Пегінтерферон альфа-2b (Peginterferon alfa-2b)

Категорія: Імуномодулятори та протиалергічні засоби → Імуномодулятори → Цитокіни → Інтерферони → Рекомбінантні сполуки → Пегінтерферон альфа-2b

Пегінтерферон альфа-2b (Peginterferon alfa-2b)

Препарат випускається під торгівельними назвами:

• ПЕГІНТРОН®, Шерінг-Плау (Брінні) Компані, Ірландія, власна філія Шерінг-Плау Корпорейшн, США/Шерінг-Плау Лтд, Сінгапур, власна філія Шерінг-Плау Корпорейшн, США, Ірландія/США/Сінгапур/США

Інструкція для застосування: Пегінтерферон альфа-2b (Peginterferon alfa-2b)

Фармакотерапевтична група: L03AB10 - імуностимулятори, цитокіни та імуномодулятори; інтерферони.

Основна фармакотерапевтична дія: ковалентний кон'югат рекомбінантного інтерферону альфа-2b та монометоксиполіетиленгліколю. Рекомбінантний інтерферон альфа-2b одержують із клону E.coli, що містить генно-інженерний плазмідний гібрид, який кодує інтерферон альфа-2b людських лейкоцитів. Дослідження in vitro і in vivo свідчать про те, що біологічна активність ПегІнтрону обумовлена інтерфероном альфа-2b. Клітинні ефекти інтерферонів обумовлені зв'язуванням зі специфічними рецепторами на поверхні клітин. Дослідження інших інтерферонів продемонстрували їх видоспецифічність. Зв'язуючись з клітинною оболонкою, інтерферон ініціює ланцюг внутрішньоклітинних реакцій, у тому числі й індукцію певних ферментів. Вважається, що цей процес, принаймні частково, опосередковує різні клітинні ефекти інтерферонів, включаючи пригнічення реплікації вірусу в інфікованих клітинах, інгібірування проліферації клітин та імуномодулюючі властивості, такі як посилення фагоцитарної активності макрофагів та специфічної цитотоксичності лімфоцитів відносно клітин-мішеней. Будь-які чи всі ці ефекти можуть опосередковувати терапевтичну активність інтерферону. Рекомбінантний інтерферон альфа-2b пригнічує також реплікацію вірусу in vitro та in vivo. Хоча точний механізм противірусної дії рекомбінантного інтерферону альфа-2b невідомий, проте вважається, що препарат змінює метаболізм клітин господаря. Це призводить до пригнічення реплікації вірусу; якщо вона все-таки відбувається, то віріони, що утворяться, не здатні вийти з клітини.

Показання для застосування ЛЗ: ХГВ (хронічний гепатит В) та ХГС (хронічний гепатит С) БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск) у пацієнтів від 18 років при відсутності декомпенсації захворювання печінки.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: при ХВВ вводять п/ш (підшкірне введення) у дозі 1,0 або 1,5 мкг/кг 1 раз на тиждень, протягом принаймні від 24 до 54 тижнів; дозу підбирають з урахуванням передбачуваної ефективності та безпечності; пацієнтам, які інфіковані вірусним генотипом С або D, що важче піддаються лікуванню, може бути необхідним лікування більш високими дозами та більш тривалим курсом; при ХВС оптимальний шлях лікування – комбінована терапія з рибавірином, яка застосовується як у нелікованих пацієнтів, так і у пацієнтів, що отримували монотерапію інтерфероном альфа з позитивним ефектом (з нормалізацією АЛТ (Аланінамінотрансфераза) у кінці лікування), але з подальшим рецидивом.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: монотерапія: біль та запалення в місцях ін’єкцій, підвищена втомлюваність, озноб, гарячка, депресія, біль у суглобах, нудота, алопеція, м’язово-скелетний біль, роздратованість, грипоподібні симптоми, безсоння, діарея, біль у животі, астенія, фарингіт, зниження маси тіла, анорексія, відчуття тривоги, порушення концентрації уваги, запаморочення; свербіж, сухість шкіри, нездужання, пітливість, біль у правому підребер’ї, нейтропенія, лейкопенія, анемія, висип, блювання, сухість у роті, емоційна лабільність, нервозність, вірусні інфекції, неспокій, задишка, сонливість, тиреоїдні розлади, біль у грудях, диспепсія, припливи, парестезії, кашель, збудження, синусит, гіпертензія, гіперестезія, затуманення зору, сплутаність свідомості, здуття живота, зниження лібідо, еритема, біль в очах, кон'юнктивіт, апатія, гіпестезія, закладеність носа, запор, діарея, менорагія, менструальні порушення; комбінована терапія з рибавірином: тахікардія, риніт, зміни смаку; гіпотензія, непритомність, гіпертензія, порушення сльозовиділення, тремор, кровоточивість ясен, глосит, стоматит, виразковий стоматит, порушення/втрата слуху, шум у вухах, відчуття серцебиття, спрага, агресивна поведінка, грибкова інфекція, простатит, середній отит, бронхіт, респіраторні порушення, ринорея, екзема, підвищена ламкість волосся, фотореакції, лімфаденопатія.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату або до будь-якого інтерферону; вагітність; чоловіки, партнерка яких вагітна; аутоімунний гепатит або аутоімунне захворювання в анамнезі; захворювання печінки в стадії декомпенсації; кліренс креатиніну < 50 мл/хв, при застосуванні комбінації з рибавірином.

Форми випуску ЛЗ: порошок ліофілізований для приготування р-ну для ін'єкцій (з розчинником по 0,7 мл) по 50 мкг/0,5 мл, по 80 мкг/0,5 мл, по 100 мкг/0,5 мл, по 120 мкг/0,5 мл, по 150 мкг/0,5 мл.

Візаємодія з іншими лікарськими засобами

З обережністю призначати пегінтерферон альфа-2b з медикаментами, особливо з тими, що мають вузькі терапевтичні індекси. У ВІЛ-інфікованих пацієнтів, які отримують високоактивну антиретровірусну терапію (ВААРТ), зростає ризик виникнення лактоацидозу; обережно застосовувати комбіновану терапію на фоні ВААРТ. Розводити тільки розчинником, що додається. Його не можна змішувати з іншими медичними препаратами.

Особливості застосування у жінок під час вагітності та лактаціїї

Вагітність: Не рекомендується.
Лактація: Залежно від важливості даної терапії для матері.