 Інсулін гларгін (Іnsulin glargine) * |
 |
Категорія: Ендокринологія → Засоби, що застосовуються для лікування цукрового діабету → Інсуліни → Інсуліни та аналоги для ін’єкцій тривалої дії → Інсулін гларгін
Інсулін гларгін (Іnsulin glargine) *
Препарат випускається під торгівельними назвами:
- ЛАНТУС®, Авентіс Фарма Дойчланд ГмбХ, Німеччина
- ЛАНТУС®, Санофі-Авентіс Дойчланд ГмбХ, Німеччина
- ЛАНТУС® ОптіСет®, Авентіс Фарма Дойчланд ГмбХ, Німеччина
- ЛАНТУС® ОптіСет®, Санофі-Авентіс Дойчланд ГмбХ, Німеччина
- ЛАНТУС® СОЛОСТАР®, Санофі-Авентіс Дойчланд ГмбХ, Німеччина
Ціни в аптеках:
Інструкція для застосування: Інсулін гларгін (Іnsulin glargine)
Фармакотерапевтична група: А10АЕ04 – протидіабетичний засіб. Інсуліни та аналоги тривалої дії.
Основна фармакотерапевтична дія: аналог інсуліну, вироблений за рекомбінантною ДНК-технологією, з використанням штаму E. coli (штами К 12), має ідентичну з інсуліном людини структуру; знижує рівень глюкози в крові; повністю р-нний у кислому середовищі, рН препарату дорівнює 4; після введення в п/ш (підшкірне введення) тканини кислий р-н нейтралізується, що призводить до виникнення мікроосаду/мікропреципітатів, з якого поступово вивільняється невелика кількість інсуліну гларгіну, який забезпечує повільний, без піків профіль залежності концентрації від часу; це дозволяє досягати довготривалої дії препарату; процес зв’язування інсуліну гларгіну з рецепторами інсуліну дуже подібний до аналогічного процесу інсуліну людини; він може бути провідником того ж самого типу ефектів через рецептори інсуліну, що й інсулін; первинна активність інсуліну – це регуляція метаболізму глюкози; інсулін та його аналоги знижують рівень глюкози в крові за рахунок підвищення її утилізації на периферії, зокрема в скелетних м’язах і жировій тканині та пригніченні продукції глюкози печінкою; після в/в (внутрішньовенне введення) введення інсуліну гларгіну та інсуліну людини доведено еквівалентність однакових доз цих препаратів; клінічні дослідження, які проводилися на здорових добровольцях і хворих на ЦД (цукровий діабет) І типу, показали, що початок дії інсуліну гларгіну після п\/ш введення є повільнішим, концентрація стабільна (вільна від піків концентрації глюкози у крові), а тривалість дії – пролонгована (у порівнянні з інсуліном людини); такі ефекти інсуліну гларгіну безпосередньо зумовлені повільною абсорбцією та дозволяють застосовувати препарат 1 р/добу (кількість разів на добу); у хворих на ЦД (цукровий діабет) І типу вивчався середній час ефективності інсуліну гларгіну у порівнянні з інсулінами людини протягом 24 год (Година) після ін`акції; середній час ефективності між ін`єкцією та закінченням фармакологічної дії становить 14,5 год (Година) (9,5 – 19,3 год) для інсулінів людини та 24 год (Година) (10,8 – 24 год (Година) і більше) для інсуліну гларгіну.
Показання для застосування ЛЗ: ЦД (цукровий діабет) у дорослих, підлітків та дітей старше 6 років, коли необхідне лікування інсуліном.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: інсулін з тривалим терміном дії застосовується в один і той же час, 1 р/добу (кількість разів на добу); доза – індивідуальна; хворим на ЦД (цукровий діабет) ІІ типу можна застосовувати одночасно із пероральними антидіабетичними ЛЗ (лікарський засіб); середня початкова доза становить 10 Од., 1 р/добу (кількість разів на добу), подальше призначення залежить від потреб пацієнта та становить у середньому 2–100 Од; у дітей віком старше 6 років ефективність і безпека була продемонстрована тільки при застосуванні ввечері; якщо необхідно перейти з інсуліну із середньою тривалістю дії може виникнути потреба у зміні дози основного інсуліну, а також корекції доз і часу прийому інших антидіабетичних засобів, які застосовуються одночасно (наприклад, додаткових стандартних інсулінів чи швидкодіючих аналогів інсуліну, пероральних антитидіабетичних засобів); для зниження ризику розвитку нічної гіпоглікемії або гіпоглікемії у ранні ранкові год (Година), хворі, які змінили режим прийому основного інсуліну з дворазового приймання інсуліну людини на приймання 1 р/добу (кількість разів на добу), повинні зменшити дозу основного інсуліну на 20–30 % протягом перших тижнів лікування; таке зниження дози основного інсуліну повинно бути тимчасово компенсовано збільшенням дози інсуліну, введення якого пов`язано з прийманням їжі; у хворих, які застосовують великі дози інсуліну та мають а/т (антитіло) до нього, при переході на інсулін гларгін підвищується чутливість організму до інсуліну, що вимагає ретельної корекції доз; це особливо актуально для хворих з надлишковою масою тіла, зміною способу життя, що само по собі підвищує схильність до гіпо- або гіперглікемії; вводиться п/ш (підшкірне введення) 1 р/добу (кількість разів на добу), в один і той же час, у дозі, дібраній індивідуально для кожного хворого.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: гіпоглікемія; імунна система –генералізовані шкірні реакції, ангіоедема, бронхоспазм, гіпотензія та шок; дисгевзія; порушення зору, тимчасове погіршення зору, обумовлене тимчасовою зміною тургору кришталика та коефіцієнта переломлення ока, ретинопатія, діабетична ретинопатія; ліподистрофії, ліпоатрофія; міалгія; почервоніння, біль, свербіж, кропив’янка, набряк чи запалення, набряк.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату; у зв’язку з обмеженням досвіду вивчення ефективності та безпеки не можна застосовувати для лікування таких груп пацієнтів: діти віком до 6 років, хворі з порушенням функції печінки або хворі з помірним/серйозним порушенням функції нирок.
Форми випуску ЛЗ: р-н для ін'єкцій, 100 МО/мл по 3 мл у картриджах, по 3 мл у картриджі, герметично вмонтованому в одноразову шприц-ручку
Застереження щодо застосування
Інформація для лікаря: Не є інсуліном вибору при лікуванні діабетичного кетоацидозу. У таких випадках рекомендується в/в (внутрішньовенне введення) введення простого інсуліну. Внаслідок більш стабільного надходження основного інсуліну при застосуванні інсуліну гларгіну гіпоглікемія у ранні ранкові год може бути ймовірнішою, ніж гіпоглікемія вночі. Необхідно дотримуватись особливої обережності та ретельно контролювати рівень глюкози у крові у тих хворих, у яких напади гіпоглікемії мають особливо тяжкий перебіг. Полонгована дія інсуліну гларгіну, введеного п/ш (підшкірне введення), може затримати вихід із гіпоглікемії. При нормальному або зниженому рівні глікозильованого Hb (рівень гемоглобіна) зважати на можливість виникнення неусвідомлених (особливо у нічні год) нападів гіпоглікемії. Фактори, що підвищують схильність до гіпоглікемії, потребують ретельного контролю та можуть призвести до необхідності коригування дози. У більшості випадків призначати контроль сечі на вміст кетонових тіл, що є необхідним для добору дози інсуліну, оскільки потреба в інсуліні часто буває підвищеною.
Інформація для пацієнта: Якщо шприц-ручка пошкоджена, її викинути і використати нову. Перед встановленням картриджа до шприц-ручки витримати його 1-2 год при кімнатній температурі. Застосовувати препарат можна лише, якщо р-н при візуальному огляді є прозорим і безбарвним (або майже безбарвним), без видимих часток, якщо він має водоподібну консистенцію! Оскільки інсулін гларгін є р-ном, він не потребує ресуспендування перед застосуванням Не дозволяється наповнювати пусті картриджі! Після кожної ін`єкції голку знімати, а прилад зберігати без голки. Перед тим як викинути прилад, голку необхідно зняти. Не використовуйте голки повторно! Ніколи не повертайте перемикач дозування (не змінюйте дозу), якщо кнопка дози витягнута назовні.