Ксантинолу нікотинат (Xantinol nicotinate)

Категорія: Психіатрія, наркологія → Засоби, що застосовуються в наркології → Інші засоби, що застосовуються в наркології → Ксантинолу нікотинат

Ксантинолу нікотинат (Xantinol nicotinate)

Препарат випускається під торгівельними назвами:

• КСАНТИНОЛУ НІКОТИНАТ, АТ (артеріальний тиск) "Галичфарм", м. Львів, Україна
• КСАНТИНОЛУ НІКОТИНАТ, АТ (артеріальний тиск) "Галичфарм", м. Львів/ВАТ "Київмедпрепарат", м. Київ, Україна/Україна
• КСАНТИНОЛУ НІКОТИНАТ, ВАТ "Луганський ХФЗ", м. Луганськ, Україна
• КСАНТИНОЛУ НІКОТИНАТ, ВАТ "Монфарм", м. Монастирище, Черкаська обл, Україна

Інструкція для застосування: Ксантинолу нікотинат (Xantinol nicotinate)

Фармакотерапевтична група: С04АD02 - периферичні вазодилятатори.

Основна фармакотерапевтична дія: антигіпоксича, судиннорозширююча дія; має властивості теофіліну і кислоти нікотинової: механізм дії реалізується завдяки блокаді активності фосфодіестерази, конкуренції з аденозином за рецептори, накопичення циклічного аденозинмонофосфату, стимуляції синтезу нікотинамідних коферментів і протицикліну в стінках судин; препарат розширює периферичні кровоносні судини, покращує колатеральний та мозковий кровообіг, зменшує явища церебральної гіпоксії, знижує агрегацію тромбоцитів, покращує мікроциркуляцію в сітківці ока, посилює скорочення серця, покращує метаболічні процеси в мозковій тканині в післяопераційний період, знижує рівень холестерину, атерогенних ліпопротеїдів, сечової кислоти, фібриногену, посилює активність ліпопротеїнліпази, посилює фібриноліз; в організмі препарат швидко перетворюється - спочатку на теофілін і нікотинову кислоту, потім на продукти їхнього метаболізму.

Показання для застосування ЛЗ: облітеруючий атеросклероз судин нижніх кінцівок (переміжна кульгавість), хвороба Рейно, діабетична ангіопатія, ретинопатія, ангіоневропатія, тромбофлебіт, тромбоз і емболії кровоносних судин, мігрень, атеросклеротичні порушення мозкового кровообігу, післяопераційний період після видалення пухлин головного мозку, хвороба Меньєра, трофічні виразки нижніх кінцівок, які погано загоюються, захворювання судин сітківки, дегенерація, відшарування сітківки.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: призначають в/в (внутрішньовенне введення) та в/м (внутрішньом’язеве введення) при г. (Гострий) порушеннях мозкового та периферичного кровообігу в/в (внутрішньовенне введення) (дуже повільно!) вводять при г. (Гострий) порушеннях периферичного та мозкового кровообігу; дорослим призначають в/в (внутрішньовенне введення) по 2 мл 15% р-ну 1-2 р/добу (кількість разів на добу), потім переходять на в/м (внутрішньом’язеве введення) ін’єкції - по 2 мл 1-3 р/добу (кількість разів на добу); одночасно призначають внутрішньо по 2 табл. (Таблетки) ксантинолу нікотинату 3 р/добу (кількість разів на добу); у тяжких випадках вводять в/в (внутрішньовенне введення) крапельно 10 мл 15% р-ну препарату (1,5 г) розводять у 200 мл або 500 мл 5 % р-ну глюкози або ізотонічного р-ну натрію хлориду; введення здійснюють протягом 1-4 год (Година) до 4 р/добу (кількість разів на добу); курс лікування визначається індивідуально, орієнтовно до 21 дня, але можливе і триваліше лікування; при порушеннях кровопостачання тканин в/м (внутрішньом’язеве введення) вводять по 2 мл 15% р-ну (0,3 г) 1 - 3 р/добу (кількість разів на добу) поступово збільшуючи дозу до 4 - 6 мл 15% р-ну 2 - 3 р/добу; тривалість лікування залежить від перебігу захворювання (до 2 - 3 тижнів); в офтальмологічній практиці дорослим застосовують шляхом іонофорезу на очне яблуко - до 300 мг 1 р/добу; тривалість першої процедури 15 хв (Хвилина), наступні можна поступово збільшувати до 20 - 30 хв (Хвилина); курс лікування – 15 - 20 днів; дітям віком до 2 років препарат не призначають, оскільки до його складу входить компонент теофіліну; дітям, старше 2 років, можна призначати препарат в/в (внутрішньовенне введення) крапельно або в/м (внутрішньом’язеве введення) з розрахунку 10 мг/кг маси тіла кожні 12 год (Година); табл. (Таблетки) ксантинолу нікотинату призначають внутрішньо після їжі, починаючи з 1 табл. (Таблетки) (0,15 г) 3 р/добу; в разі необхідності дозу збільшують до 2 - 3 табл. (Таблетки) 3 р/добу; при поліпшенні стану прийом зменшують до 1 табл. (Таблетки) 2 - 3 р/добу; курс лікування, як правило, становить 2 місяці; при г. (Гострий) порушеннях мозкового та периферичного кровообігу віддають перевагу ін’єкційній формі препарату.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: кропивниця, запаморочення, нудота, відчуття жару, поколювання та гіперемія шкіри у верхній частині тіла, особливо шиї та голови, відчуття тиску в останній.

Протипоказання до застосування ЛЗ: СН (серцева недостатність) ІІБ - III ступеню, ІМ (інфаркт міокарда), стеноз лівого передсердно-шлуночкового клапана, г. (Гострий) геморагії; перші 3 місяці вагітності; пептична виразка шлунка і ДПК (дванадцятипала кишка), глаукома.

Форми випуску ЛЗ: р-н для ін'єкцій, 150 мг/мл по 2 мл в ампу.; табл. по 150 мг.

Візаємодія з іншими лікарськими засобами

Не призначати разом з блокаторами b-адренорецепторiв, iнгiбiторами МАО (Моноамінооксидаза), ганглiоблокаторами, симпатолiтиками i строфантином.

Особливості застосування у жінок під час вагітності та лактаціїї

Вагітність: Не призначати
Лактація: Не призначати

Особливості застосування при недостатності внутрішніх органів

Порушення функції церцево-судинної системи: Протипоказаний при СН (серцева недостатність) ІІБ-ІІІ ст., г. (Гострий) ІМ (інфаркт міокарда), декомпенсованій СН (серцева недостатність), стенозі лівого мітрального клапана.
Порушення функції печинки: Спеціальних рекомендацій немає
Порушення функції нирок: Спеціальних рекомендацій немає
Порушення функції дихальної системи: Спеціальних рекомендацій немає

Особливості застосування у дітей та осіб похилого віку

Діти, до 12 років: Клінічні дані про ефективність та безпечність застосування відсутні.
Особи похилого та старечого віку: Спеціальних рекомендацій немає

Застереження щодо застосування

Інформація для лікаря: Обережно хворим із лабільним АТ (артеріальний тиск), з гіпотензивними препаратами. Пацієнтам з імплантованим водієм ритму серця призначати нижчі дози препарату. У хворих ЦД (цукровий діабет), частіше визначати рівень глюкози у крові. При тривалому прийомі великих доз можливі зміна толерантності до глюкози, підвищення рівня печінкових ферментів, зміна біохімічних показників крові, що потребує відміни препарату.
Інформація для пацієнта: Спеціальних рекомендацій немає