Гвайфенезин + валеріана лікарська + меліса лікарська + звіробій + ...

Категорія: Лікарські засоби для надання паліативної та хоспісної допомоги → Засоби, які діють на нервову систему → Снодійні та седативні препарати → Інші снодійні та седативні препарати → Гвайфенезин + валеріана лікарська + меліса лікарська + звіробій + глід звичайний + пасифлора + хміль звичайний + бузина чорна

Гвайфенезин + валеріана лікарська + меліса лікарська + звіробій + глід звичайний + пасифлора + хміль звичайний + бузина чорна

Комбінований препарат

Препарат випускається під торгівельними назвами:

• Ново-Пасит, "IVAX Pharmaceuticals" s.r.o., Чеська Республіка

Інструкція для застосування:

Показання для застосування ЛЗ: Неврастенія та невротичні реакції, що супроводжуються дратівливістю, занепокоєнням, страхом, втомою; синдром “менеджера” (стан постійного психічного напруження); безсоння (легкі форми); головний біль, зумовлений нервовим напруженням; мігрень; функціональні захворювання шлунково-кишкового тракту (диспептичний синдром, синдром подразненого кишечнику); клімактеричний синдром, нейроциркуляторна дистонія; сверблячі дерматози (екзема атопічна і себорейна, кропив’янка).

Спосіб застосування та дози ЛЗ: Табл.. Внутрішньо дорослим і дітям старше 12 років: 3 р/добу (кількість разів на добу) по 1 табл. (Таблетки) У разі необхідності добову дозу можна збільшити – по 2 табл. (Таблетки) 3 р/добу (кількість разів на добу); або зменшити – по 1/2 табл. (Таблетки) вранці і вдень та 1 табл. (Таблетки) ввечері.

Р-н для внутрішнього застосування. Препарат слід приймати разом з напоями (чай, сік). У разі появи нудоти препарат слід приймати під час їди. Інтервал між прийомами повинен бути 4–6 годин. Тривалість курсу лікування – 2–6 тижнів.

Призначають внутрішньо дорослим та дітям віком від 12 років по 5 мл (1 чайна ложка) 3 рази на день. У разі необхідності добову дозу можна збільшити – 3 рази на день по 10 мл, або зменшити – по 2,5 мл вранці та вдень і 5 мл ввечері. Інтервал між прийомами дози – 8 годин. Препарат можна приймати разом з напоями (чай, сік). У разі появи нудоти препарат слід приймати під час їди.

Застереження щодо застосування

Інформація для лікаря: Заміна типу або марки інсуліну відбувається під медичним контролем. Зміна концентрації, марки, типу, виду або способу приготування може викликати потребу у зміні дозування. Дозування у разі лікування пацієнтів людським інсуліном може відрізнятися від дозування, застосовуваного при лікуванні інсулінами тваринного походження. У пацієнтів, у яких були гіпоглікемічні реакції після переведення їх з режиму введення інсуліну тваринного походження на режим введення людського інсуліну, ранні попереджувальні симптоми гіпоглікемії виявиляються менш явними або відмінними від симптомів, які раніше спостерігалися. У пацієнтів із значним покращенням рівня глюкози в крові можуть надалі не спостерігатися деякі або жодні з ранніх попереджувальних симптомів гіпоглікемії. Неправильне дозування або призупинення лікування може призвести до гіперглікемії та діабетичного кетоацидозу. Лікування людським інсуліном може призвести до виникнення антитіл, хоча і в менших концентраціях, ніж у випадку застосування інсуліну тваринного походження. Потреба в інсуліні змінюється при порушенні функцій надниркових залоз, гіпофізу, щитовидної залози, нирок або печінки; під час хвороби або під впливом емоційного стресу; у разі зміни інтенсивності фізичних навантажень, звичного режиму харчування. При наявності в анамнезі хворого загальної АР (алергічні реакції) на інші види інсуліну, призначення даного препарату проводиться після одержання негативної внутрішньошкірної проби
Інформація для пацієнта: Реакція та здатність концентрувати увагу можуть бути порушені при гіпоглікемії. Це може стати фактором ризику при керуванні автомобілем або механізмами. Вживати заходів з профілактики гіпоглікемії перед тим, як сідати за кермо. Це важливо для хворих, в яких ослаблені чи відсутні симптоми-провісники гіпоглікемії, епізоди гіпоглікемії виникають часто. За таких обставин вирішити питання про доцільність керування автомобілем взагалі. Набирають інсулін з фл. (Флакон), проколюючи стерильною голкою шприца пробку, попередньо протерту спиртом. Температура введеного інсуліну повинна відповідати кімнатній температурі. У шприц набирається повітря до позначки, що відповідає необхідній дозі інсуліну, і повітря випускається у фл. (Флакон) Шприц із фл. (Флакон) перевертається, щоб фл. (Флакон) опинився догори дном, береться необхідна доза інсуліну. Голка виводиться з фл. (Флакон) Шприц звільняється від повітря, і перевіряється правильність набраної дози інсуліну. Суміші інсулінів: починати із набирання у шприц інсуліну швидкої дії, щоб уникнути небажаного потрапляння у фл. препарату більш тривалої дії. Вводити суміш одразу після змішування. Для введення потрібної дози кожного із препаратів можна також користуватись окремими шприцами. Місце ін’єкції кожен раз змінювати.