Левотироксин натрію (Levothyroxine sodium)

Категорія: Ендокринологія → Засоби для лікування захворювань щитоподібної залози → Тиреоїдні гормони → Левотироксин натрію

Левотироксин натрію (Levothyroxine sodium)

Препарат випускається під торгівельними назвами:

L-ТИРОКСИН-ФАРМАК®, ВАТ "Фармак", м. Київ, Україна
L-ТИРОКС ЄВРО 50, L-ТИРОКС ЄВРО 100, Біодил Лабораториз Пвт. Лтд, Індія
L-ТИРОКСИН 50 БЕРЛІН-ХЕМІ, L-ТИРОКСИН 100 БЕРЛІН-ХЕМІ, БЕРЛІН-ХЕМІ АГ (артеріальна гіпертензія) (МЕНАРІНІ ГРУП), Німеччина
БАГОТИРОКС, Кіміка Монтпеллієр С.А., Аргентина
ЕУТИРОКС, Мерк КГаА, Німеччина
ТИВОРАЛ®, Галеніка а.д., Сербія

Ціни в аптеках:

Інструкція для застосування: Левотироксин натрію (Levothyroxine sodium)

Фармакотерапевтична група: Н03АА01 – гормони щитоподібної залози, тиреоїдні гормони

Основна фармакотерапевтична дія: синтетичний левотироксин, за своєю дією ідентичний існуючому в природі гормону щитоподібної залози; після часткового перетворювання в ліотиронін, переважно в печінці та нирках, та переходу у клітини організму він впливає на розвиток, зростання та обмін речовин.

Показання для застосування ЛЗ: замісна терапія при гіпотиреозі будь-якого генезу (первинні та вторинні гіпотиреози, у тому числі після операцій з приводу зоба та після терапії радіоактивним йодом) БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск), ВООЗ (рекомендація до застосування ЛЗ у Базовому формулярі Всесвітньої організації охорони здоров''я, 2008 рік випуску); профілактика рецидивів зоба після резекції щитоподібної залози з приводу еутиреоїдної струми; доброякісний еутиреоїдний зоб; супутня терапія при тиреостатичному лікуванні гіпертиреозу після досягнення еутиреоїдного функціонального стану; супресивна та замісна терапія при злоякісній пухлині щитоподібної залози, переважно після тиреоїдектомії; супресивний тест щитоподібної залози.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: при гіпофункції щитоподібної залози початкова добова доза для дорослих становить від 25 до 100 мкг БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск), ВООЗ (рекомендація до застосування ЛЗ у Базовому формулярі Всесвітньої організації охорони здоров''я, 2008 рік випуску), за призначенням лікаря дозу підвищують на 25-50 мкг через кожні 24 тижні, до моменту досягнення підтримуючої добової дози у розмірі 125-250 мкг; початкова добова доза для дітей становить 12,5-50 мкг; у разі тривалого курсу лікування доза левотироксину визначається з урахуванням маси тіла і зросту дитини (орієнтовно з розрахунку від 100 до 150 мкг левотироксину натрію на 1 м2 поверхні тіла); з метою попередження рецидиву зоба та при дифузному зобі призначають 75 - 200 мкг/добу; у складі комбінованої терапії при лікуванні гіперфункції щитоподібної залози тиреостатиками призначають 50 - 100 мкг/добу БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск), ВООЗ (рекомендація до застосування ЛЗ у Базовому формулярі Всесвітньої організації охорони здоров''я, 2008 рік випуску); при лікуванні злоякісної пухлини добова доза становить 150 мкг - 300 мкг.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: тахікардія, аритмії, стенокардичні стани, тремор, відчуття внутрішнього неспокою, безсоння, гіпергідроз, втрата маси тіла, пронос; тимчасове збільшення маси тіла внаслідок підвищення апетиту; випадання волосся; алергічна екзантема.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіпертиреоз будь-якого походження (виключення: супутня терапія при тиреостатичному лікуванні гіпертиреозу після досягнення еутиреоїдного стану); ІМ (інфаркт міокарда) у г. (Гострий) стадії; стенокардія у людей похилого віку; ІМ (інфаркт міокарда) у людей похилого віку із зобом; міокардит; нелікована недостатність кори наднирникових залоз; відома гіперчутливість до компонентів ЛЗ (лікарський засіб).

Форми випуску ЛЗ: табл. (Таблетки) по 25 мкг, по 50 мкг, по 75 мкг, по 100 мкг, по 125 мкг, по 150 мкг

Візаємодія з іншими лікарськими засобами

Підсилює дію непрямих антикоагулянтів, може потребувати зниження їх дози. З трициклічними антидепресантами - посилення дії антидепресантів. Може підвищити потребу в інсуліні та пероральних гіпоглікемічних препаратах. Знижує дію серцевих глікозидів. З колестираміном, колестиполом і гідроксидом алюмінію - зменшння концентрації у плазмі левотироксину. З анаболічними стероїдами, аспарагіназою, тамоксифеном - фармакокінетична взаємодія на рівні зв’язування з білком. З фенітоїном, саліцилатами, клофібратом, фуросемідом у високих дозах - підвищується вміст не з’язаного з білками плазми левотироксину і Т4. З естрогенами - підвищує вміст тироксинозв’язуючого глобуліну, може підвищити потребу у левотироксині у деяких пацієнтів

Особливості застосування у жінок під час вагітності та лактаціїї

Вагітність: Збільшення дози ч/з підвищений підвищеного вміст тироксинозв’язуючого глобуліну. Приймання під час вагітності у комбінації з тиреостатиками протипоказано, застосування левотироксину може потребувати підвищення доз тиреостатиків
Лактація: Приймати з обережністю, в рекомендованих дозах ,наглядом лікаря

Особливості застосування при недостатності внутрішніх органів

Порушення функції церцево-судинної системи: З обережністю при ІХС (ішемічна хвороба серця), СН (серцева недостатність), тахіаритмії.
Порушення функції печинки: Спеціальних рекомендацій немає
Порушення функції нирок: Спеціальних рекомендацій немає
Порушення функції дихальної системи: Спеціальних рекомендацій немає

Особливості застосування у дітей та осіб похилого віку

Діти, до 12 років: Дітям до 1 року необхідну кількість препарату треба розтовкти, змішати з 2-3 ложками води.
Особи похилого та старечого віку: Особлива обережність на початку лікування.

Застереження щодо застосування

Інформація для лікаря: При коронарній недостатності, недостатності гіпофізу й, відповідно, кори надниркових залоз, автономії щитоподібної залози, при СН (серцева недостатність) або тахікардичних аритміях необхідно уникати навіть легких форм гіпертиреозів, які можуть бути спричинені медикаментозним лікуванням. У таких випадках необхідно проводити більш частий контроль параметрів гормонів щитоподібної залози. При вторинному гіпотиреозі треба з’ясувати, чи має місце одночасна недостатність кори надниркових залоз. У випадку підтвердження цього необхідно спочатку провести лікування ГК (Глюкокортикоїди) (гідрокортизоном). При підозрі на автономію щитоподібної залози рекомендують провести тест на TRH (Thyrotropin Releasing Hormon) й зняти супресійну сцинтиграму. При гіпотиреозі, зумовленому ураженням гіпофіза, необхідно з’ясувати, чи є недостатність кори надниркових залоз. За її наявності замісну терапію кортикостероїдами слід починати лікування гіпотиреозу тироїдними гормонами, щоб уникнути розвитку г. (Гострий) надниркової недостатності
Інформація для пацієнта: Хворим на ЦД (цукровий діабет), яким призначений левотироксин, регулярний контроль рівня цукру крові, за необхідності – корекція дозування протидіабетичних препаратів

Навігація

Первинна допомога

За напрямком медицини