 Гексопреналін (Hexoprenaline) |
 |
Категорія: Акушерство, гінекологія → Засоби, що пригнічують скоротливу активність матки → Гексопреналін
Гексопреналін (Hexoprenaline)
Препарат випускається під торгівельними назвами:
- ГЕКСОПРЕНАЛІНУ СУЛЬФАТ, ВАТ "Біофарма", м. Київ, Україна
- ГІНІПРАЛ, Нікомед Австрія ГмбХ, Австрія
Ціни в аптеках:
Інструкція для застосування: Гексопреналін (Hexoprenaline)
Фармакотерапевтична група: G02СА05 - засоби для застосування у гінекології. Симпатоміметики, що пригнічують скорочувальну активність матки.
Основна фармакотерапевтична дія: селективний β2-симпатоміметик, що зменшує частоту та інтенсивність скорочень матки; пригнічує спонтанні, а також спричинені окситоцином пологові перейми; під час пологів нормалізує вкрай сильні або нерегулярні перейми; під дією гексопреналіну передчасні перейми у більшості випадків припиняються, що дозволяє продовжити вагітність до нормального терміну пологів; справляє незначну дію на серцеву діяльність і кровотік вагітної та плоду
Показання для застосування ЛЗ: г.токоліз - гальмування пологових переймів під час пологів при г. (Гострий) внутрішньоматковій асфіксії, іммобілізація матки перед кесаревим розтином, перед поворотом плоду з поперчного положення, при пролапсі пуповини, при ускладненій пологовій діяльності; начальний захід при передчасних пологах перед доставкою вагітної до лікарні; масивний токоліз - гальмування передчасних пологових перейм за наявності згладженої шийки матки і/або розкриття зіва матки; тривалий токоліз; профілактика передчасних пологів при посилених або прискорених переймах без згладження шийки матки або розкриття зіва матки; іммобілізація матки до, під час і після Черчлаге-операції.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: вміст амп. (Ампула) необхідно вводити в/в (внутрішньовенне введення) повільно (протягом 5 – 10 хв) – після розведення ізотонічним р-ном натрію хлориду до 10 мл; г. (Гострий) токоліз - 10 мкг гексопреналіну, розведених у 10 мл р-ну натрію хлориду або глюкози, вводити протягом 5 – 10 хв (Хвилина) повільно в/в (внутрішньовенне введення); за необхідності продовжити введення шляхом в/в (внутрішньовенне введення) інфузії зі швидкістю 0,3 мкг/хв; масивний токоліз - на початку лікування починають із введення 10 мкг повільно в/в (внутрішньовенне введення), потім – в/в (внутрішньовенне введення) інфузія зі швидкістю 0,3 мкг/хв; можна вводити препарат зі швидкістю 0,3 мкг/хв і без попередньої в/в ін’єкції; вводити в/в краплинно (20 крап.= 1мл); тривалий токоліз - рекомендована доза - 0,075 мкг/хв; якщо протягом 48 год (Година) не відбувається поновлення перейм, лікування можна продовжити препаратом гексапреналіном в формі табл. (Таблетки) по 0,5 мг; вказане дозування можна використовувати тільки як орієнтовне, при токолізі необхідно регулювати його індивідуально; за 1-2 год (Година) до припинення інфузії гексапреналіну розпочати прийом табл. (Таблетки); приймати спочатку по 1 табл. (Таблетки) кожні 3 год (Година)., потім – кожні 4-6 год (Година) (4 - 8 табл./добу).
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: запаморочення, легкий тремор пальців, тривожність, підсилене потовиділення, тахікардія, головний біль, нудота, блювання; поодинокі випадки порушення ритму серця (шлуночкова екстрасистолія), кардіалгії, утруднення дихання; рівень цукру в крові, особливо при ЦД (цукровий діабет), підвищується за рахунок глікогенлітичної дії препарату; діурез знижується, особливо на початковій стадії лікування; у пацієнток зі схильністю до затримки рідини у тканинах це може призвести до виникнення набряків; можливо зниження інтенсивності перистальтики кишечнику; у новонароджених можуть виникати гіпоглікемія і ацидоз, бронхоспазм, анафілактичний шок.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату; тиреотоксикоз; СС (серцево-судинний) захворювання (порушення серцевого ритму, що перебігають з тахікардією, міокардит, порок мітрального клапана і аортальний стеноз, ІХС (ішемічна хвороба серця), АГ); тяжкі захворювання печінки та нирок; закритокутова глаукома; маткові кровотечі, передчасне відшарування плаценти; внутрішньоматкові інфекції; вагітність (І триместр); період лактації.
Форми випуску ЛЗ: концентрат для приготування р-ну для інфузій, 25 мкг/5 мл по 5 мл (25 мкг) в амп. (Ампула); р-н для в/в введення, 5 мкг/мл по 2 мл в амп. (Ампула); табл. (Таблетки) по 0,5 мг
Візаємодія з іншими лікарськими засобами
Бета-адреноблокатори послаблюють дію або нейтралізують його. Метилксантини (теофілін) підсилюють дію його. Дія пероральних гіпоглікемічних послаблюється. Симпатоміметики (СС, антиастматичні препарати) - підсилюють побічні ефекти його (тахікардія). Засоби для загальної анестезії (фторотан) і адреностимулятори підсилюють побічні ефекти з боку ССС. Несумісний з алкалоїдами ріжків, інгібіторами МАО (Моноамінооксидаза), трициклічними антидепресантами, з препаратами кальцію, вітамін Д, з дигідротахістеролом і мінералкортикоїдами.
Особливості застосування при недостатності внутрішніх органів
Порушення функції церцево-судинної системи: Протипоказаний при ССЗ, порушенні серцевого ритму, міокардиті, пороці мітрального клапану, аортальному стенозі, ІХС (ішемічна хвороба серця), АГ (артеріальна гіпертензія).
Порушення функції печинки: Протипоказаний при важких захворюваннях.
Порушення функції нирок: Протипоказаний при важких захворюваннях.
Порушення функції дихальної системи: Спеціальних рекомендацій немає
Особливості застосування у дітей та осіб похилого віку
Діти, до 12 років: Спеціальних рекомендацій немає
Особи похилого та старечого віку: Спеціальних рекомендацій немає
Застереження щодо застосування
Інформація для лікаря: Під контролем лікаря повинні постійно бути АТ (артеріальний тиск), пульс, серцева діяльність, серцебиття плода. Пацієнтам з підвищеною чутливістю до симпатоміметиків застосовувати препарат невеликими дозами. При значному зростанні ЧСС (частота серцевих скорочень) у матері (більше 130 уд/хв) або значному зниженні АТ (артеріальний тиск) зменшити дозу, за наявності скарг на утруднене дихання, болю в ділянці серця і при проявах ознак СН (серцева недостатність) застосування припинити; застосування препарату на початковій стадії лікування, може спричинити зростання рівня цукру в крові. Якщо пологи відбуваються після курсу лікування препаратом враховувати можливість появи у новонароджених гіпоглікемії і ацидозу ч/з проникнення кислих продуктів обміну речовин . Ризик розвитку набряку легенів потребує обмеження об’єму інфузії наскільки це можливо та використання р-нів для розведення, що не містять електролітів. Перед початком токолітичної терапії приймати препарати калію, при гіпокаліємії дія симпатоміметиків на міокард підсилюється. Одночасне застосування деяких наркотичних засобів (галоман) і симпатоміметиків може призвести до порушень серцевого ритму. При розриві плідного міхура і при розкритті шийки матки більше, ніж на 2-3 см, ефективність токолітичної терапії невелика. Під час токолітичного лікування із застосуванням бета-адреноміметиків можуть підсилюватися симптоми супутньої дистрофічної міотонії. У таких випадках - застосування препаратів дифенілгідантоїну (фенітоїну).
Інформація для пацієнта: Необхідно обмежити споживання солі з їжею.