 Меркаптопурин (Mercaptopurine) |
 |
Категорія: Гематологія → Цитостатичні засоби → Меркаптопурин
Меркаптопурин (Mercaptopurine)
Препарат випускається під торгівельними назвами:
- ПУРИ-НЕТОЛ™, Хойманн ПСС ГмбХ, Німеччина для ГлаксоВеллком ГмбХ і Ко/Екселла ГмбХ, Німеччина для ГлаксоВеллком ГмбХ і Ко, Німеччина/Німеччина
Ціни в аптеках:
Інструкція для застосування: Меркаптопурин (Mercaptopurine)
Фармакотерапевтична група: L01BB02 - антинеопластичні засоби. Антиметаболіти. Структурні аналоги пурину.
Основна фармакотерапевтична дія: 6-меркаптопурин – це сульфгідрильний аналог аденіну, одного з основних нуклеозидів для синтезу нуклеїнових кислот, та гіпоксантину; діє як антагоніст пурину; підключаючись до процесу перетворення пуринів, порушує синтез нуклеотидів, що призводить до гальмування синтезу ДНК (дезоксирибонуклеїнова кислота) у проліферуючих клітинах під час S-фази клітинного циклу.
Показання для застосування ЛЗ: г. (Гострий) лейкози ВООЗ (рекомендація до застосування ЛЗ у Базовому формулярі Всесвітньої організації охорони здоров''я, 2008 рік випуску) БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск) (для індукції ремісії і проведення підтримуючої терапії при г.лімфобластних лейкозах, г.мієлогенних лейкозах), гранулоцитарний лейкоз.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: для дорослих та дітей звичайна доза становить 2,5 мг/кг/добу БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск) або 50 – 75 мг/м2/добу, але доза та тривалість лікування залежать від виду та дози інших цитостатичних препаратів, які застосовуються разом із препаратом, а також від індивідуальних особливостей пацієнта; дослідження у дітей з г. (Гострий) лімфобластним лейкозом свідчать, що призначення у вечірній час знижує ризик виникнення рецидиву хвороби порівняно з прийманням уранці.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: основний – мієлосупресія (лейкопенія, тромбоцитопенія); гепатотоксичний (гістологічно має місце некроз печінкових клітин та біліарний стаз) при застосуванні різних доз, але частіше при перевищенні рекомендованих доз у 2,5 мг/кг/добу або 75 мг/м2/добу; спостереження за показниками печінкової функції дозволяє виявити токсичний вплив, який є оборотним, на ранніх стадіях; інші побічні ефекти - анорексія, нудота, блювання, поява виразок у ротовій порожнині, дуже рідко – у кишечнику, поодинокі випадки ускладнень – гарячка та шкірний висип, алопеція, транзиторна олігоспермія.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, але, зважаючи на серйозність показань, абсолютних протипоказань немає.
Форми випуску ЛЗ: табл. (Таблетки) по 50 мг.
Візаємодія з іншими лікарськими засобами
Алопуринол — при одночасному застосуванні дозу 6-меркаптопурину зменшувати у 4 рази, оскільки алопуринол знижує швидкість катаболізму 6-меркаптопурину; зниження антикоагулянтної дії варфарину при прийомі його у поєднанні з 6-меркаптопурином; похідні аміносаліцилатів ( олсалазин, месалазин або сульфасалазин —оскільки ці препарати пригнічують фермент тіопуринметилтрансферазу, їх потрібно призначати обережно під час лікування 6-меркаптопурином.
Особливості застосування у жінок під час вагітності та лактаціїї
Вагітність: Слід уникати, особливо в Ι триместрі; зважувати потенційну небезпеку для плода і очікувану користь для матері.
Лактація: Матері, що отримують препарат, не повинні годувати груддю.
Особливості застосування при недостатності внутрішніх органів
Порушення функції церцево-судинної системи: Спеціальних рекомендацій немає
Порушення функції печинки: Зменшення дози.
Порушення функції нирок: Зменшення дози.
Порушення функції дихальної системи: Спеціальних рекомендацій немає
Особливості застосування у дітей та осіб похилого віку
Діти, до 12 років: Спеціальних рекомендацій немає
Особи похилого та старечого віку: Контролювати функцію нирок та печінки, при їх порушенні дозу зменшувати.
Застереження щодо застосування
Інформація для лікаря: Під час всього курсу лікування ретельно спостерігати за пацієнтом. Лікування викликає супресію кісткового мозку та призводить до лейкопенії, тромбоцитопенії, рідше до анемії. Під час індукції ремісії необхідно кожного дня проводити розгорнутий аналіз крові та ретельно спостерігати за гематологічними показниками протягом підтримуючої терапії. Кількість лейкоцитів та тромбоцитів продовжує знижуватися і після припинення лікування, тому при перших ознаках надмірного зменшення кількості лейкоцитів або тромбоцитів лікування потрібно негайно припинити. При своєчасній відміні препарату супресія кісткового мозку оборотна. Під час індукції ремісії при г. (Гострий) мієлогенному лейкозі слід забезпечити можливість відповідної підтримуючої терапії на випадок розвитку аплазії кісткового мозку, пов’язаної з лікуванням. Під час індукції ремісії, коли відбувається швидкий лізис клітин, необхідно контролювати рівень сечової кислоти у крові та сечі, оскільки існує небезпека розвитку гіперурикемії або гіперурикозурії з наступною сечокислою нефропатією. Звичайно спостерігається перехресна резистентність між 6-меркаптопурином та 6-тіогуаніном. Доза повинна бути зменшена при одночасному призначенні препаратів, у яких первинна або вторинна токсичність проявляється у вигляді мієлосупресії. Спостерігалося підвищення кількості хромосомних аберацій у периферичних лімфоцитах у пацієнтів із г. (Гострий) лейкозами та гіпернефромами, які отримували надмірні дози препарату, та у пацієнтів із хр. (Хронічний) захворюваннями нирок, які отримували дози меркаптопурину 0,4 – 1,0 мг/кг на добу.
Інформація для пацієнта: Гепатотоксичний, необхідно кожного тижня контролювати показники функції печінки. У пацієнтів із хр. (Хронічний) захворюваннями печінки та хворих, які отримують інші потенційно гепатотоксичні препарати, проводити цей контроль частіше. Пацієнтів попередити про необхідність негайної відміни препарату у разі появи жовтяниці.