Ванкоміцин (Vancomycin)* |
Категорія: Неонатологія → Антибактеріальні засоби → Антибіотики → Глікопептиди → Ванкоміцин
Ванкоміцин (Vancomycin)*
Препарат випускається під торгівельними назвами:
- ВАНКО 500 мг, Фармацевтична компанія Джабер Ібн Хайан, Іран
- ВАНКОГЕН, Алкем Лабораторіз Лтд., Індія
- ВАНКОЛОН, Гaлф Фармасьютікел Індастріс (Джулфар), Об'єднані Арабські Емірати
- ВАНКОМІЦИН-ВОКАТЕ, Фармацевтичний завод "АНФАРМ ХЕЛЛАС С.А.", Греція
- ВАНКОМІЦИН-ТЕВА, АТ (артеріальний тиск) Фармацевтичний завод ТЕВА, Угорщина
- ВАНКОМІЦИНУ ГІДРОХЛОРИД МЕЙН, Мейн Фарма Пті Лтд., Австралія
- ВАНКУМ, Страйдес Арколаб Лімітед, Індія
- ВЕРО-ВАНКОМІЦИН, ТОВ "ЛЕНС-Фарм", м. Одинцово, Російська Федерація
- ЕДИЦИН®, ЛЕК д.д. Любляна, Словенія
- ЕДИЦИН®, Лек фармацевтична компанія д.д., Словенія, підприємство компанії Сандоз, Словенія
Ціни в аптеках:
- Ціни на ванко 500 мг в аптеках
- Ціни на ванкоген в аптеках
- Ціни на ванколон в аптеках
- Ціни на ванкум в аптеках
- Ціни на едицин в аптеках
Інструкція для застосування: Ванкоміцин (Vancomycin)
Фармакотерапевтична група: J01XA01 - антибактеріальні засоби для системного застосування. Глікопептидні антибіотики.
Основна фармакотерапевтична дія: бактерицидна дія; механізм дії полягає у пригніченні синтезу бактеріальної стінки; ефективний відносно багатьох грам (+) бактерій, у тому числі Staph. aureus та Staph. epidermidis (включаючи гетерогенні метицилінрезистентні штами); стрептококи, у тому числі Str. pyogenes, Str. pneumoniae (включаючи пеніцилінрезистентні штами), Str. agalactiae, групу зеленящих стрептококів, Str. bovis і ентерококи (наприклад, Enterococcus faecalis); Clostridium difficile (у тому числі токсикогенні штами-збудники псевдомембранозного ентероколіту), та дифтероїди; in vitro чутливі Listeria monocitogenes, Lactobacillus species, Actinomyces species, Clostridium species, Bacillus species; відсутня перехресна резистентність до інших а/б (Антибіотик).
Показання для застосування ЛЗ: лікування тяжких інфекцій, спричинених Гр(+) м/о (Мікроорганізм), чутливими до препарату BNF, WHO - ендокардит; сепсис; остеомієліт; менінгіт; інфекції НДШ (нижні дихальні шляхи); абсцес легенів; інфекції шкіри та м’яких тканин; стафілококовий ентероколіт (для застосування внутрішньо); псевдомембранозний коліт, спричинений у тому числі Clostridium difficile (для застосування внутрішньо).
Спосіб застосування та дози ЛЗ: для новонароджених перших 7 днів життя перша доза дорівнює 15 мг/кг маси тіла, наступні інфузії проводять в дозі 10 мг/кг маси тіла кожні 12 год (Година); для дітей віком до 1 місяця початкова доза становить 15 мг/кг маси тіла, наступні інфузії – в дозі 10 мг/кг маси тіла кожні 8 год (Година); для дітей віком від 1 місяця рекомендована доза становить 40 мг/кг маси тіла на добу, інтервал між інфузіями – 6-12 год (Година); тривалість однієї інфузії - 60 хв (Хвилина); для пацієнтів із порушеннями функції нирок дозу та інтервал між введеннями слід зкоригувати залежно від ступеня вираженості порушень функції нирок; при тяжких інфекційних колітах препарат призначають внутрішньо; рекомендовану дозу розводять у 30 мл води; для поліпшення смаку р-ну можна використовувати сиропи; розведений р-н можна вводити через зонд.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: анафілактоїдні реакції (гіпотензія, утруднення та порушення дихання, кропив’янка, свербіж, чхання); припливи крові до верхньої половини тулуба, біль і м’язовий спазм у грудях і спині, що проходять протягом приблизно 20 хв (Хвилина), але в окремих випадках - протягом декількох год (Година); рідше - недостатність, азотемія, інтерстиціальний нефрит, порушення слуху, запаморочення, шум у вухах, оборотна нейтропенія, тромбоцитопенія, еозинофілія, пропасні реакції, нудота, озноб, висипи (включаючи ексфоліативний дерматит), с-м (Синдром) Стівенса-Джонсона, васкуліт, флебіт у місці введення.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість, зниження слуху; безпека застосування препарату під час вагітності не встановлена; лактація.
Форми випуску ЛЗ: ліофілізат для приготування р-ну для інфузій по 500 мг, по 1000 мг у фл. (Флакон); порошок для приготування р-ну для ін'єкцій по 500 мг, по 1000 мг у фл.
Візаємодія з іншими лікарськими засобами
З ототоксичними та нефротоксичними препаратами ( етакринової кислоти, аміноглікозидних а/б (Антибіотик), поліміксинів, цисплатину) - підвищується ризик розвитку токсичних ефектів. З засобами для наркозу - ризик появи артеріальної гіпотензії, еритеми, кропив’янки, анафілактоїдних реакцій. Р-н препарату має кислі значення рН, змішувати з іншими засобами не рекомендується.
Особливості застосування у жінок під час вагітності та лактаціїї
Вагітність: Протипоказаний в 1й триместр.
Лактація: Не рекомендується,окрім,коли лікування приносить користь, яка виправдовує потенційний ризик.
Особливості застосування при недостатності внутрішніх органів
Порушення функції церцево-судинної системи: Пригнічення міокарда при накрозі посилюється при попередньому застосуванні.
Порушення функції печинки: Спеціальних рекомендацій немає
Порушення функції нирок: При недостатності, одночасному прийомі аміноглікозидів - інтерстиціальний нефрит. При одночасному/послідовному призначенні з іншими нефротоксичними препаратами - посилення нефротоксичності.
Порушення функції дихальної системи: Спеціальних рекомендацій немає
Особливості застосування у дітей та осіб похилого віку
Діти, до 12 років: Для новонароджених перших 7 днів життя дозу розраховують мг/кг маси тіла
Особи похилого та старечого віку: Контролювати гематологічні показники, функції органів слуху, нирок, концентрацію препарату в плазмі кровіі, коригувати дозу
Застереження щодо застосування
Інформація для лікаря: З обережністю призначати пацієнтам з порушеннями слуху. При одночасному або послідовному призначенні ванкоміцину й інших нефротоксичних препаратів можливе посилення нефротоксичності. Частота місцевих побічних ефектів і АР (алергічні реакції) збільшується при одночасному застосуванні з засобами для наркозу. Для профілактики цих ефектів ванкоміцин вводити перед застосуванням наркозу. Спричинене наркозом пригнічення міокарда може посилитись внаслідок застосування ванкоміцину. Під час наркозу необхідно добре розбавляти дози і вводити їх повільно. Не змінювати положення тіла до завершення інфузії. Щоб уникнути АР (алергічні реакції), вводити препарат повільно ( не менше 60 хв). Щоб уникнути розвитку місцевих побічних реакцій, слід використовувати для розведення 5 % р-н глюкози або 0,9 % сольовий р-н і змінювати місця введення препарату.
Інформація для пацієнта: Спеціальних рекомендацій немає