцевими анестетиками можлива кумуляція мексилетину
Особливості застосування у жінок під час вагітності та лактаціїї
Вагітність: Протипоказаний.
Лактація: Призначають лише за життєво-необхідних обставин..
Особливості застосування при недостатності внутрішніх органів
Порушення функції церцево-судинної системи: З обережністю при брадикардії, артеріальній гіпотензії, СН (серцева недостатність).
Порушення функції печинки: З обережністю при захворюваннях.
Порушення функції нирок: З обережністю при захворюваннях.
Порушення функції дихальної системи: Спеціальних рекомендацій немає
Особливості застосування у дітей та осіб похилого віку
Діти, до 12 років: Досвіду застосування препарату для лікування нема.
Особи похилого та старечого віку: Спеціальних рекомендацій немає
Застереження щодо застосування
Інформація для лікаря: У зв’язку з можливістю розвитку аритмій, припинення прийому попередньої антиаритмічної терапії проводять в умовах стаціонару. Раптова відміна препарату небезпечна для життя, дозу препарату знижувати поступово. При переході з лікування лідокаїном на лікування мексилетином необхідно припинити інфузію лідокаїну відразу після прийому першої дози мексилетину, при цьому систему для в/в (внутрішньовенне введення) введення лідокаїну від’єднують від хворого тільки після досягнення задовільного антиаритмічного ефекту після орального прийому мексилетину.
Інформація для пацієнта: Відмовитись від керування транспортними засобами та роботи з потенційно небезпечними механізмами.