Державний формуляр лікарських засобів
 

Навігація

Первинна допомога

За напрямком медицини


Ірбесартан (Irbesartan)

Категорія: КардіологіяБлокатори рецепторів ангіотензину IIПохідні біфенілтетразолуІрбесартан

Ірбесартан (Irbesartan)

Препарат випускається під торгівельними назвами:

  • ІРБЕТАН, ВАТ "Київський вітамінний завод", м. Київ, Україна
  • АПРОВЕЛЬ®, Санофі Вінтроп Індастріа, Франція

Ціни в аптеках:

Інструкція для застосування: Ірбесартан (Irbesartan)

Фармакотерапевтична група: C09CA04 - антагоністи рецепторів ангіотензину II.

Основна фармакотерапевтична дія: антигіпертензивна дія; селективний антагоніст рецепторів ангіотензину II; блокує всі фізіологічно значущі ефекти ангіотензину II, що реалізуються через рецептор типу AT1, незалежно від джерела або шляху синтезу ангіотензину II; специфічна антагоністична дія відносно рецепторів ангіотензину II (AT1) приводить до збільшення концентрації реніну та ангіотензину II в плазмі крові та до зниження концентрації альдостерону в плазмі; при використанні рекомендованих доз препарату концентрація іонів калію в сироватці істотно не змінюється; не пригнічує АПФ (ангіотензин-перетворюючий фермент) (кініназу II) – фермент; для прояву свого ефекту ірбесартан не потребує метаболічної активації; знижує АТ (артеріальний тиск) при мінімальній зміні ЧСС (частота серцевих скорочень); зниження АТ (артеріальний тиск) при прийомі 1 р/добу (кількість разів на добу) має дозозалежний характер, з тенденцією до виходу на плато в дозах більше 300 мг; дози 150-300 мг при прийомі 1 р/добу (кількість разів на добу) знижують АТ (артеріальний тиск) на мінімумі дії (тобто через 24 год (Година) після прийому препарату) в положенні хворого лежачи або сидячи; максимальне зниження АТ (артеріальний тиск) досягається через 3-6 год (Година) після прийому препарату, гіпотензивний ефект зберігається принаймні протягом 24 год (Година); через 24 год (Година) після прийому рекомендованих доз зниження АТ (артеріальний тиск) становить 50-70% у порівнянні з максимальною відповіддю діастолічного та систолічного тиску; прийом препарату в дозі 150 мг 1 р/добу (кількість разів на добу) дає ефект (на мінімумі дії і в середньому за 24 год), аналогічний тому, який досягається при розділенні цієї добової дози на два прийоми; антигіпертензивна дія стає помітною протягом 1-2 тижнів, а максимальний ефект досягається на 4-6-му тижні від початку лікування; гіпотензивний ефект зберігається за умови тривалого лікування; після припинення лікування АТ поступово повертається до початкової величини; с-му відміни не спостерігалося; дослідження IDNT (ірбесартан при діабетичній нефропатії) показало, що ірбесартан сповільнює прогресування ниркового ураження у пацієнтів із хр. (Хронічний) нирковою недостатністю та вираженою протеїнурією; у підгрупах жіночої статі та чорної раси ренопротективна дія не була очевидною, хоча довірчі інтервали не виключали цього; у жінок спостерігалась підвищена частота нелетального ІМ (інфаркт міокарда), а у чоловіків – знижена частота нелетального ІМ (інфаркт міокарда) в групі ірбесартану у порівнянні з терапевтичним режимом, що ґрунтувався на плацебо; у жінок, які приймали ірбесартан, відмічалась підвищена частота нелетального ІМ (інфаркт міокарда) та інсульту у порівнянні з такою у жінок, які приймали амлодипін, тоді як частота госпіталізації з приводу СН (серцева недостатність) була знижена в усієї популяції; однак коректного пояснення цих явищ у жінок знайдено не було; дослідження ІRМА 2 (вплив ірбесартану на мікроальбумінурію у гіпертензивних хворих з ЦД (цукровий діабет) II типу) показало, що ірбесартан у дозі 300 мг/добу сповільнює прогресування захворювання у пацієнтів з мікроальбумінурією до вираженої протеїнурії.

Показання для застосування ЛЗ: есенціальна гіпертензія; АГ (артеріальна гіпертензія) у пацієнтів із захворюванням нирок і ЦД (цукровий діабет) ІІ типу у складі антигіпертензивної терапії БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск).

Спосіб застосування та дози ЛЗ: звичайна початкова та підтримуюча доза становить 150 мг 1 р/добу (кількість разів на добу) з їжею або натщесерце; доза 150 мг 1 р/добу (кількість разів на добу) звичайно забезпечує кращий 24-годинний контроль АТ, ніж у дозі 75 мг; однак може бути запропонована початкова терапія в дозі 75 мг, наприклад для пацієнтів, які знаходяться на гемодіалізі, або для пацієнтів старше 75 років БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск); для пацієнтів, у яких АТ недостатньо регулюється дозою 150 мг 1 р/добу, доза може бути підвищена до 300 мг, або можна паралельно призначити інший гіпотензивний препарат; приєднання до терапії ірбесартаном діуретика, такого як гідрохлоротіазид, мало адитивний ефект; у хворих на гіпертонічну хворобу та ЦД (цукровий діабет) (тип II) лікування необхідно починати дозою 150 мг 1 р/добу, яку потім доводять до 300 мг 1 р/добу, що є кращою підтримуючою дозою для пацієнтів із захворюванням нирок. БНФ

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: запаморочення; серцево-судинна система – тахікардія, припливи, кашель, нудота, блювання, діарея, диспепсія, печія, статева дисфункція, стомлюваність, біль у грудній клітці, збільшення рівня креатинкінази плазми, яке не супроводжувалося скелетно-м’язовими проявами.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату; вагітність, лактація; діти до 18 років.

Форми випуску ЛЗ: табл. (Таблетки) по 75 мг, по 150 мг, по 300 мг.

Візаємодія з іншими лікарськими засобами

Калійзберігаючі діуретики (спіронолактон, триамтерен, амілорид), добавки калію або замінники солі, що містять калій — можливе підвищення рівня калію у сироватці крові та збільшення вмісту креатиніну у сироватці крові, бути обережними і часто вимірювати концентрації калію; діуретики та інші антигіпертензивні засоби — посилення антигіпертензивної дії ірбесартану; літій — оборотне підвищення концентрації літію в сироватці та його токсичності; НПЗ у тому числі ацетилсаліцилова кислота ≥ 3 г на добу —можливе зменшення антигіпертензивної дії антагоністів ангіотензину ІІ. НПЗ та антагоністи ангіотензину ІІ мають адитивний ефект на підвищення рівня сироваткового калію і можуть призвести до порушення функції нирок

Особливості застосування у жінок під час вагітності та лактаціїї

Вагітність: Не застосовувати
Лактація: Не застосовувати

Особливості застосування при недостатності внутрішніх органів

Порушення функції церцево-судинної системи: З обережністю при СН (серцева недостатність), аортальному і мітральному стенозі, обструктивній гіпертрофічній кардіоміопатії.
Порушення функції печинки: Спеціальних рекомендацій немає
Порушення функції нирок: З обережністю.
Порушення функції дихальної системи: Спеціальних рекомендацій немає

Особливості застосування у дітей та осіб похилого віку

Діти, до 12 років: Протипоказаний
Особи похилого та старечого віку: Застосовувати з обережністю

Застереження щодо застосування

Інформація для лікаря: Більш низька початкова доза (75 мг) може бути для пацієнтів, що знаходяться на гемодіалізі. Об’єм або дефіцит натрію повинен бути скоригований до початку застосування. У зневоднених хворих або з дефіцитом іонів натрію може розвиватися симптоматична гіпотензія, особливо після прийому першої дози. Хворі з двостороннім стенозом ниркових артерій, стенозом артерії єдиної функціонуючої нирки, що приймають препарати, які впливають на систему “ренін-ангіотензин-альдостерон”, належать до групи підвищеного ризику відносно розвитку тяжкої гіпотензії або ниркової недостатності. Гіперкаліємія може спостерігатися, особливо за наявності ниркової недостатності, протеїнурії, зумовленої діабетичною нефропатією, або захворювань серця. Для пацієнтів групи ризику адекватний моніторинг калію в сироватці. У хворих, судинний тонус і функція нирок яких залежать переважно від активності системи “ренін-ангіотензин-альдостерон” лікування інгібіторами АПФ (ангіотензин-перетворюючий фермент) або антагоністами рецепторів ангіотензину ІІ, що впливають на цю систему, може спричинити г. (Гострий) гіпотензію, азотемію, олігурію та г. (Гострий) ниркову недостатність. Надмірне зниження АТ у хворих на ішемічну кардіопатію або з ішемічним СС (серцево-судинний) захворюванням може призвести до ІМ (інфаркт міокарда) або інсульту
Інформація для пацієнта: Можна застосовувати разом із їжею, або без неї, запиваючи рідиною. У випадку, якщо жінка завагітніла у період лікування, вживання припинити якнайшвидше. Під час керування автомобілем і використання механізмів зважати на можливість виникнення запаморочення і сонливості