Державний формуляр лікарських засобів
 

Навігація

Первинна допомога

За напрямком медицини


Телмісартан (Telmisartan)

Категорія: КардіологіяБлокатори рецепторів ангіотензину IIПохідні небіфенілтетразолуТелмісартан

Телмісартан (Telmisartan)

Препарат випускається під торгівельними назвами:

  • МІКАРДИС®, Берінгер Інгельхайм Фарма ГмбХ і Ко. КГ, Німеччина
  • ПРАЙТОР®, Байєр Шерінг Фарма АГ/Берінгер Інгельхайм Фарма ГмбХ і Ко. КГ/Байєр Хелскер АГ (артеріальна гіпертензія), Німеччина/Німеччина/Німеччина

Ціни в аптеках:

Інструкція для застосування: Телмісартан (Telmisartan)

Фармакотерапевтична група: С09СА07 – прості препарати антагоністів ангіотензину ІІ.

Основна фармакотерапевтична дія: антигіпертензивна дія; з дуже високою спорідненістю заміщує ангіотензин II в місцях його зв’язування на рецепторах АТ1 субтипу, що є відповідальними за активність ангіотензину II; селективно зв’язує АТ1 рецептор; знижує рівні альдостерону в плазмі, не блокує ренін у плазмі людини, не блокує йонні канали, не інгібує ангіотензинперетворюючий ензим (кініназа II), ензим, що також руйнує брадикінін; у дозі 80 мг майже повністю інгібує ангіотензин II, який викликає підвищення АТ (артеріальний тиск); блокуючий ефект зберігається протягом 24 год (Година) і триває до 48 год (Година); після першої дози антигіпертензивна активність поступово виявляється протягом 3 год (Година); максимальне зниження АТ (артеріальний тиск) виявляється через 4 тижні від початку лікування та підтримується при довготривалій терапії; у хворих на АГ (артеріальна гіпертензія) телміcартан знижує як систолічний, так і діастолічний тиск, без впливу на ЧСС (частота серцевих скорочень); значно зменшує масу міокарда лівого шлуночка та індекс маси міокарда лівого шлуночка у пацієнтів з АГ (артеріальна гіпертензія) та гіпертрофією міокарда лівого шлуночка.

Показання для застосування ЛЗ: АГ (артеріальна гіпертензія) БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск).

Спосіб застосування та дози ЛЗ: рекомендована доза становить 40 мг/добу, в окремих пацієнтів антигіпертензивний ефект може бути досягнутий при щодобовій дозі 20 мг БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск); у випадках, коли бажаний АТ (артеріальний тиск) не досягається, дозу можна підвищити до 80 мг 1 р/добу (кількість разів на добу) БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск); альтернативно телміcартан можна використати в комбінації з тіазидними діуретиками, такими як гідрохлортіазид, що має адитивний ефект зниження АТ (артеріальний тиск) з телміcартаном; хворим на тяжку гіпертензію можливе застосування телміcартану до 160 мг/добу окремо та в комбінації з гідрохлортіазидом 12,5–25 мг/добу; тривалість курсу лікування залежить вона від характеру захворювання та ефективності терапії, що проводиться; для пацієнтів із легкими або помірними порушеннями функції печінки добова доза не повинна перевищувати 40 мг 1 р/добу (кількість разів на добу).

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: інфекції сечового тракту, інфекції верхніх відділів дихальних шляхів; занепокоєність; порушення зору; запаморочення; абдомінальний біль, діарея, сухість у роті, диспепсія, неприємні відчуття у шлунку; екзема, підвищення потовиділення; артралгія, біль у спині, судоми литкових м’язів або біль у ногах, міалгія, симптоми, подібні до тендиніту; біль у грудях, симптоми, подібні до грипу; еритема, свербіж, непритомність, безсоння, депресія, блювання, гіпотензія, брадикардія, тахікардія, задишка, еозинофілія, тромбоцитопенія, слабкість; ангіоневротичний набряк, кропив’янка; зменшення Hb (рівень гемоглобіна) або підвищення сечової кислоти, підвищення креатиніну або печінкових ензимів.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату; вагітність і період лактації; обструктивні біліарні порушення; тяжкі порушення функції печінки; дитячий вік.

Форми випуску ЛЗ: табл. (Таблетки) по 40 мг, по 80 мг.

Візаємодія з іншими лікарськими засобами

Може підвищувати гіпотензивний ефект інших антигіпертензивних агентів. Для дигоксину спостерігається підвищення його концентрації в плазмі. З літієм тимчасове підвищення концентрації літію у плазмі та підвищення токсичності; проводити ретельний моніторинг рівня літію в плазмі. З інгібіторами АПФ (ангіотензин-перетворюючий фермент), що впливають на систему “ренін-ангіотензин-альдостерон”, може виникати гіперкаліємія, особливо за наявності ренальних порушень або серцевих уражень. З калійзберігаючими діуретиками, калійвмісними препаратами, сольовими замінниками, що містять калій, з іншими ЛЗ (лікарський засіб), які можуть підвищити рівень калію (гепарин і т. п.), може призвести до підвищення калію в сироватці; з обережністю вживати з телмісартаном.

Особливості застосування у жінок під час вагітності та лактаціїї

Вагітність: Не застосовувати
Лактація: Не застосовувати

Особливості застосування у дітей та осіб похилого віку

Діти, до 12 років: Протипоказаний
Особи похилого та старечого віку: Немає потреби в корекції дози

Застереження щодо застосування

Інформація для лікаря: Підвищений ризик серйозної гіпотензії та ренальної недостатності, якщо пацієнтів з білатеральним стенозом ренальної артерії або стенозом артерії при одній нирці лікують ЛЗ (лікарський засіб), які впливають на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему. При призначенні пацієнтам з порушеною ренальною функцією, періодичний моніторинг рівнів калію та креатиніну у сироватці. Перед застосуванням коригувати зниження внутрішньосудинного об’єму або рівня натрію. Пацієнти, у яких судинний тонус і функція нирок залежать, від активності ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (у пацієнтів із серйозними застійними серцевими порушеннями, вираженою хворобою нирок, включаючи стеноз ниркової артерії), прийом з іншими ЛЗ (лікарський засіб), що впливають на систему “ренін-ангіотензин-альдостерон”, призводить до г. (Гострий) гіпотензієї, гіперазотемії, олігурії або зрідка – до ГНН. Пацієнти з первинним гіперальдостеронізмом не реагують на антигіпертензивні ЛЗ (лікарський засіб), що діють шляхом блокади системи “ренін-ангіотензин”, призначення телміcартану їм не рекомендується. З особливою обережністю призначають пацієнтам, які страждають на стеноз аорти, мітрального клапану або обструктивну гіпертрофічну кардіоміопатію. Рекомендована щодобова доза 80 мг містить 338 мг сорбіту, тому не призначати пацієнтам зі спадковою чутливістю до фруктози. Значне зниження АТ (артеріальний тиск) у пацієнтів з ішемічною кардіопатією або ІХС (ішемічна хвороба серця) може призвести до ІМ (інфаркт міокарда) або інсульту
Інформація для пацієнта: Під час керування автомобілем і використання механізмів зважати на можливість виникнення запаморочення і сонливості

Комбіновані препарати, що містять Телмісартан