Державний формуляр лікарських засобів
 

Навігація

Первинна допомога

За напрямком медицини


Ацетилсаліцилова кислота + парацетамол + кофеїн

Категорія: Лікарські засоби для надання паліативної та хоспісної допомогиЗасоби, які діють на нервову системуАнальгетичні засобиНеопіоїдні анальгетики (інші анальгетики та антипіретики)Саліцилова кислота та її похідніАцетилсаліцилова кислота + парацетамол + кофеїн

Ацетилсаліцилова кислота + парацетамол + кофеїн

Комбінований препарат

Препарат випускається під торгівельними назвами:

  • ФАРМАДОЛ®, Табл. № 10, № 10х3, 1 таблетка містить: ацетилсаліцилова кислота 300 мг, парацетамол 100 мг, кофеїн 50 мг, ВАТ "Фармак", м. Київ, Україна

Ціни в аптеках:

Інструкція для застосування:

Фармакотерапевтична група: N02B A51 – анальгетики та антипіретики. Ацетилсаліцилова кислота, комбінації без психолептиків.

Основна фармакотерапевтична дія: має протизапальну, жарознижувальну та анальгетичну дію.

Показання для застосування ЛЗ: слабкий або помірно виражений больовий синдром.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: внутрішньо по 1-2 табл. (Таблетки) 2-3 р/добу (кількість разів на добу) після їжі, запиваючи великою кількістю рідини; МДД (максимальна добова доза) - 6 табл. (Таблетки) у 3 прийоми; курс лікування залежить від тяжкості захворювання і, як правило, не перевищує 7 діб.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: АР (алергічні реакції), ульцерогенна дія, виразково-геморагічні ураження шлунка та дванадцятипалої кишки, загострення БА (бронхіальна астма), гепато- та нефротоксична дія; при тривалому застосуванні можливий розвиток анемії (знижується агрегація тромбоцитів).

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату; виразкова хвороба шлунка та ДПК (дванадцятипала кишка), шлунково-кишкові кровотечі; знижене згортання крові, гемофілія; тяжкі порушення функції печінки та нирок, портальна гіпертензія, венозний застій; зловживання алкоголем; подагра; дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; вагітність, період годування груддю; дитячий вік до 15 років.

Форми випуску ЛЗ: табл.

Застереження щодо застосування

Інформація для лікаря: Заміна типу або марки інсуліну відбувається під медичним контролем. Зміна концентрації, марки, типу, виду або способу приготування може викликати потребу у зміні дозування. Дозування у разі лікування пацієнтів людським інсуліном може відрізнятися від дозування, застосовуваного при лікуванні інсулінами тваринного походження. У пацієнтів, у яких були гіпоглікемічні реакції після переведення їх з режиму введення інсуліну тваринного походження на режим введення людського інсуліну, ранні попереджувальні симптоми гіпоглікемії виявиляються менш явними або відмінними від симптомів, які раніше спостерігалися. У пацієнтів із значним покращенням рівня глюкози в крові можуть надалі не спостерігатися деякі або жодні з ранніх попереджувальних симптомів гіпоглікемії. Неправильне дозування або призупинення лікування може призвести до гіперглікемії та діабетичного кетоацидозу. Лікування людським інсуліном може призвести до виникнення антитіл, хоча і в менших концентраціях, ніж у випадку застосування інсуліну тваринного походження. Потреба в інсуліні змінюється при порушенні функцій надниркових залоз, гіпофізу, щитовидної залози, нирок або печінки; під час хвороби або під впливом емоційного стресу; у разі зміни інтенсивності фізичних навантажень, звичного режиму харчування. При наявності в анамнезі хворого загальної АР (алергічні реакції) на інші види інсуліну, призначення даного препарату проводиться після одержання негативної внутрішньошкірної проби
Інформація для пацієнта: Реакція та здатність концентрувати увагу можуть бути порушені при гіпоглікемії. Це може стати фактором ризику при керуванні автомобілем або механізмами. Вживати заходів з профілактики гіпоглікемії перед тим, як сідати за кермо. Це важливо для хворих, в яких ослаблені чи відсутні симптоми-провісники гіпоглікемії, епізоди гіпоглікемії виникають часто. За таких обставин вирішити питання про доцільність керування автомобілем взагалі. Набирають інсулін з фл. (Флакон), проколюючи стерильною голкою шприца пробку, попередньо протерту спиртом. Температура введеного інсуліну повинна відповідати кімнатній температурі. У шприц набирається повітря до позначки, що відповідає необхідній дозі інсуліну, і повітря випускається у фл. (Флакон) Шприц із фл. (Флакон) перевертається, щоб фл. (Флакон) опинився догори дном, береться необхідна доза інсуліну. Голка виводиться з фл. (Флакон) Шприц звільняється від повітря, і перевіряється правильність набраної дози інсуліну. Суміші інсулінів: починати із набирання у шприц інсуліну швидкої дії, щоб уникнути небажаного потрапляння у фл. препарату більш тривалої дії. Вводити суміш одразу після змішування. Для введення потрібної дози кожного із препаратів можна також користуватись окремими шприцами. Місце ін’єкції кожен раз змінювати.