 Праміпексол (Pramipexole) |
 |
Категорія: Неврологія → Лікарські засоби для лікування паркінсонізму та інших екстрапірамідних розладів → Агоністи допаміну → Праміпексол
Праміпексол (Pramipexole)
Препарат випускається під торгівельними назвами:
- МІРАПЕКС, Берінгер Інгельхайм Фарма ГмбХ і Ко. КГ, Нiмеччина
- МОТОПРАМ, Актавіс Лтд, Мальта
Ціни в аптеках:
Інструкція для застосування: Праміпексол (Pramipexole)
Фармакотерапевтична група: N04BC05 - допамінергічні засоби. Агоністи допаміну.
Основна фармакотерапевтична дія: є допаміновим агоністом з високою селективністю та специфічністю до допамінових рецепторів підтипу D2 та має переважну спорідненість з D3– рецепторами і повну внутрішню активність; полегшує паркінсонічний руховий дефіцит шляхом стимуляції допамінових рецепторів стріатуму (смугастого тіла); пригнічує синтез допаміну, його вивільнення та зворотне захоплення; захищає допамінові нейрони від дегенерації у відповідь на ішемію чи метамфетамінову нейротоксичність; захищає нейрони від нейротоксичного впливу леводопи.
Показання для застосування ЛЗ: хвороба Паркінсона (може бути використаним як монотерапія або у комбінації з леводопою) БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск).
Спосіб застосування та дози ЛЗ: початкове лікування - дозу препарату необхідно збільшувати поступово, з початкової 0,375 мг на добу кожні 5–7 днів; у хворих не відмічали побічних ефектів, яких би вони не могли переносити, отже дозу необхідно титрувати до досягнення максимального терапевтичного ефекту; розклад збільшення дози праміпексолу - 1-й тиждень - доза 3 x 0,125 мг, загальна добова доза 0,375 мг; 2-й тиждень - 3 x 0,25 мг, загальнадобова доза 0,75 мг ; 3-й тиждень - 3 x 0,5 мг, загальна добова доза 1,5 мг; у разі необхідності подальшого збільшення дози добову дозу потрібно збільшувати на 0,75 мг щотижня до МДД (максимальна добова доза) - 4,5 мг; підтримуюча терапія - індивідуальна доза коливається від 0,375 мг до МДД (максимальна добова доза); під час збільшення дози у трьох основних дослідженнях ефект як у початковій, так і у розгорнутій стадії хвороби спостерігали починаючи з денної дози 1,5 мг; це не перешкоджає тому, що в окремих хворих дози вище 1,5 мг/добу можуть мати додатковий терапевтичний ефект; це стосується, насамперед, пацієнтів із захворюванням у розгорнутій стадії, яким планується зменшення використання леводопи; зменшення дози праміпексолу відбувається протягом декількох діб; пацієнтам, що застосовують як супутню терапію леводопу, рекомендується зменшення дози леводопи під час як збільшення дози, так і проведення підтримуючої терапії; дозування для хворих з порушенням функції нирок: виділення праміпексолу залежить від функції нирок; пацієнти з кліренсом креатиніну більше 50 мл/хв не потребують зменшення добової дози; хворим з кліренсом креатиніну 20–50 мл/хв початкова добова доза повинна призначатись у два прийоми, починаючи з 0,125 мг 2 р/добу (кількість разів на добу) (0,25 мг/добу); хворим з кліренсом креатиніну нижче 20 мл/хв добова доза призначається в один прийом, починаючи з 0,125 мг/добу; при погіршенні ниркової функції на фоні підтримуючої терапії добову дозу зменшують на стільки відсотків, на скільки відбулося зменшення рівня кліренсу креатиніну, наприклад за умови зниження кліренсу креатиніну на 30% добову дозу зменшують на 30%; добову дозу можна призначати у два прийоми, якщо кліренс креатиніну знаходиться в межах 20–50 мл/хв, і в один, якщо кліренс креатиніну нижче 20 мл/хв.; для хворих з порушенням функції печінки зменшення дози не є необхідним.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: нудота, запор, сонливість, галюцинації, сплутаність свідомості та запаморочення, дискінезії, гіпотензія, безсоння та периферичні набряки; засинання під час денної діяльності, в тому числі керування автомобілем, розлади лібідо, прийом у великих дозах, може призвести до появи паталогічного потягу до азартних ігор.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до праміпексолу або іншого компонента препарату; вагітність і період лактації; дитячий вік.
Форми випуску ЛЗ: табл. (Таблетки) по 0,25 мг, по 1 мг.
Візаємодія з іншими лікарськими засобами
Циметидин, може взаємодіяти з праміпексолом, результатом є зменшення кліренсу одного або обох препаратів. У разі супутнього лікування такими ЛЗ (лікарський засіб) (з амантадином включно) звертати увагу на ознаки допамінової надстимуляції. Під час збільшення дози його рекомендується зменшення дози леводопи, а дози інших протипаркінсонічних засобів залишають незмінними. Можливі адитивні впливи седативних препаратів, алкоголю у комбінації з праміпексолом, призводить до збільшення рівнів праміпексолу у плазмі
Особливості застосування у жінок під час вагітності та лактаціїї
Вагітність: Протипоказаний
Лактація: Протипоказаний
Особливості застосування при недостатності внутрішніх органів
Порушення функції церцево-судинної системи: Обережно при тяжкій СС (серцево-судинний) патології. Контроль АТ (артеріальний тиск).
Порушення функції печинки: Корекція дози не потрібна
Порушення функції нирок: Зменшити дозу
Порушення функції дихальної системи: Спеціальних рекомендацій немає
Особливості застосування у дітей та осіб похилого віку
Діти, до 12 років: Протипоказаний.
Особи похилого та старечого віку: Спеціальних рекомендацій немає
Застереження щодо застосування
Інформація для лікаря: Галюцинації і сплутаність свідомості більш часті за умови використання у комбінації з леводопою у хворих з розгорнутою стадією хвороби порівняно з монотерапією у пацієнтів з початковими її проявами. Можуть виникати галюцинації (в більшості випадків зорові). У випадку тяжкої СС (серцево-судинний) патології необхідно обережне призначення препарату. Рекомендується моніторинг АТ (артеріальний тиск), особливо на початку лікування, з урахуванням загального ризику постуральної гіпотензії, пов’язаної з допамінергічною терапією. Симптоми, що нагадують нейролептичний злоякісний с-м (Синдром), спостерігаються після різкої відміни допамінергічного лікування.
Інформація для пацієнта: Не повинні керувати ні автомобілем, ні іншим складним обладнанням до часу набуття достатнього досвіду використання для оцінки наявності чи відсутності негативного впливу препарату на їх розумову або рухову функцію.