 Епросартан (Eprosartan) |
 |
Категорія: Урологія, андрологія, сексопатологія, нефрологія → Нефрологія. Лікарські засоби → Антигіпертензивні лікарські засоби → Блокатори рецепторів ангіотензину ІІ, комбіновані препарати → Епросартан
Епросартан (Eprosartan)
Препарат випускається під торгівельними назвами:
- ТЕВЕТЕН®, Солвей Фармацеутікалз Б.В./Солвей Фармацеутікалз ГмбХ/Солвей Фармацеутікалз, Нідерланди/Німеччина/Франція
Ціни в аптеках:
Інструкція для застосування: Епросартан (Eprosartan)
Фармакотерапевтична група: С09СА02 – Антигіпертензивний засіб, антагоніст ангіотензину II
Основна фармакотерапевтична дія: антигіпертензивна дія; потужний, непептидний, активний при пероральному прийомі, небіфенільний тетразольний антагоністом рецепторів ангіотензину II, який селективно зв’язується з AT1-рецепторами; перешкоджає впливу ангіотензину II на АТ (артеріальний тиск), нирковий кровотік і виділення альдостерону; у хворих з АГ (артеріальна гіпертензія) зниження АТ (артеріальний тиск) відбувається як після одноразового прийому однієї дози препарату, так і після розподілу цієї дози на два окремих прийоми, і підтримується надалі без коливань АТ (артеріальний тиск) протягом 24 год (Година); припинення лікування епросартаном не викликає різкого підвищення АТ (артеріальний тиск) (с-му відміни); у хворих з АГ (артеріальна гіпертензія) зниження АТ (артеріальний тиск) після прийому епросартану не супроводжується зміною ЧСС (частота серцевих скорочень); препарат не впливає на рівень у плазмі крові глюкози, тригліцеридів, холестерину та ліпопротеїнів низької щільності; не зменшує рівень клубочкової фільтрації у хворих з есенціальною АГ (артеріальна гіпертензія) і у хворих з нирковою недостатністю різного ступеня; посилює натрійурез у здорових осіб на низькосольовій дієті; у хворих з есенціальною АГ (артеріальна гіпертензія) і у хворих з нирковою недостатністю різного ступеня він не викликає затримки натрію або погіршення функції нирок; не викликає ефектів, пов’язаних зі збільшенням концентрації брадикініну.
Показання для застосування ЛЗ: есенціальна гіпертензія БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск).
Спосіб застосування та дози ЛЗ: рекомендована доза для дорослих становить 600 мг 1 р/добу (кількість разів на добу) БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск) вранці; у більшості хворих максимальне зниження АТ досягається через 2-3 тижні лікування; може застосовуватися самостійно або в комбінації з іншими антигіпертензивними засобами, наприклад тіазидними діуретиками або блокаторами кальцієвих каналів, якщо є необхідність у більшому зниженні АТ, тривалість лікування не обмежена; у хворих з помірною або тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 60 мл/хв.) добова доза не повинна перевищувати 600 мг.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: головний біль, запаморочення, шкірні реакції (висипання, свербіж, кропив’янка), астенія, гіпотензія включно з постуральною гіпотензією, набряк обличчя, ангіоневротичний набряк.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату; вагітність і годування груддю.
Форми випуску ЛЗ: табл. (Таблетки), вкриті плівковою оболонкою, по 600 мг.
Візаємодія з іншими лікарськими засобами
Підвищення концентрації літію в сироватці та його токсичності;
Особливості застосування у жінок під час вагітності та лактаціїї
Вагітність: Не застосовувати
Лактація: Не застосовувати
Особливості застосування при недостатності внутрішніх органів
Порушення функції церцево-судинної системи: З обережністю при СН (серцева недостатність), аортальному і мітральному стенозі, обструктивній гіпертрофічній кардіоміопатії.
Порушення функції печинки: Підбор дози не потрібен.
Порушення функції нирок: Якщо протягом терапії погіршуються функції, лікування переглянути.
Порушення функції дихальної системи: Спеціальних рекомендацій немає
Особливості застосування у дітей та осіб похилого віку
Діти, до 12 років: Протипоказаний
Особи похилого та старечого віку: Застосовують з обережністю
Застереження щодо застосування
Інформація для лікаря: У хворих із значним дефіцитом рідини або солі (внаслідок застосування високих доз сечогінних засобів) може виникати артеріальна гіпотензія. Відновити дефіцит перед початком лікування. Під час терапії інгібіторами АПФ (ангіотензин-перетворюючий фермент) у хворих, функція нирок яких залежить від активності системи ренін-ангіотензин-альдостерон (хворі з вираженою СН (серцева недостатність), двостороннім стенозом ниркової артерії або стенозом ниркової артерії єдиної нирки), розвивається олігурія або прогресуюча азотемія і рідше – ГНН. Застосовуючи у хворих на ниркову недостатність, необхідно перевірити функцію нирок перед початком лікування і періодично протягом застосування препарату. При погіршенні функції нирок, доцільність лікування переглянути
Інформація для пацієнта: У випадку, якщо жінка завагітніла у період лікування, вживання епросартану припинити якнайшвидше. Під час керування автомобілем і використання механізмів зважати на можливість виникнення запаморочення і сонливості