Державний формуляр лікарських засобів
 

Навігація

Первинна допомога

За напрямком медицини


Пропранолол (Propranolol) *

Категорія: Кардіологіяβ –адреноблокаториНеселективні β-адреноблокаториПропранолол

Пропранолол (Propranolol) *

Препарат випускається під торгівельними назвами:

  • АНАПРИЛІН-ЗДОРОВ'Я, ТОВ "Фармацевтична компанія "Здоров'я", м. Харків, Україна

Інструкція для застосування: Пропранолол (Propranolol)

Фармакотерапевтична група: C07AA05 - неселективні блокатори β-адренорецепторів.

Основна фармакотерапевтична дія: блокує β1- і β2-адренорецептори, виявляє мембраностабілізуючу дію; пригнічує автоматизм СА-вузла, виникнення ектопічних ділянок у передсердях, AV-вузлі і в шлуночках; знижує швидкість проведення збудження в AV-з’єднанні по пучку Кента переважно у антероградному напрямку; сповільнює ЧСС (частота серцевих скорочень) та зменшує силу серцевих скорочень, потребу міокарда в кисні; знижує серцевий викид, АТ (артеріальний тиск), секрецію реніну, нирковий кліренс і швидкість клубочкової фільтрації; пригнічує реакцію барорецепторів дуги аорти на зниження АТ (артеріальний тиск); пригнічує ліполіз у жировій тканині, перешкоджаючи підвищенню рівня вільних жирних кислот (коефіцієнт атерогенності може збільшуватися); пригнічує глікогеноліз, секрецію глюкагону та інсуліну, перетворення тироксину в трийодтиронін; підвищує тонус мускулатури бронхів і скоротливість матки; підсилює секреторну та моторну активність ШКТ (шлунково-кишковий тракт); у хворих на ІХС (ішемічна хвороба серця) зменшує частоту нападів стенокардії, підвищує переносимість фізичних навантажень, знижує потребу у нітрогліцерині; виявляє кардіопротективну дію, ймовірно знижуючи ризик повторного ІМ (інфаркт міокарда) та раптової смерті на 20–50%; після прийому одноразової дози пропранололу спостерігається зниження систолічного та діастолічного АТ (артеріальний тиск) у положенні як лежачи, так і стоячи; стійкий гіпотензивний ефект розвивається до кінця другого тижня лікування.

Показання для застосування ЛЗ: АГ (артеріальна гіпертензія), стенокардія, синусова тахікардія (у тому числі при тиреотоксикозі )БНФ, надшлуночкова і миготлива тахікардії, ІМ (інфаркт міокарда), гіпертрофічна кардіоміопатія БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск) (у т. ч. субаортальний стеноз), пролапс мітрального клапана, есенціальний тремор, нейроциркуляторна дистонія; інтенсивна терапія при г. (Гострий) коронарному с-мі (ІМ), параксизмальних суправентрикулярних тахікардіях, тиреотоксичному кризі.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: режим дозування індивідуальний; при АГ (артеріальна гіпертензія) - початкова доза становить 40 мг 2–3 р/добу (кількість разів на добу), при необхідності дозу поступово підвищують кожен тиждень до підтримуючої добової дози – 160–320 мг за 2–3 прийоми БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск), МДД (максимальна добова доза) – 320 мг; при стенокардії - початкова доза становить 40 мг 2–3 р/добу (кількість разів на добу), підтримуюча добова доза – 120–240 мг за 3–4 прийоми БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск), МДД (максимальна добова доза) – 240 мг; при ІМ (інфаркт міокарда) (систолічний АТ (артеріальний тиск) – більше 100 мм рт. ст.) по 20–40 мг 3–4 р/добу (кількість разів на добу) під контролем ЧСС (частота серцевих скорочень); при аритміях, тахікардії при хвилюванні, тиреотоксикозі - по 10–30 мг 3–4 р/добу (кількість разів на добу) БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск); при гіпертрофічній кардіоміопатії - по 20–40 мг 3–4 р/добу (кількість разів на добу); дітям старше 1 року як антигіпертензивний або антиаритмічний засіб - початкова доза 0,5–1 мг/кг/добу за 2–4 прийоми, підтримуюча доза – 2–4 мг/кг/добу за два прийоми, добові дози підбирають індивідуально; в/в (внутрішньовенне введення) струйно, повільно (під контролем АТ (артеріальний тиск) та ЕКГ), дорослим, для купірування аритмії, тиреотоксичного кризу, г. (Гострий) ішемії міокарда – 1 мг протягом 1 хв (Хвилина) ; при необхідності повторно з інтервалом 2 хв (Хвилина); МДД (максимальна добова доза) – 10 мг (10 мл).

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: артеріальна гіпотензія, синусова брадикардія, AV-блокада, розвиток/прогресування СН (серцева недостатність), порушення периферичного кровообігу, тромбоцитопенічна пурпура, лейкопенія, агранулоцитоз, астенія, запаморочення, головний біль, безсоння або сонливість, нічні кошмари, зниження швидкості психічних і рухових реакцій, депресія, занепокоєння, сплутаність свідомості або короткочасна амнезія, парестезії, порушення гостроти зору, зменшення секреції слізної рідини, сухість та болючість очей, кератокон’юнктивіт, галюцинації, судоми, нудота, блювання, болі в епігастральній ділянці, діарея або запор, тромбоз мезентеріальної артерії, ішемічний коліт, порушення функції печінки (у тому числі холестаз), фарингіт, кашель, задишка, респіраторний дистрес-с-м, бронхо- та ларингоспазм, гіпоглікемія, шкірні реакції, свербіж, гарячка, алопеція, загострення псоріазу, артралгія, ослаблення лібідо, зниження потенції, хвороба Пейроні.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, кардіогенний шок, AV-блокада II і III ступеня, СА-блокада, СССВ (синдром слабкості синусового вузла), синусова брадикардія (ЧСС менше 50 уд/хв), стенокардія Принцметала, артеріальна гіпотензія, г. (Гострий) і хр. (Хронічний) СН (серцева недостатність), важкий перебіг БА (бронхіальна астма), с-м (Синдром) Рейно та інші облітеруючі захворювання периферичних судин, період годування груддю, дитячий вік до 1 року.

Форми випуску ЛЗ: табл. (Таблетки) по 10 мг, по 40 мг.

Візаємодія з іншими лікарськими засобами

Гіпотензивні засоби (особливо ніфедипін), симпатолітики, гідралазин, нітрати (нітрогліцерин), інгібітори МАО (Моноамінооксидаза), анестезуючі засоби підвищують, а НПЗЗ (нестероїдні протизапальні засоби), ГКС (глюкокортикостероїди), естрогени, кокаїн знижують гіпотензивну дію пропранололу. З клонідином, резерпіном, метилдопою – можливий розвиток надмірної гіпотензії та брадикардії. Індуктори мікросомального окислення (рифампіцин, барбітурати), антациди та гепарин знижують, а фенотіазини і циметидин підвищують концентрацію пропранололу в плазмі крові. При застосуванні з йодвмісними рентгеноконтрастними речовинами (в/в) зростає ризик розвитку анафілактичних реакцій; з негідрованими алкалоїдами споринні – ризик розвитку порушень периферичного кровообігу; з верапамілом, дилтіаземом – ризик розвитку або посилення брадикардії, AV (атріовентрикулярний) блокади, СН (серцева недостатність) і зупинки серця, з гіпоглікемічними засобами – підсилюється гіпоглікемічний ефект та маскуються його симптоми ( тахікардія). З норепінефрином можливе різке підвищення АТ. Подовжує антикоагулянтний ефект кумаринів, гальмує виведення лідокаїну, пролонгує дію недеполяризуючих міорелаксантів, сповільнює метаболізм теофіліну, підвищуючи його концентрацію в крові. При використанні алергенів для імунотерапії або екстрактів алергенів для шкірних проб на фоні лікування пропранололом зростає ризик виникнення тяжких системних АР (алергічні реакції).

Особливості застосування у жінок під час вагітності та лактаціїї

Вагітність: Можливо тільки в тому випадку, коли очікуваний терапевтичний ефект перевищує потенційний ризик для плоду.
Лактація: Протипоказаний

Особливості застосування при недостатності внутрішніх органів

Порушення функції церцево-судинної системи: З обережністю при AV (атріовентрикулярний) блокада I ступеня
Порушення функції печинки: Зменшити дозу.
Порушення функції нирок: Застосовувати з обережністю.
Порушення функції дихальної системи: З обережністю при хр. (Хронічний) бронхіті, емфіземі легень.

Особливості застосування у дітей та осіб похилого віку

Діти, до 12 років: Дітям старше 1 року як антигіпертензивний або антиаритмічний засіб. Добові дози підбирають індивідуально.
Особи похилого та старечого віку: Режим дозування індивідуальний. Призначають внутрішньо до їди.

Застереження щодо застосування

Інформація для лікаря: Відміняти поступово, протягом 2 тиж., ч/з ризик прояву “с-му відміни”. За кілька днів до проведення наркозу необхідно припинити прийом препарату або підібрати анестезуючий засіб з найменшою негативною інотропною дією. Може маскувати симптоми гіпоглікемії (тахікардію) у хворих на ЦД (цукровий діабет), які приймають інсулін або інші цукрознижуючі препарати. На фоні обтяженого алергологічного анамнезу можливе посилення вираженості реакції гіперчутливості та відсутність очікуваного ефекту звичайних доз епінефрину. Пацієнтам з феохромоцитомою попередньо призначити блокатори a-адренорецепторів. Можлива зміна результатів тестів при проведенні лабораторних досліджень (підвищення рівня сечовини, трансаміназ, фосфатаз, лактатдегідрогенази).
Інформація для пацієнта: Лікування проводити при регулярному лікарському контролі. З обережністю призначають водіям транспортних засобів або при виконанні потенційно небезпечних видів діяльності ч/з можливість розвитку побічних ефектів з боку ЦНС (центральна нервова система) ССС. Уникати вживання алкогольних напоїв.

Комбіновані препарати, що містять Пропранолол