Державний формуляр лікарських засобів
 

Навігація

Первинна допомога

За напрямком медицини


Епінефрин (Epinephrine)

Категорія: Формуляр для первинної медико-санітарної допомогиЛікарські засоби для лікування обструктивних захворюваннях дихальних шляхівПротиастматичні та ЛЗ (лікарський засіб) для лікування хронічного обструктивного захворювання легенів → Епінефрин

Епінефрин (Epinephrine)

Препарат випускається під торгівельними назвами:

  • АДРЕНАЛІН-ДАРНИЦЯ, ЗАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця", м. Київ, Україна
  • АДРЕНАЛІН-ЗДОРОВ'Я, ТОВ "Фармацевтична компанія "Здоров'я", м. Харків, Україна

Ціни в аптеках:

Інструкція для застосування: Епінефрин (Epinephrine)

Фармакотерапевтична група: С01СA24 - неглікозидні кардіотонічні засоби. Адренергічні та допамінергічні препарати.

Основна фармакотерапевтична дія: адреностимулююча дія; відноситься до природних гормонів; утворюється шляхом метилювання норадреналіну і депонуванням створеного адреналіну в хромафінній тканині мозкової речовини надниркових залоз; адреноміметик, що діє на α- і β-адренорецептори; більшу спорідненість адреналін виявляє у відношенні до α2-, β2- і β3- адренорецепторів, меншу – до α1- і β1- адренорецепторів; дія обумовлена активацією аденілатциклази на внутрішній поверхні клітинної мембрани, підвищенням внутрішньоклітинної концентрації цАМФ і Ca2+; у дуже низьких дозах при швидкості введення менше 0,01 мкг/кг/хв може знижувати АТ (артеріальний тиск) внаслідок розширення судин скелетної мускулатури; при швидкості введення 0,04–0,1 мкг/кг/хв збільшує ЧСС (частота серцевих скорочень) і силу серцевих скорочень, ударний об’єм крові і хвилинний об’єм крові, знижує загальний периферичний судинний опір; вище 0,02 мкг/кг/хв – звужує судини, підвищує АТ (артеріальний тиск) (головним чином систолічний) і загальний периферичний судинний опір; пресорный ефект може викликати короткочасне рефлекторне уповільнення ЧСС (частота серцевих скорочень); розслаблює гладенькі м’язи бронхів; дози вище 0,3 мкг/кг/хв знижують нирковий кровотік, кровопостачання внутрішніх органів, тонус і моторику ШКТ (шлунково-кишковий тракт); розширює зіниці, сприяє зниженню продукції внутрішньоочної рідини і внутрішньоочного тиску; викликає гіперглікемію (підсилює глікогеноліз і глюконеогенез) і підвищує вміст у плазмі вільних жирних кислот; підвищує провідність, збудливість і автоматизм міокарда; збільшує потребу міокарда в кисні. Інгібує індуковане антигенами вивільнення гістаміну і лейкотриєнів, усуває спазм бронхіол, запобігає розвитку набряку їх слизової оболонки; діючи на α-адренорецептори, розташовані в шкірі, слизових оболонках і внутрішніх органах, викликає звуження судин, зниження швидкості всмоктування місцевоанестезуючих засобів, збільшує тривалість і знижує токсичний вплив місцевої анестезії; стимуляція β2-адренорецепторів супроводжується посиленням виведення K+ із клітини і може призвести до гіпокаліємії; при інтракавернозному введенні зменшує кровонаповнення печеристих тіл.

Показання для застосування ЛЗ: гіпокаліємія; асистолія, зупинка серця ВООЗ (рекомендація до застосування ЛЗ у Базовому формулярі Всесвітньої організації охорони здоров''я, 2008 рік випуску); подовження дії місцевих анестетиків; AV-блокада III ст., що гостро розвинулась.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: призначають п/ш (підшкірне введення), в/м (внутрішньом’язеве введення), іноді в/в (внутрішньовенне введення); анафілактичний шок - в/в (внутрішньовенне введення) повільно 0,5 мл, розведених у 20 мл 40 % р-ну глюкози; надалі, при необхідності, продовжують в/в (внутрішньовенне введення) краплинне введення зі швидкістю 1 мкг/хв, для чого 1 мл р-ну адреналіну р-няють у 400 мл ізотонічного натрію хлориду або 5 % глюкози, коли стан пацієнта допускає, краще в/м (внутрішньом’язеве введення) або п/ш (підшкірне введення) введення 0,3–0,5 мл у розведеному чи нерозведеному вигляді; як судинозвужувальний засіб вводять в/в (внутрішньовенне введення) краплинно зі швидкістю 1 мкг/хв (з можливим збільшенням до 2–10 мкг/хв); при асистолії - вводять внутрішньосерцево 0,5 мл, розведених у 10 мл 0,9 % р-ну натрію хлориду; під час реанімаційних заходів – по 1 мл (у розведеному вигляді) в/в (внутрішньовенне введення) повільно кожні 3ВООЗ– 5 хв (Хвилина); при асистолії в немовлят - в/в 10–30 мкг/кг кожні 3–5 хв (Хвилина), повільно.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: стенокардія, брадикардія або тахікардія, відчуття серцебиття, підвищення або зниження АТ (артеріальний тиск); при високих дозах – шлуночкові аритмії, аритмія, біль у грудній клітці; головний біль, тривожний стан, тремор, запаморочення, нервозність, втома, психоневротичні розлади, психомоторне збудження, дезорієнтація, порушення пам’яті, агресивне чи панічне поводження, шизофреноподібні розлади, параноя, порушення сну, м’язові посмикування; нудота, блювання; утруднене і хворобливе сечовипускання (при гіперплазії передміхурової залози); біль або печіння в місці в/м (внутрішньом’язеве введення) ін’єкції; ангіоневротичний набряк, бронхоспазм, шкірний висип, мультиформна еритема; гіпокаліємія, підвищене потовиділення.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату; гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія, феохромоцитома; АГ (артеріальна гіпертензія); тахиаритмія; ІХС (ішемічна хвороба серця); фібриляція шлуночків; фібриляція передсердь, шлуночкова аритмія; метаболічний ацидоз; гіперкапнія, гіпоксія; легенева гіпертензія; гіповолемія; ІМ (інфаркт міокарда); шок неалергічного генезу: кардіогенний, травматичний, геморагічний; тиреотоксикоз; оклюзійні захворювання судин - артеріальна емболія, атеросклероз, хвороба Бюргера, холодова травма, діабетичний ендартериїт, хвороба Рейно; церебральний атеросклероз; закритокутова глаукома; хвороба Паркінсона; судомний с-м (Синдром); гіпертрофія передміхурової залози; загальна анестезія із застосуванням інгаляційних засобів: фторотана, циклопропану, хлороформу; вагітність, період лактації.

Форми випуску ЛЗ: р-н для ін'єкцій, 1,8 мг/мл по 1 мл в амп.

Візаємодія з іншими лікарськими засобами

Інгібітори МАО (Моноамінооксидаза), трициклічні антидепресанти — посилення побічних ефектів епінефрину; трихлоретилен, фторотан — збільшення ризику порушення ритму серця; a1-адреноблокатори (дигідроерготамін, дигідроерготоксин, фентоламін, тропафен, празозин, серміон)— судинозвужуючий ефект епінефрину не ослаблюється, але й перетворюється в судинорозширюючий; блокатори β-адренорецепторів — корекція порушень серцевого ритму, викликаних адреналіном; М-холіноміметики, інгібітори карбоангідрази, простагландини F2a —вигідні поєднання. При застосуванні з ними посилюється гіпотензивний ефект епінефрину по відношенню до ВТ

Особливості застосування у жінок під час вагітності та лактаціїї

Вагітність: Протипоказаний
Лактація: Не застосовувати

Особливості застосування при недостатності внутрішніх органів

Порушення функції церцево-судинної системи: Протипоказаний при АГ (артеріальна гіпертензія), легеневій гіпертензії, вираженому атеросклерозі, стенокардіі, тяжких ССЗ, аневризмі, тахіаритмії, фібриляції шлуночків або передсердь.
Порушення функції печинки: Спеціальних рекомендацій немає
Порушення функції нирок: Спеціальних рекомендацій немає
Порушення функції дихальної системи: Спеціальних рекомендацій немає

Комбіновані препарати, що містять Епінефрин