 Ботулотоксин (Botulinum Toxin) |
 |
Категорія: Неврологія → Лікарські засоби для лікування паркінсонізму та інших екстрапірамідних розладів → Лікарські засоби, що застосовуються при внутрішньому треморі, хореї, тику та споріднених захворюваннях → Ботулотоксин
Ботулотоксин (Botulinum Toxin)
Препарат випускається під торгівельними назвами:
- БОТОКС, АЛЕРГАН ФАРМАСЬЮТІКАЛЗ ІРЛАНДІЯ, Ірландія
- ДИСПОРТ / DYSPORT Комплекс ботулінічний токсин типу А - гемаглютинін 500 ОД, IPSEN BIOPHARM LIMITED, Великобританія
Ціни в аптеках:
Інструкція для застосування: Ботулотоксин (Botulinum Toxin)
Фармакотерапевтична група: M03AX - препарати, які стимулюють переважно функції спинного мозку.
Основна фармакотерапевтична дія: блокує периферичне вивільнення ацетилхоліну у передсинаптичних холінергічних нервових закінченнях шляхом розщеплення SNAP-25, протеїну, що відповідає за депонування та вивільнення ацетилхоліну із везикул, розташованих у нервових закінченнях; комплекс нейротоксину типу А Clostridium botulinum, що блокує периферичне вивільнення ацетилхоліну у передсинаптичних холінергічних нервових закінченнях шляхом розщеплення SNAP-25, протеїну, що відповідає за депонування та вивільнення ацетилхоліну із везикул, розташованих у нервових закінченнях; після ін’єкції завдяки високій упорідненості відбувається швидке зв’язування токсину із специфічними поверхневими клітинними рецепторами, далі токсин транспортується через плазматичну мембрану за допомогою рецептора-медіатора ендоцитозу; після цього токсин вивільняється у цитозоль; наступний процес супроводжується прогресивним пригніченням вивільнення ацетилхоліну.
Показання для застосування ЛЗ: для лікування: блефароспазму, косоокості, геміфаціального спазму та асоційованої фокальної дистонії; ідіопатичної рецидивуючої цервікальної дистонії (спастична кривошия). Фокальної спастичності асоційованої із динамічною деформацією за типом кінської стопи у амбулаторних пацієнтів із ДЦП віком від двох років і старше, кисті та зап’ястки у дорослих після інсульту, мімічних зморшок обличчя та шиї БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск).
Спосіб застосування та дози ЛЗ: дозування для пацієнтів похилого віку таке ж, як і для дорослих пацієнтів. Безпечність та ефективність при лікуванні блефароспазму, геміфаціального спазму або ідіопатичної цервікальної дістонії у дітей до 12 років не підтверджена; загалом універсальна доза та кількість ін’єкцій на один м’яз не визначені, тому індивідуальний терапевтичний режим повинен бути визначений лікарем; оптимальна доза визначається методом титрування; рекомендований об’єм в/м (внутрішньом’язеве введення) ін’єкції в одну ділянку коливається в межах від 0,005-0,1 мл (блефароспазм, геміфаціальний спазм) до 0,1-0,5 мл (шийна дистонія, церебральний параліч); блефароспазм / геміфаціальний спазм - вводиться за допомогою стерильної 27-30 мірної/0,40-0,30 мм голки, електроміографічний контроль не потрібний, початкова рекомендована доза - 1,25-2,5 одиниць у медіальний та латеральний орбікулярні м’язи верхнього віка та латеральний орбікулярний м’яз нижнього віка; додатковими місцями є ділянка брови, латеральна орбікулярна та верхня частина обличчя, куди можна також вводити препарат, якщо місцевий спазм впливає на зір; необхідно уникати введення препарату поблизу levator palpebrae superior, що знижує вірогідність розвитку птозу як ускладнення; небажана ін’єкція у середину нижнього віка, таким чином зменшується вірогідність дифузії у нижній косий м’яз, що знижує частоту такого побічного ефекту, як диплопія; первинний ефект починає спостерігатися протягом перших трьох днів та досягає максимуму на перший-другий тиждень після введення препарату, ефект може зберігатися протягом 3 місяців, після чого процедура при необхідності може бути повторена; при повторному введенні доза може бути збільшена в 2 рази, якщо ефект від первинної терапії не досяг бажаного рівня; доведено, що немає переваг введення понад 5 Од в одну ділянку; початкова доза не повинна перевищувати 25 Од на ділянку одного ока; при лікуванні блефароспазму загальна доза не повинна перевищувати 100 Од кожні 12 тижнів; пацієнтів з геміфаціальним спазмом або порушенням функції VII пари черепно-мозкових нервів необхідно вести, як однобічний блефароспазм; при залученні інших м’язів обличчя можна проводити ін’єкції у відповідні ділянки; цервікальна дистонія - голки розміру 25-30 мірні/0,50-0,30 мм; у типових випадках лікування цервікальної дистонії може включати ін’єкції в m. sternocleidomastoidеus, m.levator scapulae, m.scalenius, m.splenius capitis та у m.trapezius; м’язова маса та ступінь гіпертрофії або атрофії є визначальними факторами при виборі відповідної дози ін’єкції; у разі наявності труднощів при виділенні окремих м’язів, ін’єкції необхідно проводити під електроміографічним контролем; діапазон курсової дози препарату повинен знаходитись в межах 95-360 Од (середня доза 240 Од); як і при іншому медикаментозному лікуванні, у звичайних клінічних випадках необхідно починати із мінімально ефективної дози, слід вводити не більш 50 Од в одну ділянку; не слід вводити понад 100 Од у ділянку m.sternocleidomastoideus; для зменшення частоти виникнення дисфагії, m.sternocleidomastoideus не слід обколювати білатерально; при першому курсі терапії не слід вводити більше 200 Од з наступною корекцією дози залежно від локального ефекту; не слід перевищувати дозу у 300 Од для однієї локалізації ін’єкції, оптимальна кількість ділянок введення обумовлюється розміром м’язів; клінічне поліпшення найчастіше розвивається протягом перших двох тижнів, максимальний клінічний ефект досягається приблизно через 6 тижнів після ін'єкцій; інтервал між сеансами не рекомендують робити менше 10 тижнів; тривалість клінічного ефекту за даними клінічних досліджень коливається в істотному діапазоні (від 2 до 33 тижнів), середня тривалість - приблизно 12 тижнів; дитячий церебральний параліч - препарат вводять за допомогою стерильної 23-26 мірної/0.60- 0.45 мм голки; ін'єкції показані в кожну з двох ділянок на латеральній і медіальній головках залученого m.gastrocnemius; при геміплегії початковою сумарною дозою, що рекомендується, є 4 Од/кг маси тіла у залученій кінцівці; при параплегії початковою сумарною дозою, що рекомендується, є 6 Од на кг маси тіла, розподілена на залучені кінцівки. Загальна доза не повинна перевищувати 200 Од; загальне клінічне поліпшення з'являється протягом перших двох тижнів після ін'єкції; наступну дозу необхідно призначати при зменшенні клінічного ефекту від попереднього курсу, але не частіше, ніж 1 р у три місяці; можливо підібрати такий режим дозування, щоб зробити мінімальний інтервал між введеннями тривалістю 6 місяців; фокальна спастичність верхніх кінцівок після перенесеного інсульту - препарат вводять за допомогою стерильної 25, 27 або 30 мірної голки у поверхневі м'язи і за допомогою довшої голки у глибоку мускулатуру; для локалізації залученого м'яза може бути використана методика нейростимуляції або електроміографія; різноманітні місця ін'єкцій дозволяють засобу мати більший вплив на зони іннервації, що особливо важливо для великих м'язів; точну доза і кількість місць для ін'єкцій необхідно коригувати залежно від індивідуальних розмірів, кількості і локалізації залучених м'язів, тяжкості спастичності, наявності локальної м'язової слабкості та індивідуальної відповіді пацієнта на попереднє лікування; середня сумарна доза на курс лікування повинна становити 200-240 Од, розподілених на залучені м'язи; максимально рекомендованою дозою вважається 300 Од на курс лікування; ступінь і характер м'язової спастичності під час повторної ін'єкції може бути причиною зміни дози і вибору м'яза для ін'єкції; повинна використовуватися найменша ефективна доза; на розсуд лікаря повторна доза може призначатися, коли ефект попередньої ін'єкції зменшується, однак, повторні ін'єкції небажані раніше, ніж через 12 тижнів; мімічні зморшки обличчя і шиї утворюються при скороченні специфічних м'язів - m.corrugator, m.orbіcularіs oculі та інших; розміри, розташування і функціональний стан м'язів мають виражені індивідуальні особливості; ефективна доза визначається шляхом дослідження здатності пацієнта до активації поверхневих м'язів, в ділянку яких планується проведення ін'єкції; використовуючи 30-мірну голку, введіть 0,1 мл препарату в кожне з 5 місць, по 2 ін'єкції в кожну m.corrugator і одну - у m.procerus, при цьому загальна доза становить 20 Од; звичайно така доза розведеного препарату спричиняє хімічну денервацію м'язів, що підлягають ін’єкції, через один-два дні після ін'єкції, її інтенсивність збільшується протягом першого тижня.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: блефароспазм/геміфаціальний спазм, птоз, поверхневий пунктатний кератит, лагофтальм, сухість та подразнення очей, фотофобія, сльозотеча, кератити, эктропія (виворіт віка), диплопія, запаморочення, дифузійні висипання на шкірі - дерматит, ентропія (заворот віка), фаціальна слабкість, втома, зорові порушення, нечіткість зору, пухлина повіки, закритокутова глаукома, виразки рогівки; дистонія шиї - дисфагія, місцева слабкість, біль, запаморочення, гіпертензія, оніміння, загальна слабкість, сонливість, грипоподібний с-м (Синдром), нездужання, сухість у роті, нудота, головний біль, ригідність, подразнення, риніти, верхня респіраторна інфекція,диспное, диплопія, t° (Температура), зміна голосу; ДЦП - вірусні інфекції, вушна інфекція, міалгія, м'язова слабкість, нетримання сечі, сонливість, порушення ходи, нездужання, висипання, свербіж; фокальна спастичність верхньої кінцівки, пов'язана з інсультом, - екхімози/почервоніння/геморагічні висипання в місці ін'єкції, біль у руці, м'язова слабкість, гіпертонія, гіперемія в місці ін'єкції, гіперестезія, артралгія, астенія, біль, бурсити, дерматити, головний біль, гіперчутливість у місці ін'єкції, нездужання, нудота, парестезія, постуральна гіпотензія, свербіж, висипання, порушення координації, амнезія, циркулярні парестезії, депресія, безсоння, периферичні набряки, запаморочення (деякі з перерахованих нечастих побічних ефектів можуть бути пов'язані із захворюванням); мімічні зморшки обличчя і шиї, головний біль, нудота, респіраторна інфекція, блефароптоз, біль та еритема у місці ін'єкції, локальна м'язова слабкість; рідко зустрічалися повідомлення про смерть, іноді вона була пов'язана з дисфагією, пневмонією та/або іншими значними порушеннями, після лікування ботулотоксином.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до комплексу нейротоксину типу А Clostrіdіum botulіnum (900k); міастенія гравіс або с-м (Синдром) Eaton Lambert; при вагітності; при годуванні груддю.
Форми випуску ЛЗ: порошок для приготування р-ну для ін`єкцій по 100 ОД у фл. (Флакон) та по 500 ОД у фл.