Державний формуляр лікарських засобів
 

Навігація

Первинна допомога

За напрямком медицини


Глібенкламід (Glibenclamide) *

Категорія: ЕндокринологіяЗасоби, що застосовуються для лікування цукрового діабетуПероральні цукрознижуючі засобиПохідні сульфонілсечовиниГлібенкламід

Глібенкламід (Glibenclamide) *

Препарат випускається під торгівельними назвами:

  • ГЛІБЕНКЛАМІД, ВАТ "Фармак", м. Київ, Україна
  • ГЛІБЕНКЛАМІД, ЗАТ "Технолог", м. Умань, Черкаська обл., Україна
  • ГЛІБЕНКЛАМІД-ЗДОРОВ'Я, ТОВ "Фармацевтична компанія "Здоров'я", м. Харків, Україна
  • МАНІНІЛ® 3,5, БЕРЛІН-ХЕМІ АГ (артеріальна гіпертензія) (МЕНАРІНІ ГРУП), Німеччина
  • МАНІНІЛ® 3,5, БЕРЛІН-ХЕМІ АГ (артеріальна гіпертензія) (МЕНАРІНІ ГРУП) (виробництво in bulk; кінцеве пакування; випуск серії)/Менаріні-Фон Хейден ГмбХ (виробництво in bulk)/Менаріні-Фон Хейден ГмбХ (кінцеве пакування), Німеччина/Німеччина/Німеччина
  • МАНІНІЛ® 5, БЕРЛІН-ХЕМІ АГ (артеріальна гіпертензія) (МЕНАРІНІ ГРУП), Німеччина
  • МАНІНІЛ® 5, БЕРЛІН-ХЕМІ АГ (артеріальна гіпертензія) (МЕНАРІНІ ГРУП) (виробництво in bulk; кінцеве пакування; випуск серії)/Менаріні-Фон Хейден ГмбХ (виробництво in bulk; кінцеве пакування), Німеччина/Німеччина/Німеччина/Німеччина/Німеччина

Ціни в аптеках:

Інструкція для застосування: Глібенкламід (Glibenclamide)

Фармакотерапевтична група: А10ВВ01 – пероральні гіпоглікемізуючі препарати. Похідні сульфонілсечовини.

Основна фармакотерапевтична дія: пероральний протидіабетичний засіб, похідне сульфонілсечовини ІІ покоління; чинить гіпоглікемічну дію шляхом стимуляції секреції інсуліну функціонуючими β-клітинами підшлункової залози, а також шляхом підвищення чутливості рецепторів периферичних тканин до інсуліну; чинить гіполіпідемічну дію, певною мірою нормалізує процеси внутрішньосудинної мікроциркуляції; за гіпоглікемічною активністю значно перевищує толбутамід, хлорпропамід; гіпоглікемічний ефект після прийому препарату внутрішньо настає через 2 год (Година), максимальний ефект – через 7–8 год (Година), тривалість дії – понад 12 год (Година).

Показання для застосування ЛЗ: ЦД (цукровий діабет) ІІ типу БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск), ВООЗ (рекомендація до застосування ЛЗ у Базовому формулярі Всесвітньої організації охорони здоров''я, 2008 рік випуску) (інсуліннезалежний), у дорослих як монотерапія при недостатній ефективності дієтотерапії та призначенні фізичних навантажень; комбінована терапія з інсуліном.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: початкова доза препарату становить 2,5 мг 1 р/добу (кількість разів на добу); перше призначення становить 1,75 мг - 3,5 мг/добу; при необхідності, підвищення добової дози проводять при регулярному контролі рівня глюкози в крові, поступово збільшуючи дозу з інтервалом від декількох днів до 1 тижня на 2,5 мг до досягнення терапевтично ефективної дози; максимальна ефективна доза становить 15 мг БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск), ВООЗ (рекомендація до застосування ЛЗ у Базовому формулярі Всесвітньої організації охорони здоров''я, 2008 рік випуску); дози вище 15 мг/добу не підвищують вираженість гіпоглікемічного ефекту; добову дозу до 10 мг приймають 1 р/добу (кількість разів на добу), перед сніданком; при більш високій добовій дозі її рекомендується розділити на два прийоми у співвідношенні 2:1, вранці і ввечері.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: гіпоглікемія, у тому числі нічна (головний біль, відчуття голоду, нудота, відчуття втоми, порушення сну, кошмарні сновидіння, тривога, подібний до сп’яніння стан, тремтіння, сплутаність свідомості, мовні і зорові розлади; дуже рідко – судоми, кома); холодний липкий піт, тахікардія; гіперчутливість до алкоголю, збільшення маси тіла, дисліпідемія, відкладення жирової тканини; після тривалого застосування – гіпофункція щитовидної залози; нудота, блювання, відчуття важкості або дискомфорту в епігастрії, біль у животі, діарея, метеоризм, печія, втрата або збільшення апетиту, порушення функції печінки, холестатична жовтяниця, порфірія, гепатит; гемолітична або апластична анемія, агранулоцитоз, лейкопенія, панцитопенія, тромбоцитопенія, еозинофілія; мультиформна еритема, ексфоліативний дерматит, фотосенсибілізація; перехресна алергія з іншими похідними сульфонілсечовини, сульфаніламідами та тіазидоподібними препаратами; необхідно враховувати можливість появи перехресної алергії з іншими похідними сульфанілсечовини, з похідними сульфонамідів і з пробенецидом; гіпонатріємія, гіпоосмолярність, с-м (Синдром) неадекватної секреції антидіуретичного гормону (депресія, запаморочення, летаргія, набряки обличчя, щиколоток і кистей рук, судоми, ступор, кома), минущий розлад акомодації.

Протипоказання до застосування ЛЗ: інсулінзалежний ЦД (цукровий діабет) (І типу), у т. ч. у дитячому і юнацькому віці, діабетичний кетоацидоз, діабетична прекома і кома, резекція підшлункової залози, гіперосмолярна кома, тяжка печінкова і/або ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв, у т.ч. хворі, які перебувають на гемодіалізі), великі опіки, важка множинна травма, значні хірургічні втручання, кишкова непрохідність, парез шлунка, стани, що супроводжуються порушенням всмоктування їжі та розвитком гіпоглікемії (інфекційні захворювання та ін.), лейкопенія, гіперчутливість до глібенкламіду, інших похідних сульфонілсечовини або сульфаніламідних препаратів; вагітність, годування груддю, дитячий вік до 14 років (ефективність та безпечність застосування у дітей не доведена). повна вторинна неефективність терапії глібенкламідом при ЦД (цукровий діабет) ІІ типу

Візаємодія з іншими лікарськими засобами

Інсулін або інші гіпоглікемічні препарати, інгібітори АПФ (ангіотензин-перетворюючий фермент), алопуринол, анаболічні стероїди та чоловічі статеві гормони, хлорамфенікол, циметидин, похідні кумарину, цикло-, тро- та ізофосфамід, фенфлурамін, фенірамідол, фібрати, флуоксетин, гуанетидін, інгібітори МАО (Моноамінооксидаза), міконазол, флуконазол, пентоксифілін, фенілбутазон, оксифенбутазон, азапропанон, пробеніцид, саліцилати, сульфінпіразон, сульфаніламіди тривалої дії, тетрацикліни, тритоквалін — посилення гіпоглікемічної дії глібенкламіду; блокатори гістамінових Н2-рецепторів, клонідин і резерпін, вживання алкоголю — може спостерігатися як посилення, так і послаблення гіпоглікемічної дії його

Особливості застосування у жінок під час вагітності та лактаціїї

Вагітність: Протипоказаний
Лактація: Протипоказаний

Особливості застосування при недостатності внутрішніх органів

Порушення функції церцево-судинної системи: Спеціальних рекомендацій немає
Порушення функції печинки: Протипоказаний при тяжкій недостатності.
Порушення функції нирок: Протипоказаний при недостатності.
Порушення функції дихальної системи: Спеціальних рекомендацій немає

Особливості застосування у дітей та осіб похилого віку

Діти, до 12 років: Протипоказаний.
Особи похилого та старечого віку: Починають з половинної дози, яку надалі підвищують не більше ніж на 2,5 мг/добу з тижневим інтервалом

Застереження щодо застосування

Інформація для лікаря: За відсутності реакції на вторинне проведення терапії глібенкламідом можна спробувати провести комбіновану терапію з інсуліном. При повному припиненні ендогенної секреції інсуліну при цукровому діабеті ІІ типу тривалих ефектів, перевищуючих дію монотерапії інсуліном, комбінована терапія з інсуліном не гарантує. Тривалі проміжки часу між прийомом їжі, неадекватний прийом вуглеводів, незвичне фізичне навантаження, вживання великої кількості алкоголю, а особливо поєднання всіх цих факторів є високим ризиком розвитку гіпоглікемії. Приймання ліків, які впливають на ЦНС (центральна нервова система) може маскувати симптоми гіпоглікемій. Симптоми гіпоглікемії можуть бути дуже слабко виражені також при супутній терапії блокаторами бета-адренорецепторів. У похилому віці гіпоглікемія є особливо великим ризиком, у цій віковій групі надають перевагу застосуванню сульфанілсечовини з нижчим вмістом активної речовини. Хворі на діабет з церебральним склерозом й погано контактуючі хворі загалом піддаються більшій небезпеці розвитку гіпоглікемії.
Інформація для пацієнта: не впливає на здатність керувати машинами, але виконувати роботи у надзвичайних ситуаціях (на драбині, на стовпах тощо) треба з обережністю, тому що реакція може бути зниженою внаслідок розвитку гіпоглікемії, яка може виникнути під час встановлення оптимального дозування, при заміні препарату, ч/з нерегулярне приймання глібенкламіду.
 .

Комбіновані препарати, що містять Глібенкламід