Державний формуляр лікарських засобів
 

Навігація

Первинна допомога

За напрямком медицини


Пароксетин (Paroxetine)

Категорія: Формуляр для первинної медико-санітарної допомогиЛікарські засоби для лікування розладів психіки та залежності від речовинАнтидепресантиСелективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС)Пароксетин

Пароксетин (Paroxetine)

Препарат випускається під торгівельними назвами:

  • ПАРОКСИН, ТОВ "Фарма Старт", м. Київ, Україна
  • КСЕТ, Каділа Хелткер Лтд., Індія
  • ЛЮКСОТИЛ, Салютас Фарма ГмбХ, Німеччина, підприємство компанії Сандоз/Лек фармацевтична компанія д.д., Словенія, підприємство компанії Сандоз/Гексал А/С, Німеччина/Словенія/Данія
  • ПАКСИЛ™, ГлаксоВеллком Продакшн/С.К. Єврофарм C.A., Франція/Румунія
  • ПАРОКСЕТИН, Медокемі ЛТД, Кіпр
  • РЕКСЕТИН, ВАТ "Гедеон Ріхтер", Угорщина

Ціни в аптеках:

Інструкція для застосування: Пароксетин (Paroxetine)

Фармакотерапевтична група: N06AB05 – антидепресанти.

Основна фармакотерапевтична дія: селективний інгібітор зворотного захвату 5-гідрокситриптаміну (5-НТ, серотонін); антидепресивна дія та ефективність якого при лікуванні обсесивно-компульсивних і панічних розладів зумовлена специфічним гальмуванням захвату 5-гідрокситриптаміну нейронами мозку; за своєю хімічною структурою відрізняється від трициклічних, тетрациклічних та інших відомих антидепресантів; має низьку спорідненість з мускариновими холінергічними рецепторами; на відміну від трициклічних антидепресантів, має незначну спорідненість з альфа 1-, альфа 2- і бета-адренорецепторами, допаміновими (D2), 5-НТ1-подібними, 5-НТ2- та гістаміновими (Н1-) рецепторами.

Показання для застосування ЛЗ: Дорослі: лікування депресії БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск) будь-якого типу, включаючи реактивну і тяжку депресію, депресію, що супроводжується тривогою, у разі задовільної відповіді на лікування продовження терапії є ефективним для профілактики рецидивів депресії; лікування симптомів та профілактика рецидивів обсесивно-компульсивного розладу БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск) ; панічного розладу БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск) із супутньою агорафобією або без неї; генералізованого тривожного розладу; лікування соціальних фобій/соціально-тривожних станів БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск); посттравматичного стресового розладу БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск).

Спосіб застосування та дози ЛЗ: депресія - рекомендованою дозою є 20 мг/добу БНФ; для деяких хворих зі слабкою відповідною реакцією на введення 20 мг дозу можна поступово збільшувати на 10 мг/добу – залежно від вираженості реакції на лікування, аж до 50 мг/добу; як і для всіх інших антидепресивних засобів, дозу необхідно ретельно добирати індивідуально протягом перших 2 – 3 тижнів лікування, а потім коригувати її залежно від клінічних проявів; обсесивно-компульсивний розлад - рекомендованою дозою є 40 мг/добу; лікування необхідно починати з дози 20 мг/добу, а потім щотижня збільшувати її на 10 мг/добу БНФ, у деяких хворих поліпшення стану спостерігається тільки при застосуванні МДД (максимальна добова доза) 60 мг/добу БНФ; панічний розлад - рекомендованою дозою є 40 мг/добу, лікування необхідно починати з дози 10 мг/добу, а потім щотижня збільшувати її на 10 мг БНФ – залежно від відповідної реакції, у деяких хворих поліпшення стану спостерігається тільки при застосуванні МДД (максимальна добова доза) 60 мг/добу БНФ; для зменшення ризику можливого посилення симптоматики панічного розладу, що часто спостерігається на початку лікування цього захворювання, рекомендується починати лікування з невисокої дози препарату; соціальні тривожні стани/соціальні фобії - рекомендованою дозою є 20 мг/добу БНФ; для деяких хворих зі слабкою відповідною реакцією на введення 20 мг/дозу можна поступово збільшувати на 10 мг/добу – залежно від вираженості реакції на лікування, аж до 50 мг/добу БНФ; генералізований тривожний розлад - рекомендованою дозою є 20 мг/добу БНФ; для деяких хворих із слабкою відповідною реакцією на введення 20 мг дозу можна поступово збільшувати на 10 мг/добу БНФ – залежно від вираженості реакції на лікування, аж до 50 мг/добу БНФ; посттравматичний стресовий розлад -рекомендованою дозою є 20 мг/добу БНФ; для деяких хворих зі слабкою відповідною реакцією на введення 20 мг дозу можна поступово збільшувати на 10 мг/добу залежно від виразності реакції на лікування аж до 50 мг/добу БНФ.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: підвищена кровоточивість шкіри та слизових оболонок; збільшення рівня холестерину, зниження апетиту; сонливість, безсоння, ажитація, аномальні сни (включаючи кошмарні сновидіння); запаморочення, тремор, головний біль, екстрапірамідні розлади; конвульсії, акатизія, с-м (Синдром) неспокійних ніг; нечіткість зору; нудота, запори, діарея, блювання, сухість у роті; підвищення рівня печінкових ферментів; потіння, шкірні висипання; сексуальна дисфункція, гіперпролактинемія/галакторея; астенія, збільшення маси тіла; запаморочення, розлади чутливості, розлади сну, тривога, головний біль, ажитація, нудота, тремор, сплутаність свідомості, пітливість, діарея; у разі необхідності відміни лікування препаратом дозу слід зменшувати поступово.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до пароксетину або будь-якого інгредієнта препарату; не слід призначати одночасно з інгібіторами МАО (Моноамінооксидаза) та раніше, ніж через 2 тижні після припинення лікування інгібіторами МАО (Моноамінооксидаза); не можна призначати у поєднанні з тіоридазином, оскільки, як і інші препарати, що пригнічують печінковий фермент CYP450 2D6 - пароксетин може підвищувати рівні тіоридазину в плазмі, застосування тіоридазину може призвести до подовження інтервалу QT та розвитку внаслідок цього тяжкої шлуночкової аритмії (наприклад torsades de pointes) та раптової смерті; пароксетин не можна призначати у комбінації з пімозидом.

Форми випуску ЛЗ: табл. (Таблетки), вкриті оболонкою, по 20 мг, по 30 мг, по 40 мг

Візаємодія з іншими лікарськими засобами

Застосування із серотонінергічними препаратами (включаючи інгібітори МАО (Моноамінооксидаза), L-триптофан, триптан, трамадол, лінезолід, інші інгібітори зворотного захвату серотоніну, літій та траву звіробою) може призводити до 5-НТ-асоційованого ефекту (серотонінового с-му). Застосовувати з цими препаратами з обережністю та з ретельним контролем клінічного стану пацієнта. Збільшення рівня пімозиду; механізм цієї взаємодії не відомий у зв’язку з вузьким терапевтичним індексом пімозиду та його здатністю подовжувати інтервал QT , сумісне застосування пімозиду та пароксетину протипоказано. З фосампренавіром/ритонавіром зменшує плазмовий рівень пароксетину. Змінювати дозу протягом подальшого лікування залежно від клінічного ефекту. При щоденному застосуванні пароксетину значно підвищується рівень проциклідину у сироватці крові. У разі появи антихолінергічних ефектів доза проциклідину повинна бути зменшена. Пароксетин може призводити до збільшення в плазмі крові концентрації одночасно введених препаратів: деякі трициклічні антидепресанти ( амітриптилін, нортриптилін, іміпрамін і дезипрамін), фенотіазинові нейролептики ( перфеназин і тіоридазин), рисперидон, атомоксетин, протиаритмічні засоби ( пропафенон і флекаїнід) і метопролол.

Особливості застосування у жінок під час вагітності та лактаціїї

Вагітність: Призначати, коли потенційна користь перевищує потенційний ризик для плоду.
Лактація: Невелика кількість екскретується в грудне молоко. Не застосовувати крім випадків, коли очікувана користь для матері буде більшою за можливий ризик для дитини..

Особливості застосування при недостатності внутрішніх органів

Порушення функції церцево-судинної системи: З обережністю при ССЗ.
Порушення функції печинки: При недостатності - зменшити дозу.
Порушення функції нирок: При вираженій недостатності - зменшити дозу.
Порушення функції дихальної системи: Спеціальних рекомендацій немає

Особливості застосування у дітей та осіб похилого віку

Діти, до 12 років: Не показаний для лікування дітей.
Особи похилого та старечого віку: Спеціальних застережень немає

Застереження щодо застосування

Інформація для лікаря: У хворих з відповідною реакцією на лікування спостерігається поліпшення сну. Поліпшення стану при депресії і зникнення суїцидальних думок. Дорослі молодого віку можуть мати підвищений ризик суїцидальної поведінки. Можуть загострюватися симптоми депресії або формуватися суїцидальне мислення. Не застосовувати у комбінації з серотоніновими прекурсорами (L-трипофан, окситриптан) - ризик розвитку серотонінергічного с-му. Не затверджений для лікування біполярних розладів. Лікування починати з обережністю, не раніше ніж ч/з 2 тиж. після припинення застосування інгібіторів МАО (Моноамінооксидаза); дозу збільшувати поступово. Спричиняє мідріаз - застосовувати з обережністю у хворих на закритокутову глаукому. Після лікування можуть спостерігатися крововиливи в шкіру і слизові оболонки. При відміні - дозу зменшувати поступово, протягом декількох тиж. або місяців.
Інформація для пацієнта: Попередження про необхідність постійного спостереження за будь-яким загостренням стану хворого або появою суїцидальнтх думок і поведінки і негайно звертатися за медичною допомогою у разі їх появи. Порушення здатності керувати автомобілем та іншими механічними засобами. Вживати алкоголь не рекомендується.