 Пропафенон (Propafenone) |
 |
Категорія: Кардіологія → Антиаритмічні лікарські засоби → Антиаритмічні засоби I класу → Клас I С → Пропафенон
Пропафенон (Propafenone)
Препарат випускається під торгівельними назвами:
- ПРОПАНОРМ®, ПРО. МЕД. ЦС Прага а.т., Чеська Республіка
- РИТМОКАРД, РИТМОКАРД®, Дженом Біотек Пвт. Лтд., Індія
- РИТМОНОРМ®, Абботт ГмбХ і Ко. КГ, Німеччина
Ціни в аптеках:
Інструкція для застосування: Пропафенон (Propafenone)
Фармакотерапевтична група: С01ВС03 – антиаритмічні препарати І класу
Основна фармакотерапевтична дія: антиаритмічна дія; має помірний блокуючий вплив на β-адренорецептори; зменшує максимальну швидкість деполяризації та амплітуду потенціалу дії у волокнах Пуркіньє, не впливає на потенціал спокою; найбільш виражений ефект реєструється в системі Гісса–Пуркіньє; доведена ефективність при органічних ураженнях серця, в тому числі, у пацієнтів, які перенесли ІМ (інфаркт міокарда).
Показання для застосування ЛЗ: лікування суправентрикулярних тахіаритмій, таких як AV-вузлова тахікардія БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск), суправентикулярна тахікардія у пацієнтів з WPW с-мом і пароксизмальна форма миготливої аритмії БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск); шлуночкові тахіаритімії тяжкого ступеня.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: рекомендовані дози для дорослих - терапевтична доза для пацієнтів з масою тіла 70 кг, як правило, становить 450– 600 мг/день (по 150 мг 3 р/добу (кількість разів на добу) або по 300 мг, 2 р/добу); у деяких випадках може знадобитися підвищення добової дози до 900 мг (300 мг 3 р/добу) – МДД (максимальна добова доза); пацієнтам з меншою масою тіла необхідно відповідно зменшити дозу БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск); збільшувати дозу рекомендується поступово, з інтервалом 3–4 дні; тривалість лікування визначається клінічним станом хворого.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: брадикардія, шлуночкова тахікадія, порушення провідності синусового або AV-вузла, брадиартимія, застійна СН (серцева недостатність); у пацієнтів похилого віку з порушеннями функції міокарда - циркуляторні порушення з постуральною гіпотензією; при прийомі високих доз - втрата апетиту, нудота, блювання, метеоризм і запори, сухість у роті, гіркий присмак, втрата чутливості у ротовій порожнині та парестезія, порушення зору, запаморочення і пропасниця; стомлюваність, головний біль, психічні розлади, такі як тривога та сплутаність свідомості, неспокій та порушення сну; при передозуванні – судоми; екстрапірамідні симптоми та АР (алергічні реакції) (почервоніння, свербіж, екзантема, висип); у пацієнтів, схильних до бронхоспазму, порушення дихання; підвищення рівнів атинуклеарних а/т (антитіло), лейкопенія та/або гранулоцитопенія, або тромбоцитопенія, агранулоцитоз; холестаз як реакція надчутливості та/або порушення функції печінки; зниження потенції.
Протипоказання до застосування ЛЗ: AV-блокада II та III ст. за відсутності кардіостимулятора; блокада правої ножки пучка Гісса одночасно з блокадою однієї з гілок лівої ножки пучка Гісса (біфасцикулярна блокада) за відсутності кардіостимулятора; застійна СН (серцева недостатність); кардіогенний шок (крім аритмогенного); тяжка симптоматична брадикардія (ЧСС < 50 уд/хв); СССВ (синдром слабкості синусового вузла); артеріальна гіпотензія (при показниках артеріального систолічного АТ (артеріальний тиск) <90 мм рт.ст.); гіпокаліємія, гіперкаліємія (не обхідна корекція порушень калієвого обміну до початку лікування); тяжкі хр. (Хронічний) обструктивні захворювання легенів; міастенія; гіперчутливість до препарату; тяжка печінкова недостатність.
Форми випуску ЛЗ: табл. (Таблетки), вкриті оболонкою, по 150 мг, по 300 мг.
Візаємодія з іншими лікарськими засобами
З препаратами, які впливають на ЧСС (частота серцевих скорочень), внутрішньосерцеву провідність або пригнічують скоротливість міокарда ( антиаритмічні препарати III класу, недигідропіридинові антагоністи кальцію, бета-блокатори), можливо взаємне підсилення дії. Можливо підвищення рівнів пропранололу, метапрололу, дезипраміну, циклоспорину та дигоксину в плазмі крові при одночасному застосуванні пропафенону. Активність пропафенону збільшується при прийомі з циметидином, хінідином або кетоконазолом. Активність пропафенону може підсилюватися при застосуванні з трициклічними антидепресантами та місцевими анестетиками ( під час імплантації водія ритму, хірургічних або стоматологічних втручаннях). Застосування з фенобарбіталом або рифампіцином може призвести до зниження антиаритмічної ефективності пропафенону.; підвищує активність пероральних антикоагулянтів ( варфарину).
Особливості застосування у жінок під час вагітності та лактаціїї
Вагітність: Зважити потенційну користь і можливий ризик як для матері, так і для плоду.
Лактація: Зважити потенційну користь і можливий ризик як для матері, так і для дитини
Особливості застосування при недостатності внутрішніх органів
Порушення функції церцево-судинної системи: Протипоказаний при блокадах, застійній СН (серцева недостатність), кардіогенному шоку, тяжкій брадикардії, СССВ (синдром слабкості синусового вузла), артеріальній гіпотензії. З обережністю при важких ураженнях міокарду.
Порушення функції печинки: Протипоказаний при тяжкій недостатності. Корекція дози
Порушення функції нирок: Корекція дози.
Порушення функції дихальної системи: Протипоказаний при тяжких ХОЗЛ (хронічні обструктивні захворювання легенів).
Особливості застосування у дітей та осіб похилого віку
Діти, до 12 років: Немає достатнього досвіду застосування препарату.
Особи похилого та старечого віку: Дозу необхідно збільшувати поступово і з обережністю.
Застереження щодо застосування
Інформація для лікаря: Дозу підбирають під контролем ЕКГ (Електрокардіограма) та АТ (артеріальний тиск). При збільшенні тривалості комплексу QRS та інтервалу Q – T більше ніж на 20 %, дозу зменшити або тимчасово відмінити препарат до нормалізації показників ЕКГ (Електрокардіограма). Пацієнтам з порушеннями функції лівого шлуночку, хворим з важкими ураженнями міокарду на початку лікування дозу збільшувати поступово (з інтервалом 5 – 8 днів) і з обережністю.
Інформація для пацієнта: Здатність управляти транспортними засобами або механізмами може бути порушена. Особливо в початковій фазі лікування, при збільшенні дози, зміні препаратів, при одночасному прийомі препарату і вживанні алкоголю.