 Сульфасалазин (Sulfasalazine) * |
 |
Категорія: Ревматологія → Засоби, що впливають на опорно-руховий апарат → Інші засоби, які застосовуються для лікування опорно-рухового апарату → Сульфасалазин
Сульфасалазин (Sulfasalazine) *
Препарат випускається під торгівельними назвами:
- САЛАЗОПІРИН EN-ТАБС, Пфайзер Хелс АБ/Кемвел АБ, Швеція/Швеція
- САЛАЗОПІРИН® EN-ТАБС, Фармація АБ, Швеція
- СУЛЬФАСАЛАЗИН, КРКА, д.д., Ново место, Словенія
- СУЛЬФАСАЛАЗИН-ЕН, КРКА, д.д., Ново место, Словенія
Ціни в аптеках:
Інструкція для застосування: Сульфасалазин (Sulfasalazine)
Фармакотерапевтична група: А07ЕС01 - протизапальні засоби, що застосовуються при захворюваннях кишечнику. Кислота аміносаліцилова та подібні засоби.
Основна фармакотерапевтична дія: протизапальний препарат, що має імуносупресивну дію; завдяки кишковій флорі розпадається до сульфапіридину і 5-аміносаліцилової кислоти; пригнічує проліферацію клітин-кілерів та трансформацію лімфоцитів, зменшує системне запалення і має антибактеріальну дію; протизапальна дія більш важлива для лікування запальних хвороб товстого кишечнику; діючи місцево, 5-аміносаліцилова кислота інгібує циклооксигеназу і ліпооксигеназу у слизовій оболонці кишечнику, що запобігає синтезу простагландинів, лейкотрієнів та інших медіаторів запалення; приблизно 30% абсорбується у тонкому кишечнику; інші 70% метаболізуються завдяки кишковій флорі у товстому кишечнику до сульфапіридину і 5-аміносаліцилової кислоти.
Показання для застосування ЛЗ: хвороба Крона, виразковий коліт БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск), ВООЗ (рекомендація до застосування ЛЗ у Базовому формулярі Всесвітньої організації охорони здоров''я, 2008 рік випуску) та проктит; профілактика загострення виразкового коліту; РА (ревматоїдний артрит) БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск), ВООЗ (рекомендація до застосування ЛЗ у Базовому формулярі Всесвітньої організації охорони здоров''я, 2008 рік випуску).
Спосіб застосування та дози ЛЗ: загострення або погіршення стану при хр. (Хронічний) запаленні кишечнику дорослим і дітям старше 16 років - по 2-4 табл. (Таблетки) 4 р/добу (кількість разів на добу); при поліпшенні стану дозу слід поступово зменшити до 1 табл. (Таблетки) (500 мг) 4 р/добу (кількість разів на добу); профілактика загострення виразкового коліту та проктиту (стадія ремісії) дорослим і дітям старше 16 років - по 1 табл. (Таблетки) 4 р/добу (кількість разів на добу) БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск), ВООЗ (рекомендація до застосування ЛЗ у Базовому формулярі Всесвітньої організації охорони здоров''я, 2008 рік випуску); тривалість визначається індивідуально; діти (6 років і старші) – г. (Гострий) стан 40-150 мг/кг на добу; підтримуюче лікування при ремісії: 20-75 мг/кг на дробу;
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: головний біль, гарячка, анорексія, біль у животі, нудота, лейкопенія, гемолітична анемія, макроцитоз, підвищення трансаміназ печінки, кропив’янка, еритема, свербіж, реверсивна олігоспермія; реакція гіперчутливості (гарячка, висип на шкірі, гепатит, нефрит, лімфаденопатія), набряк вік, обличчя; агранулоцитоз (при тривалому застосуванні), тромбоцитопенія, мегалобластна анемія, апластична анемія; панкреатит; утруднене дихання або ковтання, кашель, фіброзний альвеоліт; гепатит, жовтяниця; ексфоліативний дерматит, фоточутливість, с-м (Синдром) Стівенса-Джонсона, токсичний пустульозний дерматит, алопеція; нефротичний с-м (Синдром), протеїнурія, гематурія, кристалурія; запаморочення, дзвін у вухах, порушення координації рухів, судоми, безсоння і галюцинації, переферична нейропатія, асептичний менінгіт, енцефалопатія.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, до сульфонамідів або саліцилатів, г. (Гострий) порфірія, гранулоцитопенія; діти до 6 років
Форми випуску ЛЗ: табл. (Таблетки) кишковорозчинні по 500 мг; табл. (Таблетки), вкриті оболонкою, кишковор-нні по 500 мг ; табл., вкриті плівковою оболонкою, по 500 мг
Візаємодія з іншими лікарськими засобами
Може зменшити всмоктування дигоксину. З тіопурин-6-меркаптопурином або азатіоприном може виникнути пригнічення функції кісткового мозку і лейкопенія. З метотрексатом збільшену частоту побічних проявів з боку ШКТ (шлунково-кишковий тракт). Посилює ефект антикоагулянтів і пероральних гіпоглікемічних засобів.
Особливості застосування у жінок під час вагітності та лактаціїї
Вагітність: можливо вживання в найменшій ефективній дозі.Не рекомендується застосовувати в останній триместр вагітності.
Лактація: не рекомендований.
Особливості застосування при недостатності внутрішніх органів
Порушення функції церцево-судинної системи: Спеціальних рекомендацій немає
Порушення функції печинки: Приначати з обережністю.
Порушення функції нирок: Призначати з обережністю.
Порушення функції дихальної системи: З обережністю при БА (бронхіальна астма).
Особливості застосування у дітей та осіб похилого віку
Діти, до 12 років: Протипоказаний дітям до 6 років.
Особи похилого та старечого віку: Спеціальних рекомендацій немає
Застереження щодо застосування
Інформація для лікаря: До початку лікування і протягом перших 3 місяців усім хворим зроблені розгорнуті аналізи крові (включаючи лейкоцитарну формулу), визначені показники функції печінки та нирок. В подальшому вони контролюють за клінічними показаннями. Клінічні ознаки: фарингіт, пропасниця, блідість, пурпура або жовтяниця можуть свідчити про мієлосупресію, гемоліз, гепатотоксичність. При наявності цих ознак лікування припинити до отримання результатів аналізу крові. Може спричиняти гемоліз у пацієнтів з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. Призначати з обережністю хворим з вираженою алергією, БА (бронхіальна астма).
Інформація для пацієнта: Спричиняє кристалурію та утворення каменів у нирках, контролювати достатність вживання рідини. При пероральному застосуванні затримує абсорбцію і метаболізм фолієвої кислоти, може спричинити її дефіцит і призвести до серйозних порушень кровотворення (макроцитозу і панцитопенії).
У чоловіків після лікування може виникати олігоспермія і безпліддя. Після припинення терапії ці симптоми повністю зникають протягом 2-3 місяців