 Золпідем (Zolpidem) |
 |
Категорія: Лікарські засоби для надання паліативної та хоспісної допомоги → Засоби, які діють на нервову систему → Снодійні та седативні препарати → Бензодіазепіноподібні засоби → Золпідем
Золпідем (Zolpidem)
Препарат випускається під торгівельними назвами:
- ГІПНОГЕН, АТ (артеріальний тиск) "Зентіва", Чеська Республіка
- ЗОЛСАНА, КРКА, д.д., Ново место, Словенія
Ціни в аптеках:
Інструкція для застосування: Золпідем (Zolpidem)
Фармакотерапевтична група: N05CF02 - снодійні засоби
Основна фармакотерапевтична дія: м’язоворелаксаційна, анксіолітична, седативна, снодійна, антиконвульсивна, амнестична дія; препарат імідазопіридинової структури, який належить до бензодіазепінів, фармакодинамічна активність його близька до фармакодинамічної активності інших сполук цього класу; чинить такі ефекти - м’язоворелаксаційний, анксіолітичний, седативний, снодійний, антиконвульсивний, амнестичний; для виявлення седативного ефекту препарату необхідні більш низькі дози, ніж для виявлення його антиконвульсивного, м’язоворелаксаційного та анксіолітичного ефекту; ці ефекти пов’язані із специфічною агоністичною дією золпідему на центральний рецептор, який належить до ГАМК-омега (BZ1 і BZ2) макромолекулярного рецепторного комплексу, котрий регулює відкриття каналів хлориду-іону; вибірково зв’язується із рецепторами омега-1 (або бензодіазепін-1), скорочує період засинання, зменшує частоту пробуджень, збільшує загальну тривалість і поліпшує якість сну - ці ефекти пов’язані із характерним ЕЕГ-профілем препарату, який відрізняється від такого у бензодіазепінів; подовжує фазу І і ІІ глибокого сну (ІІІ і IY); в рекомендованих дозах золпідем не впливає на загальну тривалість парадоксального (швидкого) сну.
Показання для застосування ЛЗ: періодичне та транзиторне безсоння.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: лікування слід завжди проводити мінімально ефективною дозою, ніколи не перевищувати максимальну дозу препарату; звичайна доза для дорослих становить 10 мг/добу; хворим похилого віку або з печінковою недостатністю доза повинна бути зменшена вдвічі, тобто до 5 мг; МДД (максимальна добова доза) – 10 мг; препарат може застосовуватись як у вигляді безперервного курсу, так і, за необхідності, залежно від симптомів; тривалість лікування повинна бути якнайкоротшою – від декількох днів до чотирьох тижнів, включаючи період зниження дози; рекомендується така схема прийому препарату – протягом 2–5 діб при нерегулярному безсонні (наприклад протягом мандрування); протягом 2–3 тижнів при транзиторному безсонні (у період занепокоєння); дуже короткий період застосування препарату (протягом 2–5 діб) не потребує його поступової відміни; за необхідності продовження курсу лікування понад 4 тижні повинна бути проведена повторна оцінка статусу хворого.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: антероградна амнезія, порушення поведінки, порушення свідомості, дратівливість, агресивність, ажитація; фізична та психічна залежність, яка супроводжується симптомом відміни або безсонням “рикошету” після відміни препарату; відчуття сп’яніння, головний біль, атаксія, сплутаність свідомості, зниження уваги, аж до сонливості (особливо у пацієнтів похилого віку), безсоння, кошмари, напруження; зміна лібідо; шкірні реакції - висип на шкірі (пруригінозний або ні); м’язова гіпотонія, астенія; диплопія; розлади травлення
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до діючої речовини або інших компонентів препарату; тяжка ДН (дихальна недостатність); с-м (Синдром) апное під час сну; тяжка, г. (Гострий) або хр. (Хронічний) печінкова недостатність; міастенія; вагітність (особливо перший та третій триместр); лактація; діти до 18 років.
Форми випуску ЛЗ: табл. (Таблетки), вкриті оболонкою, по 10; табл. (Таблетки), вкриті плівковою оболонкою по 5 мг, по 10 мг
Візаємодія з іншими лікарськими засобами
Алкоголь підсилює седативну дію, уникати вживання алкогольних напоїв і застосування ліків, які містять алкоголь. Депресанти ЦНС: похідні морфіну (аналгетики, протикашльові та засоби замісної терапії, крім ібупрофену), нейролептики, барбітурати, анксіолітики, інші снодійні засоби, седативні антидепресанти, седативні антигістаміни Н1, гіпотензивні засоби центральної дії, баклофен, талідомід, пізотифен - підсилення центральної депресії - послаблення уваги. З похідними морфіну, барбітуратами – підсилення ризику пригнічення дихання, летального кінця при передозуванні. Бупренорфін - підсилення ризику пригнічення дихання, летального кінця. Кетоконозол - невелике підсилення седативного ефекту. Рифампіцин - зниження концентрації золпідему в плазмі, відповідно, ефективності препарату.
Особливості застосування у жінок під час вагітності та лактаціїї
Вагітність: Уникати застосування
Лактація: Не рекомендується
Особливості застосування при недостатності внутрішніх органів
Порушення функції церцево-судинної системи: Спеціальних рекомендацій немає
Порушення функції печинки: Протипоказаний при тяжкій гострій або хр. (Хронічний) недостатності.
Порушення функції нирок: Спеціальних рекомендацій немає
Порушення функції дихальної системи: Протипоказаний при тяжкій ДН (дихальна недостатність); с-мі апное під час сну.
Особливості застосування у дітей та осіб похилого віку
Діти, до 12 років: Не призначати
Особи похилого та старечого віку: Доза повинна бути зменшена вдвічі
Застереження щодо застосування
Інформація для лікаря: Містить лактозу, протипоказаний при уродженій галактоземії, с-мі мальабсорбції глюкози або галактози, при дефіциті лактази. Після застосування протягом декількох тиж седативний та снодійний ефект може поступово знижуватися. Застосування, особливо тривале, може призвести до розвитку фізичної та психічної залежності. Ризик виникнення залежності зростає із збільшенням дози та тривалості лікування, за наявності залежності від інших препаратів і алкоголю в анамнезі. Залежність може спричинити с-м (Синдром) відміни після припинення застосування. Симптоми с-му відміни спостерігаються ч/з декілька днів після припинення лікування, деякі симптоми с-му відміни можуть виявлятися між прийомом двох послідовних доз, особливо високих. Комбінація з бензодіазепінами підсилює ризик виникнення залежності. Безсоння “рикошету” – тимчасовий с-м (Синдром), що виявляється в підсиленні безсоння, для лікування якого застосовується препарат. Протягом декількох год (Година) після прийому може спостерігатися антероградна амнезія та порушення психомоторних функцій. Для зменшення ризику розвитку цих явищ застосовувати безпосередньо перед сном. Можуть спостерігатися порушення, які можуть являти небезпеку для хворого та його оточення: незвична схема поведінки; агресивність по відношенню до самого себе та навколишніх, особливо якщо хворий зустрічає перешкоду тому, що він хоче зробити; автоматична поведінка з подальшою амнезією. Після повторного прийому препарат і його метаболіти досягають рівноважної концентрації в крові набагато пізніше, але на більш високому рівні. Може знадобитися корекція дози. Більшої обережності дотримуватися при призначенні пацієнтам з алкоголізмом і наркоманією в анамнезі. Збереження або погіршання безсоння після нетривалого лікування потребує подальшої оцінки статусу хворого.
Інформація для пацієнта: Можлива поява сонливості. При керуванні автомобілем і виконанні робіт, що потребують підвищеної уваги, уникати комбінацій з іншими седативними засобами. Для зменшення ризику появи сонливості повноцінний сон (7-8 год). Необхідність дотримання тривалості лікування залежно від типу безсоння. Можливість появи безсоння “рикошету”, пов’язаного із відміною препарату.
Жінок дітородного віку попередити про необхідність звернення до лікаря для відміни препарату, якщо жінка планує завагітніти або підозрює вагітність.