 Аміодарон (Amiodarone) |
 |
Категорія: Психіатрія, наркологія → Засоби, що застосовуються в наркології → Інші засоби, що застосовуються в наркології → Аміодарон
Аміодарон (Amiodarone)
Препарат випускається під торгівельними назвами:
- АМІДАРОН, ВАТ "Київський вітамінний завод", м. Київ, Україна
- АМІОДАРОН-ЛХ, ЗАТ "Лекхім–Харків", м. Харків, Україна
- АРИТМІЛ, ЗАТ НВЦ "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод", м. Київ, Україна
- АРИТМІЛ, ЗАТ НВЦ "Борщагівський ХФЗ", м. Київ, Україна
- КАРДІОДАРОН - ЗДОРОВ`Я, ТОВ "Фармацевтична компанія "Здоров'я", м. Харків, Україна
- МІОРИТМІЛ® -ДАРНИЦЯ, ЗАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця", м. Київ, Україна
- АМІОДАРОН, Балканфарма-Дупниця АТ (артеріальний тиск), Болгарія
- АМІОКОРДИН, АМІОКОРДИН®, КРКА, д.д., Ново место, Словенія
- КОРДАРОН®, Санофі Вінтроп Індастріа, Франція
- КОРДАРОН®, Санофі Вінтроп Індастріа/ХІНОЇН, Завод Фармацевтичних та Хімічних Продуктів Прайвіт Ко. Лтд., Франція/Угорщина
Ціни в аптеках:
Інструкція для застосування: Аміодарон (Amiodarone)
Фармакотерапевтична група: С01BD01 - антиаритмічні препарати ІІІ класу.
Основна фармакотерапевтична дія: анти аритмічна дія; подовжує ІІІ фазу потенціалу дії серцевих клітин в основному за рахунок уповільнення току в калієвих каналах; спричиняє брадикардичний ефект в результаті зниження автоматизму синусового вузла; така дія не є антагоністичною щодо атропіну; має неконкурентну α- та β-антиадренергічну дію; уповільнює провідність у СА-вузлі, передсердях та AV-вузлі, що більш виражено при прискоренні ритму; не змінює внутрішньошлуночкову провідність; збільшує рефрактерний період та зменшує збудливість міокарда на передсердному, АV-вузловому та шлуночковому рівнях; уповільнює провідність та подовжує рефрактерний період у додаткових AV-шляхах; зменшує споживання кисню міокардом за рахунок помірного зниження периферичного опору та зменшення ЧСС (частота серцевих скорочень); збільшує коронарний кровотік завдяки безпосередньому впливу на гладку мускулатуру артерій міокарда та підтримує серцевий викид шляхом зниження АТ (артеріальний тиск) та периферичного опору, не виявляючи будь-яких негативних інотропних ефектів.
Показання для застосування ЛЗ: профілактика рецидивів шлуночкової тахікардії, яка становить загрозу для життя хворого; симптоматичної шлуночкової тахікардії, яка призводить до непрацездатності; суправентрикулярної тахікардії БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск), що потребує лікування, та у тих випадках, коли інші препарати не мають терапевтичного ефекту або протипоказані; фібриляції шлуночків БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск); ІХС (ішемічна хвороба серця) та/або порушення функції лівого шлуночка. Парентерально при тяжких порушеннях серцевого ритму, коли лікування шляхом перорального застосування препаратуу недоцільне, таких, як: передсердна аритмія з високою частотою скорочень шлуночків; тахікардія, пов’язана з с-мом WPW БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск); документовані симптоматичні шлуночкові порушення ритму, що призводять до непрацездатності. Серцево-легенева реанімація при зупинці серця, яка виникала внаслідок фібриляції шлуночків БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск), та яка є резистентною до зовнішньої електроімпульсної терапії.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: звичайна рекомендована доза для дорослих становить по 200 мг 3 р/добу (кількість разів на добу) БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск) впродовж 8–10 днів; у деяких випадках на початку лікування можуть застосовуватися вищі дози (4–5 табл./добу), які приймають впродовж нетривалого періоду часу та під ЕКГ (Електрокардіограма) контролем; підтримуюче лікування (слід застосовувати мінімально ефективну дозу) - залежно від реакції хворого на застосування препарату підтримуюча доза для дорослих може становити від ½ табл./добу (1 табл. (Таблетки) кожні 2 дні) до 2 табл./добу; в/в (внутрішньовенне введення) введення препарат можна вводити тільки на ізотонічному (5%) р-ні глюкози; навантажувальна доза для дорослих та дітей старше 3 років становить 5 мг/кг БНФ маси тіла хворого і вводиться тільки в р-ні глюкози від 20 хв (Хвилина) до 2 год (Година); введення можна повторювати 2-3 рази протягом 24 год (Година); підтримуюча доза для дорослих: 10–20 мг/кг на добу (в середньому від 600–800 мг до 1,2 г на добу БНФ) в 250 мл 5% р-ну глюкози протягом декількох днів; з першого дня інфузії необхідно почати перехід на пероральний прийом препарату (по 3 табл/добу); за необхідності цю дозу можна збільшити до 4–5 табл/добу; підтримуюча доза для дітей старше 3 років: 10–15 мг/кг / добу; тривалість терапії у такій дозі від декількох год (Година) до декількох днів.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: мікровідкладення в ділянці рогівки, порушення зору у вигляді виникнення забарвленого ореола при яскравому світлі або затуманювання зору, нейропатія зорового нерва; фотосенсибілізація при тривалому застосуванні високих щоденних доз, еритема, висипання на шкірі, ексфоліативний дерматит, випадання волосся; збільшення рівня Т4 при нормальному або дещо зниженому рівні Т3 за відсутності клінічних ознак дистиреозу, класична форма гіпотиреозу; гіпертиреоз; в осіб літнього віку можуть спостерігатися психічні розлади чи навіть тиреотоксикоз; дифузна інтерстиціальна або альвеолярна пневмопатія та облітеруючий бронхіоліт з пневмонією; плеврит на фоні інтерстиціальної пневмонії; бронхоспазм, г. (Гострий) респіраторний дистрес-с-м, крововиливи в легені; тремор або інші екстрапірамідні симптоми; порушення сну, включаючи кошмарні сновидіння; сенсорні, моторні чи змішані периферичні нейропатії, міопатія, мозочкова атаксія; помірне та ізольоване підвищення рівня трансаміназ (у 1,5–3 рази), г. (Гострий) ушкодження печінки, хр. (Хронічний) ушкодження печінки під час тривалого лікування; помірна, дозозалежна брадикардія, СА- та AV-блокада різного ступеня, зупинка синусового вузла (при дисфункції синусового вузла, у пацієнтів літнього віку); нудота, блювання, порушення смаку.
Протипоказання до застосування ЛЗ: синусова брадикардія та СА-блокада серця за відсутності корекції штучним водієм ритму серця (кардіостимулятором).СССВ за відсутності корекції штучним водієм ритму серця (ризик зупинки синусового вузла); порушення провідності високого ступеня за відсутності корекції штучним водієм ритму; гіпертиреоз; гіперчутливість до йоду, аміодарону або до будь-якого компонента препарату; І і ІІ триместри вагітності; період годування груддю; парентеральне введення протипоказане при СН (серцева недостатність), тяжка гіпотензія, дитячий вік до 3 років
Форми випуску ЛЗ: р-н для ін`єкцій, 50 мг/мл, по 3 мл в амп. (Ампула); табл. (Таблетки) по 200 мг.
Візаємодія з іншими лікарськими засобами
Протипоказано з ЛЗ (лікарський засіб) що можуть спричиняти пароксизмальну шлуночкову тахікардію: антиаритмічні препарати Ia класу (хінідин, гідрохінідин, дизопірамід); антиаритмічні препарати ІІІ класу (дофетилід, ібутилід, соталол); бепридил, цизаприд, дифеманіл, еритроміцин (в/в), мізоластин, вінкамін (в/в) моксифлоксацин, спіраміцин (в/в); сультоприд. Підвищений ризик розвитку шлуночкових аритмій: не рекомендується комбінована терапія з: циклоспорином ризик виникнення нефротоксичних ефектів. Ін’єкційна форма дилтіазему – ризик розвитку брадикардії та AV блокади. Галофантрин, пентамідин, люмефантрин – підвищений ризик розвитку шлуночкових аритмій. Нейролептики, які можуть спричиняти пароксизмальну тахікардію: фенотіазинові нейролептики (хлорпромазин, ціамемазин, левомепромазин, тіоридазин, трифлуоперазин), бензаміди (амісульприд, сульпірид, тіаприд, вераліприд), бутирофенони (дроперидол, галоперидол) та інші (пімозид). З обережністю призначати в комбінації нижчезазначені препарати: пероральні антикоагулянти – посилення антикоагулянтного ефекту та підвищення ризику кровотечі. Бета-блокатори крім соталолу (протипоказана комбінація) та есмололу (комбінація потребує застережень при застосуванні) – ризик порушення скорочувальної здатності серця, автоматизму та провідності. Бета-блокатори при СН (серцева недостатність) (бісопролол, карведилол, метопролол) – порушення автоматизму та серцевої провідності (синергія ефектів) з ризиком надмірної брадикардії. Підвищений ризик розвитку шлуночкової аритмії. Препарати дигіталісу – пригнічення автоматизму (виражена брадикардія) та порушення AV (атріовентрикулярний) провідності. З дигоксином збільшується його концентрація в плазмі ч/з зниження кліренсу дигоксину. Пероральна форма дилтіазему – ризик розвитку брадикардії та AV (атріовентрикулярний) блокади серця. Есмолол – порушення скорочувальної здатності серця, автоматизму та провідності. Препарати, що викликають гіпокаліємію: діуретики, що сприяють виведенню калію, проносні засоби, амфотерицин B (в/в), СКС (системні глюкокортикостероїди) , тетракосактид – підвищений ризик шлуночкової аритмії. Лідокаїн – ризик підвищення концентрації лідокаїну у плазмі з можливістю розвитку побічних неврологічних та серцевих ефектів. Орлістат – ризик зниження концентрації аміодарону в плазмі та його активного метаболізму. Фенітоїн – підвищення концентрації фенітоїну в плазмі з ознаками його передозування, особливо неврологічними (зниження метаболізму фенітоїну в печінці). Симвастатин – підвищення ризику розвитку побічних ефектів (залежно від дози), таких як рабдоміоліз. Комбінації, які брати до уваги: засоби, що спричиняють брадикардію: блокатори кальцієвих каналів, що спричинюють брадикардію (верапаміл), бета-блокатори (крім соталолу), клонідин, гуанфацин, препарати дигіталісу, мефлохін, антихолінестеразні препарати (донепезил, галантамін, ривастигмін, такрин, амбенонім, піридостигмін, неостигмін), пілокарпін – ризик надмірної брадикардії (кумулятивні ефекти).
Особливості застосування у жінок під час вагітності та лактаціїї
Вагітність: Протипоказаний у ІІ і ІІІ триместрах вагітності.
Лактація: Протипоказаний.
Особливості застосування при недостатності внутрішніх органів
Порушення функції церцево-судинної системи: Зміни на ЕКГ: подовження QT з можливим розвитком U-хвиль. Відмінити при появі AV (атріовентрикулярний) блокади І і ІІ ступеня, СА (синоатріальний) блокади, блокади ніжок пучка Гіса.
Порушення функції печинки: Регулярний аналіз функції печінки (трансамінази).
Порушення функції нирок: Спеціальних рекомендацій немає
Порушення функції дихальної системи: Легенева токсичність - випадки диспное або непродуктивного кашлю.
Особливості застосування у дітей та осіб похилого віку
Діти, до 12 років: Безпека не вивчалась
Особи похилого та старечого віку: Можуть виявляти підвищену чутливість до дії препарату при призначенні звичайних доз
Застереження щодо застосування
Інформація для лікаря: Викликає зміни на ЕКГ: подовження QT з можливим розвитком U-хвиль; це результат терапевтичного насичення, а не токсичності. Відмінити при появі AV (атріовентрикулярний) блокади І і ІІ ступеня, СА (синоатріальний) блокади або блокади ніжок пучка Гіса. При AV (атріовентрикулярний) блокаді І-ступеня посилити нагляд за пацієнтом. Застосовувати з обережністю в разі гіпотензії, тяжкої ДН (дихальна недостатність), декомпенсованих кардіоміопатій, тяжкої СН (серцева недостатність). Тривале лікування збільшує ризик розвитку брадикардії, гіпотензії, може спричиняти зниження серцевого викиду та порушення провідності. Містить йод, тому може впливати на всмоктування радіоактивного йоду. Фнкціональні аналізи щитовидної залози (Т3, Т4, надчуттєва TSH) оцінці піддаються. Диспное або непродуктивний кашель можуть бути пов'язані з легеневою токсичністю препарату. Гіпокаліємію скоригувати до початку застосування. Може спричиняти порушення функції щитовидної залози особливо у хворих з порушенням функції її в анамнезі. Препарат для в/в (внутрішньовенне введення) застосування повинен вводитися ч/з центральні вени, введення ч/з периферичні вени може спричинити поверхневий флебіт. Вводити тільки у вигляді інфузії, оскільки навіть дуже повільна ін’єкція може спричинити гіпотензію, СН (серцева недостатність) або тяжку дихальну недостатність. В/в препарат застосовувати тільки в спеціалізованих відділеннях інтенсивної терапії за умови постійного моніторингу (ЕКГ, АТ). При лікуванні хворих на ЦД (цукровий діабет) брати до уваги, що препарат можна вводити тільки на ізотонічному р-ні глюкози. Перед хірургічною операцією потрібно поінформувати анестезіолога про те, що хворий отримує аміодарон
Інформація для пацієнта: Уникати впливу сонячного світла або використовувати заходи захисту