Державний формуляр лікарських засобів
 

Навігація

Первинна допомога

За напрямком медицини


Раміприл (Ramipril)

Категорія: Формуляр для первинної медико-санітарної допомогиЛікарські засоби для лікування серцево-судинних захворюваньАнтигіпертензивні ЛЗРаміприл

Раміприл (Ramipril)

Препарат випускається під торгівельними назвами:

  • РАМІЗЕС, ВАТ "Фармак", м. Київ, Україна
  • АМПРИЛ, КРКА, д.д., Ново место, Словенія
  • КАРДИПРИЛ 1,25, КАРДИПРИЛ 2,5, КАРДИПРИЛ 5, КАРДИПРИЛ 10, Фламінго Фармасьютикалс Лтд, Індія
  • МІРИЛ, АЙВЕКС Фармасьютикалз с.р.о., Чеська Республіка
  • ПОЛАПРИЛ, Фармацевтичний завод "ПОЛЬФАРМА" С.А./Актавіс АТ/Актавіс Лтд, Польща/Ісландія/Мальта
  • РАМІГАМА® 2,5, РАМІГАМА® 5, РАМІГАМА® 10, Вьорваг Фарма ГмбХ і Ко. КГ/Актавіс АТ/Актавіс Лтд, Німеччина/Ісландія/Мальта
  • РАМІГЕКСАЛ®, Салютас Фарма ГмбХ, Німеччина, підприємство компанії Гексал АГ (артеріальна гіпертензія), Німеччина
  • РАМІЛ, Каділа Хелткер Лтд., Індія
  • РАМІМЕД, Актавіс ХФ/Актавіс Лтд, Ісландія/Мальта
  • РАМІРИЛ, Мікро Лабс Лімітед, Індія
  • РАМКОР-1.25, РАМКОР-2.5, РАМКОР-5, РАМКОР-10, Іпка Лабораторіз Лімітед, Індія
  • ТОПРИЛ, Торрент Фармасьютікалс Лтд, Індія
  • ТРИТАЦЕ®, Санофі-Авентіс С.п.А, Італія
  • ХАРТИЛ®, ВАТ Фармацевтичний завод ЕГІС, Угорщина

Ціни в аптеках:

Інструкція для застосування: Раміприл (Ramipril)

Фармакотерапевтична група: С09АА05 – інгібітори АПФ (ангіотензин-перетворюючий фермент).

Основна фармакотерапевтична дія: антигіпертензивна дія; після всмоктування з ШКТ (шлунково-кишковий тракт) гідролізується у фармакологічно активний раміприлат, який є сильним і тривалодіючим інгібітором АПФ (ангіотензин-перетворюючий фермент); приводить до збільшення активності реніну в плазмі та зменшення концентрацій ангіотензину ІІ та альдостерону; гемодинамічний ефект, який є результатом пригнічення АПФ (ангіотензин-перетворюючий фермент) унаслідок зменшення активності ангіотензину ІІ, полягає у зменшенні резистентності судин; АПФ (ангіотензин-перетворюючий фермент) є ідентичним кініназі ІІ - одному з ферментів, які відповідають за деградацію брадикініну; при застосуванні раміприлу у хворих на АГ (артеріальна гіпертензія) антигіпертензивний ефект спостерігається через 1-2 год (Година) після прийому препарату; максимальний ефект досягається через 3 – 6 год (Година) після застосування одноразової дози і триває протягом щонайменше 24 год (Година); максимальний антигіпертензивний ефект при безперервному лікуванні досягається протягом 3-4 тижнів; після раптового припинення терапії ”рикошетна” гіпертензія не спостерігається; сприяє значущому зниженню проценту інсультів, ІМ (інфаркт міокарда) та/або серцево-судинної смертності.

Показання для застосування ЛЗ: АГ (артеріальна гіпертензія) БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск) - як монотерапія або у комбінації з іншими гіпотензивними агентами; застійна СН (серцева недостатність); також в комбінації з діуретинами» застійна СН (серцева недостатність), що має місце протягом перших декількох днів після г. (Гострий) ІМ (інфаркт міокарда); недіабетична або діабетична явна клубочкова або початкова нефропатія; зниження ризику ІМ (інфаркт міокарда), інсульту або серцево-судинної смерті у пацієнтів з підвищеним серцево-судинним ризиком унаслідок наявності вираженої ІХС (ішемічна хвороба серця) (з або без перенесеного ІМ), перенесеного інсульту, хвороби периферичних судин в анамнезі або ЦД (цукровий діабет) з принаймні одним додатковим фактором серцево-судинного ризику БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск).

Спосіб застосування та дози ЛЗ: АГ (артеріальна гіпертензія) - початкова доза становить 2,5 мг 1 р/добу (кількість разів на добу), дозу необхідно збільшувати поступово, через інтервали від 1 до 2 тижнів, залежно від реакції пацієнта, до максимальної дози 10 мг 1 р/добу (кількість разів на добу) БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск); підтримуюча доза для лікування АГ (артеріальна гіпертензія) становить 2,5 - 5 мг 1 р/добу (кількість разів на добу); якщо реакція пацієнта при максимальній дозі 10 мг незадовільна, рекомендується комбінована терапія; прийом діуретиків необхідно припинити за 2 – 3 дні до початку терапії з метою профілактики виникнення симптоматичної гіпотензії; розпочинати терапію з дози 1,25 мг під пильним медичним наглядом лікаря; застійна СН: для пацієнтів, стан яких стабілізувався під час терапії діуретиками, рекомендована початкова добова доза становить 1,25 мг (залежно від реакції пацієнта доза може бути збільшена через інтервали від 1 до 2 тижнів) БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск); добову дозу 2,5 мг раміприлу або більше можна застосовувати як одноразово, так і розділити на два прийоми; МДД (максимальна добова доза) - 10 мг БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск); пацієнтам, які перенесли ІМ (інфаркт міокарда) лікування необхідно розпочати у лікарні між 3-м і 10-м днем після ІМ (інфаркт міокарда) з початкової добової дози 5 мг, розділеної на дві дози по 2,5 мг, приймати вранці та ввечері; через 2 дні дозу збільшують до 5 мг, приймати 2 р/добу (кількість разів на добу); якщо пацієнт не переносить вищезазначену початкову добову дозу, необхідно давати по 1,25 мг 1 р/добу (кількість разів на добу) протягом двох днів, перед тим, як збільшити її до 2,5 мг і 5 мг для прийому 2 р/добу; якщо дозу не можна збільшити до 2,5 мг 2 р/добу, терапію слід припинити; підтримуюча доза - від 2,5 до 5 мг 2 р/добу; профілактика ІМ, інсульту, серцево-судинній смерті та необхідність проведення процедури реваскуляризації - початкова доза становить 2,5 мг 1 р/добу; залежно від переносимості дозу поступово збільшують БНФ, рекомендується збільшити дозу у 2 рази приблизно через тиждень лікування і ще через три тижні збільшити її до 10 мг; підтримуюча доза становить 10 мг 1 р/добу; пацієнтам, які раніше приймали менші дози за іншими показаннями, дозу можна поступово збільшити до “ цільової” дози 10 мг 1 р/добу; дози для пацієнтів з нирковою недостатністю - пацієнтам з кліренсом креатиніну > 30 мл/хв (креатинін сироватки < 165 мкмоль/л) рекомендована звичайна доза раміприлу; для пацієнтів з кліренсом креатиніну < 30 мл/хв (креатинін сироватки > 165 мкмоль/л) початкова доза становить 1,25 мг раміприлу 1 р/добу, а максимальна доза - 5 мг 1 р/добу; пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 10 мл/хв і креатинін сироватки 400 - 650 мкмоль/л) початкова доза - 1,25 мг раміприлу 1 р/добу, підтримуюча доза - не повинна перевищувати 2,5 мг 1 р/добу; у пацієнтів з порушеннями функції печінки початкова доза раміприлу становить 1,25 мг, і прийом слід починати під пильним медичним спостереженням.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: гіпотензія, стенокардія, синкопе, СН (серцева недостатність), вертиго, біль у грудній клітині, аритмія, відчуття серцебиття, гемолітична анемія, мієлодепресія, панцитопенія, тромбоцитопенія, еозинофілія, агранулоцитоз, васкуліт, нудота, блювання, діарея, сухість у роті, підвищене слиновиділення, анорексія, диспепсія, дисфагія, закреп, біль у животі, гастроентерит, панкреатит, порушення функції печінки (гепатит, холестатична жовтяниця, зміна рівня трансаміназ), непродуктивний кашель, інфекції верхніх дихальних шляхів, диспное, фарингіт, синусит, риніт, трахеобронхіт, ларингіт, бронхоспазм, запаморочення, головний біль, астенія, цереброваскулярні порушення, амнезія, сонливість, судоми, депресія, розлади сну, невралгія, нейропатія, парестезія, тремор, зниження слуху, порушення зору, порушення функції нирок, протеїнурія, олігурія, набряки, кропив’янка, висипання, мультиморфна еритема, фото сенсибілізація, зменшення маси тіла, анафілактоїдні реакції, підвищення рівня азоту сечовини і креатиніну, ангіоневротичний набряк, артралгія/артрит, міалгія, пропасниця, підвищення титру антинуклеарних а/т (антитіло), гіперкаліємія, зміна активності ферментів концентрації білірубіну, сечової кислоти, глюкози.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарати, інших інгібіторів АПФ (ангіотензин-перетворюючий фермент); відомі випадки ангіоневротичного набряку (спадкового/ідіопатичного або внаслідок попередньої терапії інгібіторами АПФ) в анамнезі; стеноз ниркової артерії (двобічний або однобічний за наявності тільки однієї нирки); після трансплантації нирки; гемодинамічно значущий стеноз клапана аорти або мітрального клапана, гіпертрофічна кардіоміопатія; вагітність; лактація; діаліз або гемофільтрація з використанням негативно заряджених мембран з високою інтенсивністю потоку мембран, з високою інтенсивністю потоку; десенсибілізаційна терапія; наявність діалізу; первинної хвороби печінки або печінкової недостатності; нелікованої декомпенсованої СН (серцева недостатність); дитячий вік.

Форми випуску ЛЗ: табл. (Таблетки) по 1,25 мг; по 2,5 мг; по 5 мг; 10 мг; капс. (капсули) по 1,25 мг; по 2,5 мг, по 5 мг, 10 мг.

Візаємодія з іншими лікарськими засобами

Спільне застосування антигіпертензивних, сечогінних препаратів, опіоїдних аналгетиків, засобів для анестезії, трициклічних антидепресантів й антипсихотичних засобів може призводити до посилення антигіпертензивної дії препарату. При застосування НПЗЗ (нестероїдні протизапальні засоби) (ацетилсаліцилової кислоти, індометацину), естрогенів, симпатоміметиків або солі можливо зниження антигіпертензивної дії препарату. З препаратами калію, калійзберігаючими діуретиками ( з амілоридом, спіронолактоном, триамтереном) може підвищувати вміст калію в крові. З препаратами літію не рекомендовано, їх одночасне застосування може призвести до підвищення ризику токсичності препаратів літію. З протидіабетичними ЛЗ (лікарський засіб) (пероральними гіпоглікемічними засобами, інсуліном) може призводити до підвищення цукрознижуючого ефекту з ризиком виникнення гіпоглікемії; це явище спостерігається найчастіше протягом перших тижнів комбінованого лікування у пацієнтів з нирковою недостатністю. З алопуринолом, цитостатичними препаратами, імунодепресантами, КС, прокаїнамідом зростає ризик виникнення лейкопенії. Раміприл може потенціювати ефект алкоголю.

Особливості застосування у жінок під час вагітності та лактаціїї

Вагітність: Протипоказаний
Лактація: Протипоказаний

Особливості застосування при недостатності внутрішніх органів

Порушення функції церцево-судинної системи: З обережністю при застійній СН (серцева недостатність).
Порушення функції печинки: З обережністю при недостатності.
Порушення функції нирок: З обережністю при недостатності.
Порушення функції дихальної системи: Спеціальних рекомендацій немає

Особливості застосування у дітей та осіб похилого віку

Діти, до 12 років: Протипоказаний
Особи похилого та старечого віку: В осіб похилого віку із зниженою функцією нирок можливе кумулювання в організмі.

Застереження щодо застосування

Інформація для лікаря: На початку лікування може виникнути надмірне зниження АТ (артеріальний тиск), особливо у пацієнтів з дефіцитом електролітів або дефіцитом рідини в організмі (наприклад, блювання/діарея, терапія діуретиками), із СН (особливо після г. (Гострий) ІМ, гіпертензією тяжкого ступеня). Якщо можливо, перед початком терапії компенсувати дефіцит електролітів або рідини в організмі або скоротити терапію діуретиками, або, у разі необхідності, попередньо припинити її щонайменше за 2 – 3 дні до початку лікування раміприлом. Після прийому першої дози, а також після збільшення дози раміприлу або діуретиків пацієнти мають перебувати під медичним наглядом щонайменше вісім год (Година) для того, щоб запобігти неконтрольованим гіпотензивним реакціям. Для хворих на злоякісну гіпертензію або із СН (особливо після г. (Гострий) ІМ) підбір підтримуючої дози проводити в період госпіталізації. У пацієнтів з підвищеною активністю ренін-ангіотензивної системи існує ризик раптового зниження АТ (артеріальний тиск) внаслідок пригнічення АПФ і може виникнути погіршення ниркової функції. Якщо приймають вперше або у більших дозах, необхідно пильно стежити за АТ (артеріальний тиск) до виключення загрози раптового його зниження. Підвищену активність ренін-ангіотензинної системи слід очікувати: у пацієнтів, які раніше приймали діуретики; у пацієнтів з дефіцитом електролітів, дефіцитом рідини в організмі; у хворих на гіпертензію важкого ступеня; у пацієнтів із СН – особливо після г. (Гострий) ІМ; у пацієнтів з порушеним припливом і відтоком лівого шлуночка (наприклад із стенозом клапана аорти або мітрального клапана, гіпертрофічною кардіоміопатією); у хворих з гемодинамічно значущим стенозом ниркової артерії; пацієнти, для яких надмірне зниження АТ (артеріальний тиск) є особливо небезпечним; пацієнти, які планують хірургічні втручання, або під час анестезії. Якщо не можна відмінити інгібітор АПФ, необхідно ретельно стежити за ОЦК. Ретельно стежити за нирковою функцією протягом перших кількох тижнів прийому препарату. Може розвинутись гіперкаліємія, особливо за наявності ниркової або СН. Якщо необхідний супутній прийом вищезазначених лікарських засобів, потрібен постійний контроль показника калію сироватки крові. Ризик виникнення нейтропенії пов’язаний з дозою і залежить від клінічного стану пацієнта. Вона є оборотною після припинення прийому інгібітору АПФ.
Інформація для пацієнта: На початку терапії, при зміні дозування, за умов вживання алкоголю, інших ЛЗ (лікарський засіб), можливий розвиток артеріальної гіпотензії та інших симптомів, що може впливати на здатність керувати автомобілем та працювати з технікою.
 

Комбіновані препарати, що містять Раміприл