 Телмісартан + гідрохлортіазид (Telmisartan + hydrochlorоthiazid) |
 |
Категорія: Кардіологія → Блокатори рецепторів ангіотензину II → Похідні не гетероциклічних сполук → Телмісартан + гідрохлортіазид
Телмісартан + гідрохлортіазид (Telmisartan + hydrochlorоthiazid)
Комбінований препарат
Активні речовини
Препарат випускається під торгівельними назвами:
- ІІ. МІКАРДИСПЛЮС®, табл.40 мг/12,5 мг, 80 мг/12,5 мг; 1 табл. (Таблетки) містить телмісартану - 40.0 мг, гідрохлортіазиду - 12.5 мг або телмісартану - 80.0 мг, гідрохлортіазиду - 12.5 мг, виробництва Boehringer Ingelheim Pharma KG підрозділ компанії "Boehringer Ingelheim International GmbH", Німеччина
- ПРАЙТОРПЛЮС®, табл.40 мг/12,5 мг, 80 мг/12,5 мг; 1 табл. (Таблетки) містить телмісартану - 40.0 мг, гідрохлортіазиду - 12.5 мг або телмісартану - 80.0 мг, гідрохлортіазиду - 12.5 мг, виробництва Bayer HealthСare AG; "Boehringer Ingelheim Pharma GmbH & Co. KG", Німеччина
Ціни в аптеках:
Візаємодія з іншими лікарськими засобами
Гідрохлортіазид: Може знижувати нирковий кліренс амантадину, підвищення концентрації останнього в плазмі крові; з аміодароном можливе підвищення ризику виникнення серцевих аритмій, пов’язаних з гіпокаліємією; антикоагулянти (похідні кумарину чи індандіону) — можуть знижуватися антикоагулянтні властивості їх, може підвищуватися синтез факторів згортання крові, вимагає корекції доз; може підвищувати рівень глюкози в крові, що вимагає корекції доз інсуліну та пероральних протидіабетичних засобів; з НПЗЗ (нестероїдні протизапальні засоби), (особливо індометацин) — зниження антигіпертензивного і діуретичного ефектів його; препарати наперстянки — збільшується токсична дія наперстянки, пов’язаної з гіпокаліємією і гіпомагніємією; дофамін — можливе підвищення діуретичної і натрійуретичної дії; препарати літію— підвищення токсичної дії літію і небезпека розвитку нефротичних ефектів; антигіпертензивні засоби — можливе підвищення гіпотензивного ефекту
Телмісартан: Може підвищувати гіпотензивний ефект інших антигіпертензивних агентів. Для дигоксину спостерігається підвищення його концентрації в плазмі. З літієм тимчасове підвищення концентрації літію у плазмі та підвищення токсичності; проводити ретельний моніторинг рівня літію в плазмі. З інгібіторами АПФ (ангіотензин-перетворюючий фермент), що впливають на систему “ренін-ангіотензин-альдостерон”, може виникати гіперкаліємія, особливо за наявності ренальних порушень або серцевих уражень. З калійзберігаючими діуретиками, калійвмісними препаратами, сольовими замінниками, що містять калій, з іншими ЛЗ (лікарський засіб), які можуть підвищити рівень калію (гепарин і т. п.), може призвести до підвищення калію в сироватці; з обережністю вживати з телмісартаном.
Особливості застосування у жінок під час вагітності та лактаціїї
Телмісартан:
Вагітність: Не застосовувати
Лактація: Не застосовувати
Особливості застосування при недостатності внутрішніх органів
Гідрохлортіазид:
Порушення функції церцево-судинної системи: Обережності дотримуватися у хворих із СН (серцева недостатність), в хворих, які лікуються глікозидами наперстянки
Порушення функції печинки: Протипоказаний при недостатності.
Порушення функції нирок: Контроль електролітного балансу та кліренсу креатиніну при недостатності.
Порушення функції дихальної системи: Спеціальних рекомендацій немає
Особливості застосування у дітей та осіб похилого віку
Гідрохлортіазид:
Діти, до 12 років: Дітям віком до 2 років залежно від маси тіла.
Особи похилого та старечого віку: Вимагає корекції доз
Телмісартан:
Діти, до 12 років: Протипоказаний
Особи похилого та старечого віку: Немає потреби в корекції дози
Застереження щодо застосування
Гідрохлортіазид:
Інформація для лікаря: З обережністю призначають препарат хворим на подагру і цукровий діабет, може з'явитися необхідність у зміні дози гіпоглікемічних препаратів При тривалому лікуванні періодично контролювати плазмову концентрацію калію, особливо у осіб, що приймають серцеві глікозиди. Виражена втрата води та електролітів при тривалому лікуванні у високих дозах може загострити симптоми ниркової недостатності; ретельний контроль за появою клінічних симптомів порушення водно-електролітного балансу, особливо у хворих з порушеною функцією серця і печінки. Може призвести до гіпомагніємії. У разі тяжкого церебрального та коронарного склерозу призначення препарату потребує особливої обережності. Може спричинити скарги на шлунково-кишкові розлади у хворих, які страждають непереносимістю лактози через наявність лактози в складі препарату.
Інформація для пацієнта: При тривалому лікуванні дотримуватися дієти, багатої на іони калію або поєднувати препарат із калійзберігаючими засобами; алкоголь потенціює гіпотензивну дію препарату; на початку застосування препарату забороняється керувати автомобілем та виконувати роботу, що може призвести до нещасного випадку, пізніше ступінь заборони визначається індивідуально лікарем
Телмісартан:
Інформація для лікаря: Підвищений ризик серйозної гіпотензії та ренальної недостатності, якщо пацієнтів з білатеральним стенозом ренальної артерії або стенозом артерії при одній нирці лікують ЛЗ (лікарський засіб), які впливають на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему. При призначенні пацієнтам з порушеною ренальною функцією, періодичний моніторинг рівнів калію та креатиніну у сироватці. Перед застосуванням коригувати зниження внутрішньосудинного об’єму або рівня натрію. Пацієнти, у яких судинний тонус і функція нирок залежать, від активності ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (у пацієнтів із серйозними застійними серцевими порушеннями, вираженою хворобою нирок, включаючи стеноз ниркової артерії), прийом з іншими ЛЗ (лікарський засіб), що впливають на систему “ренін-ангіотензин-альдостерон”, призводить до г. (Гострий) гіпотензієї, гіперазотемії, олігурії або зрідка – до ГНН. Пацієнти з первинним гіперальдостеронізмом не реагують на антигіпертензивні ЛЗ (лікарський засіб), що діють шляхом блокади системи “ренін-ангіотензин”, призначення телміcартану їм не рекомендується. З особливою обережністю призначають пацієнтам, які страждають на стеноз аорти, мітрального клапану або обструктивну гіпертрофічну кардіоміопатію. Рекомендована щодобова доза 80 мг містить 338 мг сорбіту, тому не призначати пацієнтам зі спадковою чутливістю до фруктози. Значне зниження АТ (артеріальний тиск) у пацієнтів з ішемічною кардіопатією або ІХС (ішемічна хвороба серця) може призвести до ІМ (інфаркт міокарда) або інсульту
Інформація для пацієнта: Під час керування автомобілем і використання механізмів зважати на можливість виникнення запаморочення і сонливості