Лабеталол (Labetalol)

Категорія: Урологія, андрологія, сексопатологія, нефрологія → Нефрологія. Лікарські засоби → Антигіпертензивні лікарські засоби → β-адреноблокатори → Комбіновані ά- і β-адреноблокатори → Лабеталол

Лабеталол (Labetalol)

Препарат випускається під торгівельними назвами:

• ЛАКАРДІЯ®, Дженом Біотек Пвт. Лтд., Індія

Інструкція для застосування: Лабеталол (Labetalol)

Фармакотерапевтична група: C07AG01 - Сумісні блокатори альфа- та бета-адренорецепторів. Лабеталол

Основна фармакотерапевтична дія: антигіпертензивна дія; невибірковий β-адреноблокатор, який спричиняє одночасно вибіркову α1-адреноблокуючу, β2-адреноміметичну (частковий агоніст) і пряму судинорозширювальну дію; сполучення цих властивостей забезпечує швидкий, виражений і надійний антигіпертензивний ефект; блокує переважно β1- і β2-адренорецептори і меншою мірою α1-адренорецептори; суттєво не впливає на величину серцевого викиду і ЧСС (частота серцевих скорочень); знижуючи АТ (артеріальний тиск), не викликає тахікардії; як α-адреноблокатор в 2-7 разів активніший, ніж фентоламін, а як β-адреноблокатор в 5-18 разів менше активний, ніж пропранолол; блокує α- і β-адренорецептори у співвідношенні 1:3; зменшує активність реніну плазми; при комбінації з діуретиками активність реніну збільшується, а гіпотензивний ефект підсилюється, що вказує на незалежність гіпотензивного ефекту від активності реніну плазми; підвищує рівень калію в плазмі крові; гіпотензивний ефект більшою мірою залежить від β-адреноблокуючих властивостей лабеталолу; лабеталол, маючи змішаний механізм дії, виявляє високу клінічну ефективність.

Показання для застосування ЛЗ: АГ (артеріальна гіпертензія) різного ступеню тяжкості, в тому числі гіпертонічні кризи БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск), феохромоцитома, ІХС (ішемічна хвороба серця).

Спосіб застосування та дози ЛЗ: при гіпертонічних кризах вводять в/в (внутрішньовенне введення) по 100-125 мг одним болюсом або повільно у вигляді крапельної інфузії (50-200 мг/добу) в 200 мл ізотонічного р-н натрію хлориду або 5% р-н глюкози; дозу збільшують поступово з інтервалом 1 тиждень максимально 2000-2400 мг/добу; при гіпертонічному кризі навіть хворим на ІМ (інфаркт міокарда) можна вводити в/в (внутрішньовенне введення) струйно 20 мг і повторяти по 20-80 мг кожні 10 хв (Хвилина). (максимальна загальна доза – 300 мг); це дозволяє швидко нормалізувати АТ (артеріальний тиск); максимальна дія після кожного введення в/в (внутрішньовенне введення) спостерігається протягом 5 хв (Хвилина); при необхідності застосовують інфузію в/в (внутрішньовенне введення) зі швидкістю 1-2 мг/хв (максимальна доза 2400 мг/добу).

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: ортостатична артеріальна гіпотензія, запаморочення, головний біль, підвищення тонусу м’язів бронхів, нудота, блювання, порушення функції печінки, запор або пронос, відчуття втоми, свербіж шкіри.

Протипоказання до застосування ЛЗ: AV-блокада, виражена СН (серцева недостатність), схильність до бронхоспазмів; перші місяці вагітності; обережно застосовувати у хворих на БА (бронхіальна астма).

Форми випуску ЛЗ: р-н для ін'єкцій, 5 мг/мл по 4 мл або по 20 мл у фл.