Ланреотид (Lanreotid)

Категорія: Ендокринологія → Засоби для лікування захворювань гіпоталамо-гіпофізарнноїсистеми → Препарати гормонів гіпоталамуса → Аналоги соматостатину → Ланреотид

Ланреотид (Lanreotid)

Препарат випускається під торгівельними назвами:

• СОМАТУЛІН 30 мг, Іпсен Фарма Біотек, Франція

Інструкція для застосування: Ланреотид (Lanreotid)

Фармакотерапевтична група: H01CB03 - гормони, що уповільнюють ріст.

Основна фармакотерапевтична дія: як і природний соматостатин, ланреотид є пептидом, що інгібує низку екзокринних і паракринних механізмів; має виражену тропність до периферичних соматостатинових рецепторів; і, навпаки, його тропність до центральних рецепторів набагато слабкіша; ця особливість характеризує специфічність інгібуючої дії щодо секреції гормону росту, вироблення IGF-1, а також пептидів і серотоніну, що виробляє гастроентеропанкреатична ендокринна система.

Показання для застосування ЛЗ: лікування акромегалії БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск); коли рівень гормону росту не нормалізується після хірургічних операцій; після променевої терапії, а також для підготовки до хірургічної операції; як альтернатива оперативного лікування; лікування нейроендокринних пухлин БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск); лікування гормонорезистентного раку простати; профілактика та лікування панкреатичних і кишкових фістул, тяжкий г. (Гострий) некротизуючий панкреатит; офтальмопатія Грейвса; діабетична ретинопатія; тиреотропінсекретуюча аденома; рефрактерна діарея, у тому числі у хворих на СНІД (синдром набутого імунодефіциту).

Спосіб застосування та дози ЛЗ: лікування повинно бути адаптованим до кожного пацієнта і проводитись у спеціалізованих закладах; при акромегалії частота введення препарату пролонгованої дії може на початку лікування становити 1 в/м (внутрішньом’язеве введення) ін’єкцію кожні 14 днів; якщо ефект від застосування препарату недостатній до наступної ін’єкції (що оцінюється за вмістом гормону росту і IGF-1), частота введення препарату може бути збільшена до 1 ін’єкції кожні 10 днів; при нейроендокринних пухлинах частота введення препарату пролонгованої дії може на початку лікування становити 1 в/м (внутрішньом’язеве введення) ін’єкцію кожні 14 днів; якщо ефект від застосування препарату недостатній, що оцінюється за клінічними симптомами (діарея, відчуття жару), частота введення препарату може бути збільшена до 1 ін’єкції кожні 10 днів; при гормонорезистентному раку простати частота введення препарату пролонгованої дії може на початку лікування становити 1 в/м (внутрішньом’язеве введення) ін’єкцію кожні 14 днів; у разі, якщо ефект від застосування препарату недостатній, частота введення препарату може бути збільшена; для профілактики та лікування панкреатичних і кишкових фістул, при тяжкому г. (Гострий) некротизуючому панкреатиті частота введення препарату пролонгованої дії може на початку лікування становити 1 в/м (внутрішньом’язеве введення) ін’єкцію кожні 14 днів; частота введення препарату може бути збільшена до 1 ін’єкції кожні 10 днів; при офтальмопатії Грейвса частота введення препарату пролонгованої дії може на початку лікування становити 1 в/м (внутрішньом’язеве введення) ін’єкцію кожні 14 днів; частота введення препарату може бути збільшена до 1 ін’єкції кожні 10 днів; при діабетичній ретинопатії частота введення препарату пролонгованої дії може на початку лікування становити 1 в/м ін’єкцію кожні 14 днів; частота введення препарату може бути збільшена до 1 ін’єкції кожні 10 днів; при тиреотропінсекретуючій аденомі частота введення препарату пролонгованої дії може на початку лікування становити 1 в/м ін’єкцію кожні 14 днів; частота введення препарату може бути збільшена до 1 ін’єкції кожні 10 днів; при рефрактерній діареї, у тому числі у хворих на СНІД (синдром набутого імунодефіциту) частота введення препарату пролонгованої дії може на початку лікування становити 1 в/м ін’єкцію кожні 14 днів; частота введення препарату може бути збільшена до 1 ін’єкції кожні 10 днів.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: помірний біль у місці ін’єкції, іноді супроводжується почервонінням; діарея, біль у животі, метеоризм, відсутність апетиту, нудота і блювання, порушення функції печінки; порушення обміну глюкози; безсимптомний холелітіаз.

Протипоказання до застосування ЛЗ: вагітність, період годування груддю; гіперчутливість до компонентів препарату.

Форми випуску ЛЗ: порошок ліофілізований по 30 мг для приготування суспензії для ін'єкцій пролонгованої дії у фл.