Державний формуляр лікарських засобів
 

Навігація

Первинна допомога

За напрямком медицини


Лорноксикам (Lornoxicam) **

Категорія: Лікарські засоби для надання паліативної та хоспісної допомогиЗасоби, що впливають на опорно-руховий апаратПротизапальні та протиревматичні засобиНестероїдні протизапальні та протиревматичні засобиОксикамиЛорноксикам

Лорноксикам (Lornoxicam) **

Препарат випускається під торгівельними назвами:

  • КСЕФОКАМ, Нікомед Австрія ГмбХ, Австрія
  • КСЕФОКАМ РАПІД, Нікомед Данія АпС, Данія

Ціни в аптеках:

Інструкція для застосування: Лорноксикам (Lornoxicam)

Фармакотерапевтична група: M01AC05 - нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби. Оксиками.

Основна фармакотерапевтична дія: має значну знеболюючу та протизапальну дію; має складний механізм дії, в основі якого - пригнічення синтезу простагландинів, що зумовлено пригніченням активності ізоферментів циклооксигенази; пригнічує вивільнення вільних радикалів кисню із активованих лейкоцитів; аналгетичний ефект не пов’язаний з наркотичною дією, він не спричиняє опіатоподібної дії на ЦНС (центральна нервова система) і не пригнічує дихання, не призводить до лікарської залежності.

Показання для застосування ЛЗ: помірно або значно виражений больовий с-м (Синдром), біль у хребті, біль, пов’язаний з г. (Гострий) нападом люмбаго/ішалгії, післяопераційний біль, міалгії, симптоматичне лікування болю і запалення при запальних і дегенеративних ревматичних захворюваннях.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: при помірно або значно вираженому больовому с-мі рекомендується доза 8-16 мг/добу, поділена на 2-3 прийоми; МДД (максимальна добова доза) - 16 мг; при запальних і дегенеративних ревматичних захворюваннях початкова доза 12 мг, стандартна доза 8-16 мг/добу, залежно від стану пацієнта; тривалість терапії залежить від характеру і перебігу захворювання та визначається лікарем; при захворюваннях ШКТ (шлунково-кишковий тракт), хворим з порушенням функції нирок або печінки, особом похилого віку (старше 65 років) рекомендується МДД (максимальна добова доза) 12 мг, поділена на 3 прийоми; р-н для ін’єкцій вводиться в/в (внутрішньовенне введення) не менше 15 сек, в/м (внутрішньом’язеве введення) - не менше 5 сек; початкова доза може становити 8 або 16 мг; при недостатньому знеболюючому ефекті дози 8 мг можна додатково ввести аналогічну дозу; підтримуюча терапія - 8 мг 2 р/добу (кількість разів на добу); МДД (максимальна добова доза) - 16 мг.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: біль у животі, діарея, диспепсія, нудота, блювання, метеоризм, сухість у роті, гастрит, езофагіт, утворення пептичних виразок і/або кровотеч у ШКТ (шлунково-кишковий тракт) (у т.ч. ректальні кровотечі), стоматит, глосит, коліт, дисфагія, гепатит, панкреатит, порушення функції печінки; АР (алергічні реакції) - висипання на шкірі, реакції підвищеної чутливості, що супроводжуються задишкою, тахікардією, бронхоспазмом, с-м (Синдром) Стівенса – Джонсона, ексфоліативний дерматит, ангіїт, пропасниця, алергічний риніт, лімфаденопатія; запаморочення, головний біль, сонливість, стан збудження, порушення сну, шум у вухах, зниження слуху, дизартрія, галюцинації, мігрень, периферична нейропатія, синкопальні стани, асептичний менінгіт; порушення зору, кон’юнктивіт; лейкопенія, тромбоцитопенія; посилення потовиділення, озноб, зміни маси тіла, АГ (артеріальна гіпертензія), тахікардія, периферійні набряки; дизурія, гломерулонефрит, папілярний некроз і нефротичний с-м (Синдром) з переходом у г. (Гострий) ниркову недостатність, інтерстиціальний нефрит, кристалурія, поліурія.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до лорноксикаму або до компонентів препарату; гіперчутливість до ацетилсаліцилової кислоти або інших НПЗЗ (нестероїдні протизапальні засоби) (ібупрофен, індометацин); геморагічний діатез або порушення згортання крові; виразкова хвороба шлунка і ДПК (дванадцятипала кишка) у фазі загострення; неспецифічний виразковий коліт; значні порушення функції печінки; помірні або тяжкі порушення функції нирок (рівень сироваткового креатиніну >300 мкмоль/л); гіповолемія або зневоднення; підтверджений або припустимий крововилив у мозок; БА (бронхіальна астма); СН (серцева недостатність); зниження слуху; дефіцит глюкозо-6-фосфат дегідрогенази; вагітність і годування груддю; дитячий вік до 18 років; з обережністю використовувати при АГ (артеріальна гіпертензія) та анемії; хворим з переліченими нижче захворюваннями препарат можна використовувати тільки після ретельної перевірки співвідношень “користь/ризик” - кровотечі із ШКТ (шлунково-кишковий тракт), виразкові ураження ШКТ (шлунково-кишковий тракт) в анамнезі; ЦД (цукровий діабет) із зниженою функцією нирок.

Форми випуску ЛЗ: порошок ліофілізований для приготування р-ну для ін'єкцій по 8 мг у фл. (Флакон); табл. (Таблетки), вкриті оболонкою, по 4 мг, по 8 мг; табл. (Таблетки) вкриті плівковою оболонкою, по 4 мг, по 8 мг

Візаємодія з іншими лікарськими засобами

З антикоагулянтами або інгібіторами агрегації тромбоцитів – можливо збільшення часу кровотечі (підвищений ризик кровотечі); з похідними сульфанілсечовини – може підсилюватись гіпоглікемічний ефект останніх; з іншими НПЗЗ (нестероїдні протизапальні засоби) або ГК (Глюкокортикоїди) – збільшується ризик розвитку побічних ефектів з боку ШКТ (шлунково-кишковий тракт); з діуретиками – знижує сечогінний ефект і гіпотензивну дію; З бета-адреноблокаторами та інгібіторами АПФ (ангіотензин-перетворюючий фермент) - може зменшуватись їх гіпотензивний ефект; підсилює дію фібринолітиків. Парацетамол, циклоспорин, препарати золота та інші нефротоксичні засоби збільшують ризик побічних явищ з боку нирок; алкоголь, кортикотропін, препарати калію збільшують ризик побічних явищ з боку ШКТ; цефамандол, цефоперазон, цефотетан, вальпроєва кислота збільшують ризик кровотечі; солі літію – може спричинятися збільшення пікових концентрацій літію у плазмі і збільшення відомих побічних ефектів літію; підвищує концентрацію метотрексату у сироватці; знижує нирковий кліренс дигоксину.

Особливості застосування при недостатності внутрішніх органів

Порушення функції церцево-судинної системи: Протипоказаний при СН (серцева недостатність), з обережністю при АГ (артеріальна гіпертензія).
Порушення функції печинки: Протипоказаний при тяжкій недостатності.
Порушення функції нирок: Протипоказаний при помірній або тяжкій недостатності, контроль функції.
Порушення функції дихальної системи: Протипоказаний при БА (бронхіальна астма).

Особливості застосування у дітей та осіб похилого віку

Діти, до 12 років: Протипоказаний.
Особи похилого та старечого віку: Контролювати рівень АТ (артеріальний тиск), проведення моніторингу функції нирок.

Застереження щодо застосування

Інформація для лікаря: Може викликати виникнення пептичних виразок шлунка і кишечника, кровотечі ШКТ. У хворих з пептичною виразкою лікування проводити на фоні одночасного прийому антагоністів Н2-рецепторів і омепразолу. Пригнічує агрегацію тромбоцитів, що призводить до збільшення часу кровотечі. Спостерігати за станом хворих, які мають порушення системи згортання крові, отримують ЛЗ (лікарський засіб), що пригнічують згортання (включаючи гепарин у великих дозах), щоб своєчасно виявити ознаки кровотечі. Може спричинити підвищення концентрації у крові сечовини і креатиніну, також затримку води і натрію, периферійні набряки, АГ (артеріальна гіпертензія) і інші ранні ознаки нефропатії. Довготривале лікування хворих може призвести до гломерулонефриту, капілярного некрозу і нефротичного с-м (Синдром) з переходом у ГНН. У хворих на АГ (артеріальна гіпертензія) або ожиріння контролювати рівень АТ (артеріальний тиск).
Інформація для пацієнта: Утриматись від діяльності, які потребують підвищеної уваги, швидких психічних і рухових реакцій, вживанню алкоголю.