Державний формуляр лікарських засобів
 

Навігація

Первинна допомога

За напрямком медицини


Спіронолактон (Spironolactone)

Категорія: Формуляр для первинної медико-санітарної допомогиЛікарські засоби для лікування урологічних та нефрологічних захворюваньДіуретикиСпіронолактон

Спіронолактон (Spironolactone)

Препарат випускається під торгівельними назвами:

  • СПІРОНОЛАКТОН-ДАРНИЦЯ, ЗАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця", м. Київ, Україна
  • ВЕРОШПІРОН, ВАТ "Гедеон Ріхтер", Угорщина

Ціни в аптеках:

Інструкція для застосування: Спіронолактон (Spironolactone)

Фармакотерапевтична група: C03DA01 - калійзберігаючі діуретики.

Основна фармакотерапевтична дія: конкурентний антагоніст альдостерону, впливає на дистальні канальці нирок; шляхом блокади альдостерону пригнічує затримку води та Na + та сприяє утриманню K +, що не тільки підвищує екскрецію Na + та Cl-, а й знижує вміст K + і H + в екскрементах; у результаті його сечогінний ефект має також гіпотензивну дію.

Показання для застосування ЛЗ: застійна СН (серцева недостатність); діагностика та лікування первинного гіперальдостеронізму; цироз печінки з асцитом та набряками; злоякісні асцити; нефротичний с-м (Синдром) БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск), ВООЗ (рекомендація до застосування ЛЗ у Базовому формулярі Всесвітньої організації охорони здоров''я, 2008 рік випуску); есенціальна гіпертензія, головним чином, при гіпокаліємії, в комбінації з іншими гіпотензивними засобами; гіпокаліємія, коли не можна застосовувати інше лікування.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: набряковий с-м (Синдром) при СН (серцева недостатність), цирозі печінки, нефротичному с-мі: звичайна початкова доза для дорослих становить 100 мг/добу (25-200 мг/добу) БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск), ВООЗ (рекомендація до застосування ЛЗ у Базовому формулярі Всесвітньої організації охорони здоров''я, 2008 рік випуску), розподілена на 2 прийоми; при призначенні вищих доз доцільно призначати в комбінації з діуретиками, що діють на проксимальному відділі ниркових канальців, при цьому доза препарату залишається незмінною; дітям призначають з розрахунку 3 мг/кг маси тіла одноразово або розподіляючи на 2 прийоми; есенціальна гіпертензія - призначається в комбінації з іншими діуретиками, початкова доза для дорослих становить 50-100 мг/добу і розподіляється на 2 прийоми; лікування продовжувати не менше 2 тижнів; гіпокаліємія: дорослим 25-100 мг/добу, якщо пероральний спосіб поповнення калію або інший калійзберігаючий спосіб недостатньо ефективні.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: кропив`янка, алопеція, свербіж, гіпертрихоз, судоми м’язів нижніх кінцівок, головний біль, атаксія, підвищена сонливість, слабкість, запаморочення, сплутаність свідомості, зміна лібідо, біль в ділянці шлунка, виразка, пронос, нудота, блювання, шлункова кровотеча, порушення функції печінки, гіперкаліємія, гіпонатріємія, гінекомастія; аменорея, набряклість грудних залоз, зміна менструацій, гірсутизм, імпотенція, зміна тембру голосу у жінок, доброякісні пухлини молочних залоз, небажане зниження АТ (артеріальний тиск); тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз, еозинофілія на фоні цирозу печінки, ГНН

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперкаліємія, гіперкальціємія, гіпонатріємія, анурія, г. (Гострий) ниркова недостатність, тяжкі форми хр. (Хронічний) ниркової недостатності, хвороба Аддисона, вагітність, період лактації, гіперчутливість до препарату, одночасно з калійзберігаючими діуретиками та препаратами калію

Форми випуску ЛЗ: капс. (капсули) по 50 мг, 100 мг; табл. (Таблетки) по 0,025 г.

Візаємодія з іншими лікарськими засобами

При застосуванні з: саліцилатами зменшення діуретичного ефекту; – іншими діуретиками - збільшення діурезу; препаратами калію; – калійзберігаючими діуретиками –ризик виникнення гіперкаліємії; – антигіпертензивними засобами - посилення гіпотензивного ефекту; – НПЗ - збільшується ризик виникнення ацидозу; – інгібіторами АПФ (ангіотензин-перетворюючий фермент) – збільшується ризик виникнення гіперкаліємії; – амонію хлоридом – збільшується ризик виникнення ацидозу; – флудрокортизоном парадоксальне збільшення канальцевої секреції калію; – збільшується час напіввиведення дигоксину, може посилюватися можливість інтоксикації дигоксином; –зменшується ефект мітотану; –з антикоагулянтами непрямої дії – (похідними кумарину) зменшується їх ефективність; – триптореліном, бузереліном, гонадореліном збільшується їх ефект.

Особливості застосування у жінок під час вагітності та лактаціїї

Вагітність: Протипоказаний
Лактація: Протипоказаний

Особливості застосування при недостатності внутрішніх органів

Порушення функції церцево-судинної системи: Спеціальних рекомендацій немає
Порушення функції печинки: Спеціальних рекомендацій немає
Порушення функції нирок: Протипоказаний при ГНН, тяжких формах ХНН.
Порушення функції дихальної системи: Спеціальних рекомендацій немає

Особливості застосування у дітей та осіб похилого віку

Діти, до 12 років: Спеціальних рекомендацій немає
Особи похилого та старечого віку: Спеціальних застережень немає

Застереження щодо застосування

Інформація для лікаря: Може спостерігатися тимчасове підвищення рівня азоту сечовини в сироватці крові, особливо у випадку застосування препарату при зниженій функції нирок і гіперкаліємії, також оборотний гіперхлоремічний метаболічний ацидоз. У зв’язку з цим при захворюванні нирок та печінки і в похилому віці вимагається систематичний контроль електролітів сироватки крові та показників функції нирок. Утруднює визначення дигоксину в сироватці, кортизолу й адреналіну у плазмі крові. Хворим на ЦД (цукровий діабет), особливо за наявності діабетичної нефропатії, призначати обережно у зв’язку з небезпекою виникнення гіперкаліємії. При набряках доцільно застосовувати у комплексі з іншими діуретиками, обмежити вживання кухонної солі і рідини, при необхідності – дотримуватися постільного режиму.
Інформація для пацієнта: Не вживати спиртні напої. У початковому періоді застосування заборонено керувати автомобілем та виконувати інші складні роботи з механізмами, що вимагають швидкості фізичних та психічних реакцій. У подальшому можливість їх здійснення визначається індивідуально.