 Цитарабін (Cytarabine) * |
 |
Категорія: Лікарські засоби для лікування злоякісних новоутворень → Антинеопластичні засоби → Антиметаболіти → Цитарабін
Цитарабін (Cytarabine) *
Препарат випускається під торгівельними назвами:
- ЦИТАРАБІН-ЗДОРОВ'Я, ТОВ "Фармацевтична компанія "Здоров'я", м. Харків, Україна
- АЛЕКСАН®, ЕБЕВЕ Фарма Гес.м.б.Х. Нфг. КГ, Австрія
- ВІЗТАР, НВ Ремедіз Пвт. Лтд., Індія
- ЛАРАЦИТ, Лемері С.А. де С.В., Мексіка
- ЦИТАРАБІН, Напрод Лайф Саінсис Пвт. Лтд./НВ Ремедіз Пвт. Лтд., Індія/Індія
- ЦИТОЗАР®, Пфайзер Італія С.р.л./Актавіс Італія С.п.А., Італія/Італія
- ЦИТОЗАР®, Фармація Н.В./С.А./Пфайзер Менюфекчуринг Бельгія Н.В./Фармація Італія С.п.А., Бельгія/Бельгія/Італія
Ціни в аптеках:
Інструкція для застосування: Цитарабін (Cytarabine)
Фармакотерапевтична група: L01BC01 – антинеопластичні засоби. Антиметаболіти.
Основна фармакотерапевтична дія: діє шляхом пригнічення синтезу ДНК (дезоксирибонуклеїнова кислота); внутрішньоклітинно цитарабін перетворюється в активний метаболіт (цитарабіну трифосфат), який інгібує синтез ДНК (дезоксирибонуклеїнова кислота); фермент, що відповідає за це перетворення – дезоксицитидинкіназа, - знаходиться переважно у печінці і, можливо, в нирках; інактивується ферментом цитидиндезаміназою, який виявлено у тонкому кишечнику, нирках і печінці; співвідношення активуючого (дезоксицитидинкінази) та інактивуючого ферменту (цитидиндезамінази) у клітині визначає чутливість тканини до цитотоксичної дії цитарабіну. Тканини з високою чутливістю мають високий рівень активуючого ферменту; цитарабін не впливає на непроліферуючі або проліферуючі клітини поза фазою 8 або синтезом ДНК (дезоксирибонуклеїнова кислота); таким чином, цитарабін є протипухлинним препаратом із специфічністю до клітинного циклу
Показання для застосування ЛЗ: у складі комбінованої терапії для досягнення і підтримання ремісії при г.нелімфобластних лейкозах у дорослих і в дітей; г.лімфобластного лейкозу у дорослих і дітей ВООЗ (рекомендація до застосування ЛЗ у Базовому формулярі Всесвітньої організації охорони здоров''я, 2008 рік випуску) інтратекальної профілактики і лікування лейкемічних інфільтратів у ЦНС (центральна нервова система) ВООЗ (рекомендація до застосування ЛЗ у Базовому формулярі Всесвітньої організації охорони здоров''я, 2008 рік випуску); лікування неходжкінської лімфоми ВООЗ (рекомендація до застосування ЛЗ у Базовому формулярі Всесвітньої організації охорони здоров''я, 2008 рік випуску) помірного та високого ступеня злоякісності у дорослих; лікування неходжкінської лімфоми у дітей ВООЗ (рекомендація до застосування ЛЗ у Базовому формулярі Всесвітньої організації охорони здоров''я, 2008 рік випуску); лікування бластного кризу при хр.мієлобластному лейкозі ВООЗ (рекомендація до застосування ЛЗ у Базовому формулярі Всесвітньої організації охорони здоров''я, 2008 рік випуску) БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск); лікування рефрактерної неходжкінської лімфоми; рефрактерного г.нелімфобластного лейкозу; рефрактерного г.лімфобластного лейкозу; рецидиву г.лейкозу; лейкемії, асоційованої з особливим ризиком вторинного лейкозу внаслідок проведеної хіміотерапії та/або радіотерапії, проявами лейкозу внаслідок трансформації прелейкозу; підтримання ремісії г.нелімфобластного лейкозу у хворих віком до 60 років; бластних кризів хр.мієлобластного лейкозу.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: в/в (внутрішньовенне введення) ін’єкції чи інфузії, п/ш (підшкірне введення) або інтратекально; переносима сумарна доза може бути більшою, якщо хворі отримують препарат швидкими в/в (внутрішньовенне введення) ін’єкціями, а не повільними інфузіями; цей феномен пов’язаний зі швидкою інактивацією препарату і короткочасністю впливу високих концентрацій на чутливі нормальні і пухлинні клітини після швидких ін’єкцій; при г.нелімфобластних лейкозах для індукції ремісії призначають по 100 мг/м2 /добу безперервною в/в (внутрішньовенне введення) інфузією протягом 7 днів або 100 мг/м2 /добу в/в (внутрішньовенне введення) кожні 12 год (Година) 7 днів підряд; при г.лейкозі інтратекально в дозі від 5 до 75 мг/м2 поверхні тіла; періодичність застосування від 1 р/добу (кількість разів на добу) протягом 4 днів до 1 разу в чотири дні (найчастіше - 30 мг/м2 кожні 4 дні до нормалізації складу спинномозкової рідини, а потім ще одне додаткове введення; доза звичайно залежить від типу і вираженості неврологічної симптоматики та ефективності попередньої терапії; дітям із вперше виявленим г.лімфобластним лейкозом з метою профілактики, а також для лікування нейролейкемії застосовували інтратекально разом із ГК (Глюкокортикоїди) і метотрексатом (доза цитарабіну становила 30 мг/м2, ГК (Глюкокортикоїди) - 15 мг/м2 і метотрексату - 15 мг/м2). Може виявитись ефективним і профілактичне застосування цих трьох ЛЗ (лікарський засіб) після успішного лікування епізоду нейролейкозу; застосування у дітей ідентично застосуванню у лікуванні дорослих. Цитарабін застосовується у вигляді р-ну для одноразового введення; у разі використання р-ну багаторазово розчинник повинен містити консервант; у вигляді стерильного порошку може бути р-нений у воді для ін’єкцій, 0,9% р-ні натрію хлориду або 5% р-ні декстрози; для інтратекального введення застосовувати 0,9% р-н натрію хлориду; максимальна концентрація при р-ненні становить 100 мг/мл.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: пригнічення функції кісткового мозку (анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, мегалобластоз, а також зниження кількості ретикулоцитів); вираженість цих реакцій залежить від доз і програми терапії; інфекції вірусні, бактеріальні, грибкові, паразитарні або сапрофітні будь-якої локалізації різного ступеня вираженості (від слабко виражених до тяжких, навіть фатальних); описаний цитарабіновий с-м (Синдром), що характеризується пропасницею, міалгією, болем у кістках, іноді - болем у грудній клітці, макулопапульозним висипом, кон’юнктивітом і нездужанням, виникає через 6-12 год (Година) після застосування препарату (для профілактики і лікування цього с-му ефективні кортикостероїди); якщо, на думку лікаря, ця симптоматика підлягає терапії, слід призначити кортикостероїди і не припиняти застосування препарату; часто - анорексія, нудота, блювання, діарея, порушення функції печінки, пропасниця, висип, тромбофлебіт, запалення або покриття виразками слизової оболонки порожнини рота або анальної ділянки, нудота і блювання найчастіше зустрічаються після швидких в/в (внутрішньовенне введення) ін’єкцій; сепсис, целюліт у місці ін’єкції, покриття виразками шкіри, затримка сечі, порушення функції нирок, неврит, нейротоксичність, біль у горлі, пневмонія, біль у животі, поява ластовиння, жовтуха, кон’юнктивіт (може поєднуватися з висипом), запаморочення, алопеція, виразка стравоходу, езофагіт, біль у грудній клітці, перикардит, головний біль, кропив’янка, анафілаксія, алергічний набряк, свербіж, відчуття нестачі повітря; при високодозових програмах терапії (2-3 г/м2) - тяжкі, а іноді смертельні токсичні явища з боку ЦНС (центральна нервова система), ШКТ (шлунково-кишковий тракт) і легенів; оборотне ушкодження рогівки і геморагічний кон’юнктивіт, дисфункція головного мозку і мозочка, у т. ч. зміни особистості, сомнолентність і кому, тяжкі виразки слизових оболонок ШКТ (шлунково-кишковий тракт), що призводять до перитоніту; сепсис і абсцес печінки; набряк легенів; ушкодження печінки з гіпербілірубінемією; некрози тонкої кишки; некротичний коліт; при проведенні високодозової терапії не слід використовувати розчинник, що містить бензиловий спирт
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливістю до препарату, г.інфекційні захворювання, вагітність, лактація, ниркова та печінкова недостатність.
Форми випуску ЛЗ: порошок ліофілізований для приготування р-ну для ін'єкцій по 100 мг, по 1000 мг; р-н для ін'єкцій та інфузій, 20 мг/мл по 5 мл (100 мг), 50 мг/мл по 10 мл (500 мг), по 20 мл (1000 мг), по 40 мл (2000 мг); р-н для ін'єкцій, 100 мг/мл по 1 мл або по 10 мл; р-н для ін'єкцій, 100 мг/мл по 1 мл або по 10 мл
Візаємодія з іншими лікарськими засобами
З іншими протипухлинними мієлосупресивними препаратами або променевою терапією посилює цитотоксичну, імунодепресивну активність їх. Контролювати рівень дигоксину. З гентаміцином існування зв’язаного з цитарабіном антагонізму відносно чутливих штамів К. рпеитопіае. Цитарабін за умови дотримання зазначених концентрацій і розведенні в 5% р-ні декстрози протягом 8 год (Година) сумісний із такими ЛЗ: цитарабін 0,8 мг/мл і цефалотин натрію 1 мг/мл; цитарабін 0,4 мг/мл і преднізолону натрію фосфат 0,2 мг/мл; цитарабін 16 мкг/мл і вінкристину сульфат 4 мкг/мл.
Особливості застосування у жінок під час вагітності та лактаціїї
Вагітність: Протипоказаний
Лактація: Протипоказаний
Особливості застосування при недостатності внутрішніх органів
Порушення функції церцево-судинної системи: Спеціальних рекомендацій немає
Порушення функції печинки: Протипоказаний при недостатності. З обережністю при порушеній функції.
Порушення функції нирок: Протипоказаний при недостатності.
Порушення функції дихальної системи: Спеціальних рекомендацій немає
Особливості застосування у дітей та осіб похилого віку
Діти, до 12 років: Ідентично застосуванню у лікуванні дорослих.
Особи похилого та старечого віку: Спеціальних рекомендацій немає
Застереження щодо застосування
Інформація для лікаря: Призначають лікарі, які мають досвід протипухлинної терапії. З обережністю розпочинати терапію у хворих з медикаментозною мієлосупресією. В початковий період лікування щоденні дослідження кількості лейкоцитів, тромбоцитів, статус кісткового мозку. Кількість формених елементів у периферичній крові може продовжувати знижуватися після відміни препарату, досягаючи мінімуму ч/з 12-24 дні після припинення терапії. Терапія може бути відновлена при чітких ознаках відновлення кісткового мозку. Може відмічатися тромбофлебіт у місці ін’єкції або інфузії препарату, біль і запалення у місці п/ш (підшкірне введення) введення. При швидкому введенні великих доз спостерігається блювання, яке може тривати протягом декількох год (Година) після ін’єкції. Ця дія менш виражена при проведенні інфузій. Може спричиняти гіперуремію внаслідок швидкого лізису неопластичних клітин. Контролювати рівень сечової кислоти в крові, бути готовим до усунення гіперуремії медикаментозними або іншими методами. При комбінації з іншими препаратами, можуть бути випадки г. (Гострий) панкреатиту. Вплив на персонал внаслідок професійного контакту: може відмічатися легке подразнення очей. Періодичне потрапляння препарату на шкіру, тривалий контакт можуть спричинити подразнення. При випадковому контакті промити забруднену ділянку водою з милом. Не користуватися розчинником, що містить бензиловий спирт, при інтратекальному введенні препарату. Розводять препарат 0,9% р-ном натрію хлориду без консерванту і використовують його негайно. При інтратекальному введенні може спричинити системні токсичні прояви; потрібен пильний контроль функцій гемопоетичної системи
Інформація для пацієнта: Спеціальних рекомендацій немає