 Ритонавір (Ritonavir) * |
 |
Категорія: Протимікробні та антигельмінтні засоби → Противірусні засоби → Засоби, що застосовуються для лікування ВІЛ-інфекції (протиретровірусні засоби – ПРВЗ) → Інгібітори ВІЛ-протеаз (ІВП) → Ритонавір
Ритонавір (Ritonavir) *
Препарат випускається під торгівельними назвами:
- НОРВІР, Абботт ГмбХ і Ко. КГ/Каталент Франс Бенхайм СА/Каталент Фарма Солюшнз ЛЛС, Німеччина/Франція/США
- НОРВІР, Аесіка Квінборо Лтд/Каталент Франс Бенхайм СА/Каталент Фарма Солюшнз ЛЛС, Великобританія/Франція/США
- НОРВІР, Ебботт Лабораторіз Лтд, Великобританія
Інструкція для застосування: Ритонавір (Ritonavir)
Фармакотерапевтична група: J05AE03 - антивірусний засіб. Інгібітор ВІЛ-протеази з активністю проти вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ)
Основна фармакотерапевтична дія: пептидоміметичний інгібітор ВІЛ-1 та ВІЛ-2 аспартил протеаз для перорального застосування; гальмування ВІЛ-протеази робить цей фермент нездатним до обробки попередника gag pol поліпротеїну, що призводить до утворення морфологічно незрілих ВІЛ-часток, нездатних до ініціювання нових циклів інфекції; ритонавір має селективну спорідненість з ВІЛ-протеазою і низьку інгібіторну активність проти людських аспартил-протеаз; ритонавір має активність проти всіх штамів ВІЛ (вірус імунодефіциту людини), випробуваних в різних трансформованих та первинних клітинних лініях людини; концентрація препарату, яка гальмує in vitro 50 % і 90 % реплікації вірусу, становить приблизно 0,02 мкмоль та 0,11 мкмоль відповідно; аналогічну дію було виявлено як із AЗT-(азидотимідин) чутливими, так і з АЗТ-резистентними штамами ВІЛ (вірус імунодефіциту людини).
Показання для застосування ЛЗ: ВІЛ-1 інфіковані дорослі і діти старше 2 років у комбінації з іншими антиретровірусними препаратами БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск),ВООЗ
Спосіб застосування та дози ЛЗ: рекомендована доза капс. (капсули) з ритонавіром становить 600 мг БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск) (6 м’яких желатинових капс.) 2р/ день перорально; застосування режиму титрування дози може сприяти зниженню негативних ефектів із одночасним підтриманням належної дози ритонавіру в плазмі; початкова доза ритонавіру має становити не менше 300 мг 2 р/добу (кількість разів на добу) і збільшуватись по 100 мг 2 р/добу (кількість разів на добу) до 600 мг 2 р/добу (кількість разів на добу) протягом періоду не довше 14 днів БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск); негативні ефекти, які часто спостерігаються (шлунково-кишкові розлади та парестезії), можуть зменшитися при продовженні терапії; не слід продовжувати лікування у дозі 300 мг ритонавіру 2 р/добу (кількість разів на добу) більше, ніж 3 дні; клінічний досвід подвійної терапії, яка передбачає застосування терапевтичних доз ритонавіру в поєднанні з іншими інгібіторами протеази, обмежений; при плануванні подвійної терапії із застосуванням ритонавіру слід приймати до уваги фармакокінетичну взаємодію і дані про небезпечність лікарських засобів, які застосовуються; цей клас ЛЗ (лікарський засіб) характеризується високою перехресною стійкістю; застосовуючи ритонавір у подібних схемах лікування, слід керуватися вказаними факторами; при застосуванні ритонавіру в поєднанні із саквінавіром проводять ретельне титрування дози, починаючи лікування дозою ритонавіру 300 мг 2 р/добу (кількість разів на добу); при застосуванні ритонавіру в поєднанні із індинавіром проводять ретельне титрування дози, починаючи лікування дозою ритонавіру 200 мг 2 р/добу та збільшуючи дворазовий добовий прийом на 100 мг до дози 400 мг 2 р/добу протягом 2 тижнів; дітям ритонавір слід застосовувати разом з іншими антивірусними препаратами БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск) - рекомендована доза - 350 мг/м2 поверхні тіла 2 р/добу перорально і не повинна перевищувати 600 мг 2 р/добу БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск); початкова доза має становити не менше 250 мг/м2 і підвищуватись з інтервалами у 2 - 3 дні на 50 мг/м2 2 р/добу БНФ; якщо пацієнти не переносять максимальну щоденну дозу через негативні ефекти, необхідно використовувати для терапії максимальну дозу, що переноситься, в комбінації із іншими антиретровірусними препаратами.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: астенія, нудота, блювання, пронос, анорексія, біль в животі, спотворення смаку, навколоротова та периферична парестезія; фарингіт; запаморочення, парестезія, гіперестезії, сонливість, безсоння та неспокій; сухість у роті, диспепсія, метеоризм, катаральні явища в глотці, виразка порожнини рота; міальгія; макулопапульозний висип, свербіж, висипи на шкірі, пітливість; АР: кропив`янка, бронхоспазм, ангіоневротичний набряк, анафілаксія і с-м (Синдром) Стівенса-Джонсона; головний біль, гарячка, втрата маси тіла, тромбоцитопенія; підвищення рівня сечової кислоти, АСТ (Аспартатамінотрансфераза), АЛТ (Аланінамінотрансфераза), ГГТ, тригліцеридів, амілази, КФК (Креатинфосфокіназа); зниження рівня калію, Нв, зниження показника гематокриту, зниження кількості еритроцитів, лейкоцитів, нейтрофілів, еозинофілів; підвищення/зниження вмісту глюкози, натрію, хлора, загального кальцію, магнію; підвищення вмісту калію, неорганічного фосфору, загального білірубіну, лужної фосфатази, ЛДГ (лактатдегідрогеназа), холестерину, кількості лейкоцитів, нейтрофілів, збільшення протромбінового і активного часткового тромбопластинового часу; зниження рівня альбуміну, зниження кількості тромбоцитів.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до компонентів препарату; підвищення концентрації в плазмі наступних препаратів: аміодарон, астемізол, бепридил, цизаприд, дигідроерготамін, енкаїнід, ерготамін, флекаїнід, пімозид, пропафенон, хінідин та терфенадин (цим препаратам, як відомо, властивий ризик аритмій, гематологічних відхилень, судомних нападів та інших потенційно серйозних негативних ефектів); г. (Гострий) токсичність типу групи ергот (спазм периферичних судин та ішемією кінцівок при спільному введенні ритонавіру та ерготаміну або дигідроерготаміну - ці препарати не повинні застосовуватися спільно із ритонавіром; ритонавір здатний зумовити значне підвищення високометаболізованих седативних та снодійних засобів: мідозаламу та тріазоламу (через потенціал вираженої седації та пригнічення дихання, їх не слід застосовувати разом з ритонавіром).
Форми випуску ЛЗ: капс. (капсули) м'які по 100 мг у фл. (Флакон); р-н для перорального застосування, 80 мг/мл по 90 мл у фл. (Флакон); табл. (Таблетки), вкриті плівковою оболонкою, по 100 мг.
Візаємодія з іншими лікарськими засобами
Призводить до значного підвищення концентрації в плазмі наступних препаратів: аміодарон, астемізол, бепридил, цизаприд, дигідроерготамін, енкаїнід, ерготамін, флекаїнід, пімозид, пропафенон, хінідин, терфенадин, мідазолам, триазолам; г. (Гострий) токсичність типу групи ергот, яка характеризується спазмом периферичних судин при спільному введенні ритонавіру та ерготаміну або дигідроерготаміну, вони не повинні застосовуватися разом; здатний викликати значне підвищення седативних та снодійних ЛЗ: мідозаламу та тріазоламу; спільне введення з силденафілом суттєво підвищить концентрацію і негативні ефекти останнього; з ловастатином або симвастатином не рекомендується; фенобарбітал, карбамазепін, дексаметазон, фенітоїн, рифампін та рифабутин підвищуватимуть кліренс ритонавіру, що призведе до зниження його концентрації в плазмі; при застосуванні із ритонавіром доза кларитроміцину не повинна перевищувати 1 г/день; застосування з метадоном знизить концентрації останнього; з рифабутином призводить до підвищення AUC (площа на графіку під кривою “концентрація - час”) рифабутину; гальмує метаболізм, що призводить до значного підвищення концентрації саквінавіру в плазмі; знижує AUC (площа на графіку під кривою “концентрація - час”) теофіліну; зменшує концентрації варфарину
Особливості застосування у жінок під час вагітності та лактаціїї
Вагітність: Застосовувати лише в випадку, коли очікувані переваги значно перевищують потенційні ризики
Лактація: Не рекомендуються, щоб ВІЛ-інфіковані жінки не годували своїх немовлят груддю, щоб запобігти передачі ВІЛ-інфекції; застосовувати лише в випадках, коли очікувані переваги значно перевищують потенційні ризики
Особливості застосування при недостатності внутрішніх органів
Порушення функції церцево-судинної системи: Спеціальних рекомендацій немає
Порушення функції печинки: Бути обережним при введенні препарату
Порушення функції нирок: Спеціальних рекомендацій немає
Порушення функції дихальної системи: Спеціальних рекомендацій немає
Особливості застосування у дітей та осіб похилого віку
Діти, до 12 років: Не призначають дітям віком до 2 років
Особи похилого та старечого віку: Спеціальних рекомендацій немає
Застереження щодо застосування
Інформація для лікаря: Дослідження на тригліцериди та холестерин слід проводити до початку терапії та з періодичними інтервалами під час терапії; будь-які симптоми запалення повинні оцінюватися й у разі потреби призначатися відповідне лікування; панкреатит слід брати до уваги за наявності характерних для нього клінічних симптомів
Інформація для пацієнта: Не застосовувати препарати, що містять звіробій