Державний формуляр лікарських засобів
 

Навігація

Первинна допомога

За напрямком медицини


Хлорпромазин (Chlorpromazine) *

Категорія: Психіатрія, наркологіяЗасоби, що застосовуються в наркологіїПсихолептичні засобиАнтипсихотичні засобиХлорпромазин

Хлорпромазин (Chlorpromazine) *

Препарат випускається під торгівельними назвами:

  • АМІНАЗИН, АТ (артеріальний тиск) "Галичфарм", м. Львів, Україна
  • АМІНАЗИН, ХЛОРПРОМАЗИНУ ГІДРОХЛОРИД, ТОВ "Харківське фармацевтичне підприємство "Здоров'я народу", м. Харків, Україна
  • АМІНАЗИН-ЗДОРОВ'Я, ТОВ "Фармацевтична компанія "Здоров'я", м. Харків, Україна

Ціни в аптеках:

Інструкція для застосування: Хлорпромазин (Chlorpromazine)

Фармакотерапевтична група: N05AA01 - антипсихотичні засоби

Основна фармакотерапевтична дія: антипсихотичний, нейролептичний, седативний, міорелаксуючий, протиблювотний засіб, виявляє блокуючу дію на дофамінергічні та адренергічні рецептори; основною особливістю препарату є сполучення антипсихотичної дії зі здатністю впливати на емоційну сферу; механізм антипсихотичної дії зумовлений блокуванням постсинаптичних дофамінергічних рецепторів у мезолімбічних структурах головного мозку; в результаті послаблюються або цілком усуваються марення і галюцинації, купірується психомоторне збудження, зменшуються афективні реакції, тривога, занепокоєння, знижується рухова активність; внаслідок блокади дофамінергічних рецепторів збільшується секреція гіпофізом пролактину; блокуючи a-адренорецептори, виявляє виражений седативний ефект; наявність сильної седативної дії є однією з головних особливостей хлорпромазину у порівнянні з іншими нейролептиками; загальний заспокійливий ефект поєднується з пригніченням умовнорефлекторної діяльності і насамперед рухово-захисних рефлексів, зменшенням спонтанної рухової активності, розслабленням скелетної мускулатури, зниженням реактивності до ендогенних і екзогенних стимулів при збереженні свідомості; виявляє виражений центральний та периферичний протиблювотний ефект; центральний ефект обумовлений пригніченням або блокадою дофамінових D2-рецепторів у хеморецепторній тригерній зоні мозочка, периферичний – блокадою блукаючого нерва в ШКТ (шлунково-кишковий тракт); протиблювотний ефект підсилюється завдяки антихолінергічним, седативним та антигістамінним властивостям хлорпромазину; антихолінергічний ефект обумовлений конкурентною блокадою М-холінорецепторів; анксіолітичний, седативний та аналгезуючий – ослабленням збудження в ретикулярній формації стовбура мозку; помірно знижує вираженість запальної реакції, зменшує проникність судин, знижує активність кінінів і гіалуронідази, виявляє слабку антигістамінну дію; зменшує систолічний та діастолічний артеріальний тиск, викликає тахікардію; має виражені каталептогенні властивості, пригнічує вивільнення гормонів гіпоталамуса і гіпофіза ,виявляє слабку або помірну екстрапірамідну дію, проявляє гіпотермічну дію; потенціює дію анальгетиків, місцевоанестезуючих, снодійних та протисудомних засобів

Показання для застосування ЛЗ: хр. (Хронічний) параноїдні і галюцинаторно-параноїдні стани, стани психомоторного збудження при шизофренії ВООЗ (рекомендація до застосування ЛЗ у Базовому формулярі Всесвітньої організації охорони здоров''я, 2008 рік випуску),БНФ (галюцинаторно-маревний, гебефреничний, кататонічний с-ми), алкогольний психоз БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск), маніакальне збудження при маніакально-депресивному психозі БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск), психічні розлади при епілепсії, ажитована депресія у пацієнтів із пресенільним психозом, маніакально-депресивним психозом, а також інші захворювання, що супроводжуються збудженням, напруженням; неврологічні захворювання, що супроводжуються підвищенням м’язового тонусу; хвороба Меньєра, блювання, лікування і профілактика блювання при лікуванні протипухлинними засобами і при променевій терапії; сверблячі дерматози; тривалі болі, в т. ч. каузалгії (у сполученні з аналгетиками), порушення сну стійкого характеру (у сполученні зі снодійними і транквілізаторами).

Спосіб застосування та дози ЛЗ: дози, частота прийому і схеми лікування встановлюються індивідуально в залежності від показань і стану пацієнта,дози слід підбирати шляхом збільшення, починаючи з мінімальної, тривалість лікування – від 3 тижнів до 2–4 місяців і більше; шизофренія, інші психози і психомоторне збудження - для дорослих початкова доза складає 25 ВООЗ (рекомендація до застосування ЛЗ у Базовому формулярі Всесвітньої організації охорони здоров''я, 2008 рік випуску), БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск) –75 мг/добу, розділена на 2 –3 ВООЗ (рекомендація до застосування ЛЗ у Базовому формулярі Всесвітньої організації охорони здоров''я, 2008 рік випуску), БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск) прийоми, далі дозу можна поступово підвищувати до 300–600 мг/добу, розподіляючи її на 3 – 4 прийоми; вища разова доза – 300 мг, МДД (максимальна добова доза) – 1 г ВООЗ (рекомендація до застосування ЛЗ у Базовому формулярі Всесвітньої організації охорони здоров''я, 2008 рік випуску), БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск); у літніх хворих, при захворюваннях печінки і СС (серцево-судинний) системи дозу зменшують у 2 – 3 рази ВООЗ (рекомендація до застосування ЛЗ у Базовому формулярі Всесвітньої організації охорони здоров''я, 2008 рік випуску), БНФ; дітям (шизофренія та аутизм), віком від 5 до 12 років, призначають 1/3 – ½ дози дорослого; ВООЗ МДД (максимальна добова доза) – 75 мг; дітям, віком від 1 до 5 років, призначають по 0,5 мг/кг кожні 4–6 год (Година) ВООЗ, БНФ,; МДД (максимальна добова доза) – 40 мг; при затяжній гикавці дорослим призначають по 25–50 мг 3 – 4 р/добу (кількість разів на добу) БНФ; при в/м (внутрішньом’язеве введення) та в/в (внутрішньовенне введення) введенні дози та схеми встановлюють індивідуально залежно від показань і стану пацієнта; при в/м (внутрішньом’язеве введення) введенні вища разова доза – 150 мг, МДД (максимальна добова доза) – 600 мг; звичайно в/м (внутрішньом’язеве введення) вводять 1–5 мл 2,5% р-ну не більше 3 р/добу (кількість разів на добу), курс лікування - декілька місяців, у високих дозах – до 1,5 міс, потім переходять на лікування підтримуючими дозами, поступово знижуючи дозу на 25–75 мг/добу; при г. (Гострий) психічному збудженні вводять в/м (внутрішньом’язеве введення) 100–150 мг (4–6 мл 2,5 % р-ну) або в/в (внутрішньовенне введення) 25–50 мг (1–2 мл 2,5% р-ну хлорпромазину розводять у 20 мл 5% або 40% р-ну глюкози), за необхідності 100 мг (4 мл 2,5% р-ну – у 40 мл р-ну глюкози); при в/в (внутрішньовенне введення) введенні вища разова доза – 100 мг, МДД (максимальна добова доза) – 250 мг; при в/м (внутрішньом’язеве введення) або в/в (внутрішньовенне введення) введенні для дітей старше 1 року разова доза становить 250–500 мкг/кг; ВООЗ, БНФ для дітей від 5 років (маса тіла до 23 кг) – 40 мг/добу, 5 – 12 років (маса тіла - 23–46 кг) – 75 мг/добу ВООЗ, БНФ ослабленим пацієнтам і хворим похилого віку призначають до 300 мг/добу.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: акатизія, нечіткість зору, дистонічні екстрапірамідні реакції, паркінсонічний с-м (Синдром), пізня дискінезія, порушення терморегуляції, злоякісний нейролептичний с-м (Синдром), судоми; артеріальна гіпотензія, тахікардія; диспепсичні явища, холестатична жовтяниця; лейкопенія, агранулоцитоз; утруднення сечовипускання; порушення менструального циклу, імпотенція, гінекомастія, збільшення маси тіла; шкірний висип, свербіж; рідко – ексфоліативний дерматит, мультиформна еритема; пігментація шкіри, фотосенсибілізація; відкладення хлорпромазину в передніх структурах ока (роговиці і кришталику), що може прискорити процеси нормального старіння кришталика.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до хлорпромазину та інших компонентів препарату; тяжкі порушення функції печінки, нирок, кровотворних органів, прогресуючі системні захворювання головного і спинного мозку, мікседема, тяжкі СС (серцево-судинний) захворювання (декомпенсована СН (серцева недостатність), тяжка артеріальна гіпотензія), тромбоемболія; пізня стадія бронхоектатичної хвороби; закритокутова глаукома; затримка сечі, обумовлена гіперплазією передміхурової залози; виражене пригнічення центральної нервової системи, інсульт, г. (Гострий) період ЧМТ (черепно-мозкова травма), жовчокам’яна і сечокам’яна хвороби, г. (Гострий) інфекційні захворювання, вагітність, годування груддю, дитячий вік до 1 року.

Форми випуску ЛЗ: р-н для ін'єкцій, 25 мг/мл по 2 мл в амп. (Ампула); табл. (Таблетки), вкриті оболонкою, по 25 мг, по 50 мг, по 100 мг

Візаємодія з іншими лікарськими засобами

З препаратами, які пригнічують ЦНС (центральна нервова система), з етанолом або етанолвмісними препаратами, можливе посилення пригнічення ЦНС (центральна нервова система), пригнічення дихання; із трициклічними антидепресантами, мапротиліном або інгібіторами МАО (Моноамінооксидаза) – подовження і посилення седативного та антихолінергічного ефектів, ризик розвитку злоякісного нейролептичного с-му; із протисудомними препаратами – зниження порога судомної готовності; із препаратами для лікування гіпертиреозу – підвищення ризику розвитку агранулоцитозу; із препаратами, що викликають екстрапірамідні реакції – можливе збільшення частоти і тяжкості екстрапірамідних порушень; з гіпотензивними препаратами – можлива виражена артеріальна гіпотензія, посилення ортостатичної гіпотензії; з ефедрином – ослаблення судинозвужувальної дії останнього. З амфетамінами можлива антагоністична взаємодія; з антихолінергічними засобами – посилення антихолінергічної дії; з антихолінестеразними засобами – м’язова слабкість, погіршення перебігу міастенії; з епінефрином – можливе «перекручення» ефектів останнього, внаслідок чого відбувається тільки стимуляція b-адренорецепторів і розвиток тяжкої гіпотензії і тахікардії. З амітриптиліном підвищується ризик розвитку пізньої дискінезії, можливий розвиток паралітичного ілеусу; з діазоксидом – можлива виражена гіперглікемія; з доксепіном – потенціювання гіперпірексії, з літію карбонатом – виражені екстрапірамідні симптоми, нейротоксична дія; з морфіном – розвиток міоклонусу, з цизапридом – адитивне подовження інтервалу QT на ЕКГ (Електрокардіограма). Седативна дія хлорпромазину підсилюється при застосуванні із золпідемом або зопіклоном; нейролептична – з естрогенами. Концентрацію хлорпромазину в плазмі крові зменшують антациди, які містять алюміній і магнію гідроксид, барбітурати (підсилюють метаболізм хлорпромазину в печінці); підвищують – хлорохін, сульфадоксин/пириметамін. Циметидин може зменшувати або підвищувати концентрацію хлорпромазину в крові. Хлорпромазин може зменшувати або повністю пригнічувати антигіпертензивну дію гуанетидину, підвищувати концентрацію іміпраміну в крові, пригнічувати ефекти леводопи; підвищувати або зменшувати концентрацію фенітоїну в крові, знижувати дію серцевих глікозидів. З нортриптиліном у пацієнтів із шизофренією можливе погіршення клінічного стану, незважаючи на підвищений рівень хлорпромазину в крові

Особливості застосування у жінок під час вагітності та лактаціїї

Вагітність: За необхідності застосування обмежити терміни лікування, а в кінці вагітності - по можливості зменшити дозу.
Лактація: За необхідності застосування грудне вигодовування припинити.

Особливості застосування при недостатності внутрішніх органів

Порушення функції церцево-судинної системи: З обережністю при ССЗ.
Порушення функції печинки: З обережністю при порушеннях функції.
Порушення функції нирок: З обережністю при порушеннях функції, гіперплазії передміхурової залози з клінічними проявами.
Порушення функції дихальної системи: З обережністю при хр. (Хронічний) захворюваннях органів дихання.

Особливості застосування у дітей та осіб похилого віку

Діти, до 12 років: До 1 року – протипоказаний.
Особи похилого та старечого віку: Індивідуальний підбір дози. Застосовувати з обережністю.

Застереження щодо застосування

Інформація для лікаря: З обережністю для лікування пацієнтів з патологічними змінами картини крові, при порушеннях функції печінки, нирок, алкогольній інтоксикації, с-мі Рейе, при раку молочної залози, ССС захворюваннях, схильності до глаукоми, хворобі Паркінсона, виразковій хворобі шлунка і ДПК (дванадцятипала кишка) (у період загострення), гіперплазії передміхурової залози з клінічними проявами, хр. (Хронічний) захворюваннях органів дихання, епілептичних нападах, захворюваннях, що супроводжуються підвищеним ризиком тромбоемболічних ускладнень, ревматизмі, ревмокардиті, ЦД (цукровий діабет), в ослаблених хворих. У випадку розвитку гіпертермії, що є одним із симптомів злоякісного нейролептичного с-му, припинити прийом препарату. При тривалому лікуванні контролювати склад крові, протромбіновий індекс, функцію печінки і нирок. Не проявляє протиблювотної дії, коли нудота є результатом вестибулярної стимуляції або місцевого ШКТ (шлунково-кишковий тракт). При застосуванні хворими з атонією кишкового тракту та ахілією призначати одночасно шлунковий сік або кислоту соляну (у зв’язку з пригнічуючим впливом його на моторику і секрецію шлункового соку), стежити за дієтою і функціонуванням кишечнику. У хворих може бути підвищена потреба в рибофлавіні.
Інформація для пацієнта: Не допускається вживання алкоголю. У зв’язку з можливістю фотосенсибілізації уникати тривалого перебування на сонці.