Державний формуляр лікарських засобів
 

Навігація

Первинна допомога

За напрямком медицини


Пегвісомант (Pegvisomant)

Категорія: ЕндокринологіяЗасоби для лікування захворювань гіпоталамо-гіпофізарнноїсистемиПрепарати гормонів гіпофізаІнші гормони передньої долі гіпофіза та їх аналогиПегвісомант

Пегвісомант (Pegvisomant)

Препарат випускається під торгівельними назвами:

  • СОМАВЕРТ, Пфайзер Менюфекчуринг Бельгія Н.В./Еббот Лабораторіз, Бельгія/США

Ціни в аптеках:

Інструкція для застосування: Пегвісомант (Pegvisomant)

Фармакотерапевтична група: Н01АХ01 - гормони передньої частки гіпофіза та їх аналоги.

Основна фармакотерапевтична дія: аналог гормону росту людини, генетично модифікованим з метою утворення антагоніста рецепторів гормону росту; виробляється із застосуванням технології рекомбінантної ДНК (дезоксирибонуклеїнова кислота) в експресійній системі E.coli; зв’язується з рецепторами гормону росту на поверхні клітини, чим блокує зв’язування гормону росту і перешкоджає внутрішньоклітинній передачі ефектів гормону росту; високоселективний до GH-рецепторів і не виявляє перехресної активності щодо інших цитокінових рецепторів, у тому числі пролактину; пригнічення дії гормону росту пегвісомантом приводить до зниження концентрацій у сироватці інсуліноподібного фактора росту-1 (ІФР-1) та інших білків сироватки, чутливих до гормону росту, зокрема вільного ІФР-1, кислотно-лабільної субодиниці ІФР-1 (КЛС) та протеїну-3, що зв’язує інсуліноподібний фактор гормону росту (ІФРЗБ-3).

Показання для застосування ЛЗ: лікування хворих на акромегалію, в яких хірургічне втручання та/або променева терапія не мали ефекту, а відповідне терапевтичне лікування аналогами соматостатину не привело до нормалізації концентрацій інсуліноподібного фактору росту-1 (ІФР-1) або не переносилося пацієнтами БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск).

Спосіб застосування та дози ЛЗ: лікування слід розпочинати під контролем лікаря, який має досвід лікування акромегалії; необхідно вирішити питання, чи потрібно при цьому продовжувати терапію аналогами соматостатину; стартова доза 80 мг пегвісоманту вводиться п/ш (підшкірне введення); у подальшому 10 мг препарату р-няється в 1 мл води для ін’єкцій і вводиться 1 р/добу (кількість разів на добу) шляхом п/ш (підшкірне введення) ін’єкції БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск); корекція дози залежить від рівнів ІФР-1 у сироватці; концентрації ІФР-1 у сироватці необхідно визначати кожні 4-6 тижнів; адекватна корекція дози повинна проводитись у межах 5 мг/добу БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск) для підтримки стабільної концентрації ІФР-1 у сироватці відповідно до стандартних вікових параметрів і забезпечення оптимальної клінічної реакції; МДД (максимальна добова доза) - 30 мг/добу БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск) (за винятком стартової дози); пацієнтам похилого та старечого віку будь-якої спеціальної корекції дози не потрібно; ефективність і безпека препарату у пацієнтів з порушеннями функцій печінки та нирок не встановлені; на початку лікування пегвісомантом може підвищуватися чутливість до інсуліну; у деяких хворих на ЦД (цукровий діабет) існує ризик розвитку гіпоглікемії при супутньому лікуванні інсуліном або пероральними гіпоглікемічними засобами на початку лікування; у хворих на ЦД (цукровий діабет) дози інсуліну або пероральних гіпоглікемічних засобів можуть потребувати зниження.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: пітливість, головний біль, астенія, грипоподібні захворювання, стомлюваність, набряк нижньої повіки, гіпертермія, слабкість, астенія, погіршання самопочуття, порушення регенерації, периферичний набряк; локальна еритема та болючість, гіпертрофія тканин у місці ін’єкції; діарея, запори, нудота, блювання, здуття живота, диспепсія, підвищення показників функціональних печінкових проб, сухість у роті, геморой, підвищення секреції слини, захворювання зубів; артралгія, міальгія, артрит; головний біль, запаморочення, сонливість, тремор, гіпостезія, дисгевзія, мігрень, нарколепсія; свербіж, висипання; патологічні мрії, порушення сну, дратівливість, апатія, сплутаність свідомості, підвищення лібідо, панічні напади, втрата короткочасної пам’яті; гіперхолестеринемія, збільшення ваги тіла, гіперглікемія, відчуття голоду, гіпертригліцеридемія, гіпоглікемія; диспное; астенопія, біль в оці; гематурія, протеїнурія, поліурія, порушення функції нирок; АГ (артеріальна гіпертензія); хвороба Меньєра; тромбоцитопенія, лейкопенія, лейкоцитоз, схильність до кровотечі.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до пегвісоманту або до будь-якої допоміжної речовини препарату.

Форми випуску ЛЗ: порошок ліофілізований для приготування р-ну для ін'єкцій по 10 мг, по 20 мг у фл.