 Невідкладна допомога при гострих отруєннях |
 |
Категорія: Невідкладна допомога при гострих отруєннях
НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА ПРИ ГОСТРИХ ОТРУЄННЯХ
Оцінка стану життєво-важливих функцій
1. Підтримка й відновлення адекватної функції зовнішнього дихання:
- забезпечення вільної прохідності дихальних шляхів (аспірація з верхніх дихальних шляхів слизу, блювотних мас, видалення сторонніх предметів й ін.);
- респіраторна терапія (оксигенотерапія, штучна вентиляція легень за показаннями).
Підтримка й відновлення функції серцево-судинної системи:
- забезпечення адекватного венозного доступу до периферичних судин (пункція/катетеризація судин);
- підтримка ефективного рівня артеріального тиску для забезпечення адекватного кровообігу (табл. 1).
1.2 Підтримка й відновлення функції ЦНС: протисудомна терапія (табл. 2).
Таблиця 1
Речовини, що використовуються для підтримки ефективного рівня артеріального тиску для забезпечення адекватного кровообігу
| Прояви серцево-судинної недостаності | Препарат | Дозування |
| При АТ-гіпотонії | 0.5% розчин Допаміну | 5-25 мкг/кг у хв., в/в. Дозу титрують залежно від необхідного ефекту дії - інотропний або вазоконстрикторний |
| 0,2% розчин Норепінефрину | Розрахункову вікову дозу Норепінефрину розвести в 200 мл 5 % розчину глюкози. Стартова швидкість введення - 40-60 крап. в 1 хв. Після досягнення адекватного рівня АТ, швидкість введення підбирають індивідуально). Середня швидкість введення Норепінефрину - 0.1-0.2 мкг/кг у хв., в/в. Середня вікова доза Норепінефрину:
| |
| 1% розчин Фенілефрину | Розрахункову вікову дозу Фенілефрину розвести в 200 мл 5 % розчину глюкози. Стартова швидкість введення - 40-60 крап. в 1 хв. Після досягнення адекватного рівня АТ, швидкість введення підбирають індивідуально). Середня доза Фенілефрину - 0.5-5 мкг/кг у хв. Вікова доза Фенілефрину:
| |
| кортикостероїди | 2-5 мг/кг (розрахункова доза по Гідрокортизону ацетату) | |
| При порушенні скорочувальної здатності міокарда | Добутамін | (лінеоматом або крапельно на 5 % розчині глюкози) у дозі:
|
| 0.5 % розчин Допаміну | 5-25 мкг/кг у хв., в/в. Дозу титрують залежно від необхідного ефекту дії - інотропний або вазоконстрикторний. | |
| Корглікон | 0.045 мг/кг у добу, в/в, повільно, в 3 прийоми | |
| Глюкокортикоїди | >5 мг/кг у добу (розрахункова доза по Гідрокортизону), в/в, в 3-4 прийоми. | |
| При надшлуночковій тахікардії | Бензодіазепіни (Діазепам) | 0.2-0.3 мг/кг або 0.1 мл на рік життя |
| 0.5 % розчин Діазепаму | 0.12-0.8 мг/кг на доб., в 2-4 введення;
| |
| 0.25 % розчин Верапамілу | в/в, повільно, у дозі:
| |
| 10% розчин Прокаїнаміду | в/в, у дозі 0.15-0.2 мл/кг (не більше 10 мл). | |
| При шлуночковій тахікардії | Лідокаїн | 1 мг/кг протягом 5 хв. (повторне введення 0.5 мг/кг). Максимальна доза - 3 мг/кг. |
| Бензодіазепіни (Діазепам) | в/в у дозі 0.2-0.3 мг/кг або 0.1 мл на рік життя | |
| 0.5 % розчин Діазепаму | 0.12-0.8 мг/кг на доб., в 2-4 введення;
| |
| При брадикардії | Епінефрин | в/в, у дозі 0.01 мг/кг (1:10000), або ендотрахеально в дозі 0.1 мг/кг (1:1000) |
| Атропін, | в/в, у дозі 0.02 мг/кг | |
| При АТ- гіпертензії | Гліцерил тринітрат (Нітрогліцерол) | 0.1-3 мкг/кг у хв., в/в |
| Інгібітори АПФ | ||
| Антагоністи кальцію дигідропіридинового ряду | ||
| β- адреноблокатори | ||
| Діуретики |
Таблиця 2
Речовини, що використовуються для підтримки та відновлення фукнцій ЦНС (протисудомні засоби).
| Прояви токсичної енцефалопатії | Препарат | Дозування |
| Судомний синдром | Фенобарбітал | p/os, у дозі 1-5 мг/кг, в 2-3 прийоми. |
| Бензодіазепіни | в/в, в/м, усередину в дозі 0.2-0.3 мг/кг або 0.1 мл на рік життя. | |
| Діазепам 0.5 % розчин | в/в, в/м, усередину в дозі:
| |
| Тіопентал натрію | 1 % розчин, 5-7 мг/кг, в/в;
| |
| Натрію оксибутират (ГОМК) 20 % розчин | 50-100 мг/кг, в/в, повільно | |
| Фенітоїн | p/os, у дозі:
|
Видалення токсичної речовини з місць її надходження до організму постраждалого (дерма, слизові оболонки, гастро-інтестинальний тракт та ін.)
Обробка дерми - за умов наявних або потенційно можливих ознак перебування на її поверхні токсичної речовини та/або інформації про інтрадермальний шлях надходження отрути до організму.
Обробка слизових оболонок ротової порожнини - за умов наявних або потенційно можливих ознак перебування на їх поверхнях токсичної речовини та/або інформації про пероральний шлях надходження отрути до організму.
Обробка слизових оболонок очей - за умов наявних або потенційно можливих ознак перебування на слизових оболонках очей токсичної речовини та/або інформації про інтракон’юнктивальний шлях надходження отрути до організму (табл. 3).
Санація шлунку (зондова, беззондова) - за умов наявних або потенційно можливих ознак перебування у верхніх відділах ШКТ токсичної речовини та/або інформації про пероральне надходження отрути до організму (табл. 4-6).
Санація кишечника із застосуванням антидотних препаратів та ентеросорбентів (зондовий лаваж, очищувальна клізма) - за умов наявних або потенційно можливих ознак перебування у нижніх відділах ШКТ токсичної речовини та/або інформації про інтестинальний шлях надходження отрути до організму (табл. 7).
Таблиця 3
Речовини, що використовуються для інактивації речовини на місцях її контакту
| Речовина подразнювальної дії | Мішень контактної дії речовини | Речовина (рідина) для інактивації речовини |
| Перманганат калію | Порожнина рота | 0.5-1 % розчин аскорбінової кислоти;
|
| Очі | 0.5-1 % розчин аскорбінової кислоти | |
| Шкіра | суміш з 200 мл 3 % розчину перекису водню, 400 мл 3 % розчину оцтової кислоти, 2.0 л теплої питної води. | |
| Препаратами, що виділяють хлор (які, під впливом соляної кислоти шлунка, виділяють молекулу хлору – CL2) | Очі | промивання очей проточною водою;
|
| Кислоти | Очі | промивання 0.9 % розчином NaCl;
|
| Шкіра | обмивання уражених ділянок шкіри проточною водою;
| |
| Луги | Очі | промивання очей проточною водою;
|
| Шкіра | 5 % розчин оцтової кислоти;
Примітка:
| |
| Окислювачі | Очі | промивання очей проточною водою;
|
| Шкіра | обмивання уражених ділянок шкіри проточною водою;
|
Таблиця 4.
Речовини, що використовуються для інактивації отрути в шлунку
Вид отрути |
Вживані розчини |
| Анілін | Активоване вугілля, білок, вазелінове масло |
| Апоморфін | Активоване вугілля, р-н таніну 0.2 % |
| Атропін | Активоване вугілля, р-н перманганату калію |
| Барій | 1—2 % р-н сірчанокислого натрію і магнію |
| Бензин, гас | Вазелінове масло, 2% р-н двовуглекислої соди, рослинна олія |
| Бензол | Вазелінове масло, активоване вугілля |
| Бертолетовa сіль | Активоване вугілля, 2 % р-н двовуглекислої соди |
| Галій | 1% р-н натрію йодиду |
| Діхлоретан | Вазелінове масло |
| Йод | 1—2% р-н тіосульфату натрію, крохмаль |
| Карболова кислота | Вазелінове масло |
| Кислоти | 2 % р-н окислу магнію, білкові розчини |
| Мідь | Активоване вугілля, р-н перманганату калію |
| Метиловий спирт | 2% гідрокарбонат натрію |
| Морфін | Активоване вугілля, 0.02% р-н перманганату калію |
| Миш'як | Активоване вугілля, 100 мл води + 2 ст.л. оцту |
| Нашатирний спирт | 2% р-н оцтової або лимонної кислоти, молоко, білкова вода |
| Нікотин | Перманганат калію (1:1000), активоване вугілля |
| Нітрат срібла | 2 % р-н хлориду натрію, молоко, білкова вода |
| Перманганат калію | 1 % р-н тіосульфату натрію на 1 л води, 100 мл 3 % оцтової кислоти, 50 мл 3 % перекису водню |
| Ртуть | Активоване вугілля, 2% р-н тіосульфату натрію |
| Саліцилова кислота | Вазелінове масло |
| Свинець | 0.5 % р-н глауберової солі, активоване вугілля, молоко, білкова вода |
| Синильна кислота | 0.05 — 0.1% р-н нітрату кобальту, 0.04 % р-н перманганату калію, 5% р-н тіосульфату натрію, активоване вугілля |
| Скипидар | Вазелінове масло, активоване вугілля, 4 % р-н гідрокарбонату натрію |
| Сульфaнілaмідні препарати | 0.1 % р-н перманганату калію |
| Феноли |
Рослинна олія, 10 % р-н гліцерину з активованим вугіллям, 2 % р-н тіосульфату натрію, р-н глауберової або англійської солі – 10 г на 200 мл води |
| Формалін |
2% р-н вуглекислого, оцтовокислого або хлориду амонію з 10% р-ном сечовини |
| Фосфор |
0.1—0.2% р-н сірчанокислої міді, 0.2 % р-н перманганату калію, активоване вугілля, 2% р-н двовуглекислої соди |
| Фосфорорганічні сполуки | 2% розчин двовуглекислої соди, активоване вугілля |
| Фтор |
2% р-н двовуглекислої соди, 0.5% р-н хлориду кальцію, мед (1 ст.л. на 1 стакан води), молоко |
| Хінін | Перманганат калію, активоване вугілля |
| Цинк |
Активоване вугілля, 3% р-н двовуглекислої соди |
| 4-х хлористий вуглець | Вазелінове масло, активоване вугілля |
| Щавлева кислота | 0.5% р-н хлориду, глюконату або лактату кальцію, молоко, мед |
Таблиця 5.
Хімічні речовини, що використовуються для введення в шлунок в ролі антидотів
| Отруйні речовини | Антидот | Доза |
| Лікарські речовини | Глина біла, крохмаль, вугілля активоване | 5 – 10 г |
| Алкалоїди, солі важких металів, бактерійні токсини | Вугілля активоване |
10 – 20 г |
| Алкалоїди, солі важких металів | Танін | 5 – 10 г |
| Солі барію | Натрію сульфат Магнію сульфат |
5 – 7 г 10 – 15 г |
| Нітрат срібла | Натрію хлорид | 10 – 20 г |
| Похідні фосфору і ціановодень, aконітин | Перманганат калію | 1:2000 |
| З'єднання фосфору | Міді сульфат | 0.1 -0.2 г |
| Кислоти | Магнію окисел | 1 – 2 г |
| Миш'як, ртуть, свинець, синильна кислота і її солі, солі йоду і брому | Натрію тіосульфат |
0.5 – 2 г у вигляді 10 % р-ну |
| Залізо | Цефуроксaмін | 3 – 5 г |
| Солі магнію, щавлева і фториста кислоти | Кальцію хлорид | 3 – 5г |
| Метали і рідкоземельні елементи | Тетaцин кальцію | 0.5 – 1 г |
Таблиця 6.
Болюсні обсяги рідини, що застосовуються для промивання шлунку
| Вік (міс.) | Обсяг рідини (мл) | Вік (роки) | Обсяг рідини (мл) |
| Новонароджений | 15 - 20 | 2 - 3 | 200 - 250 |
| 1 | 40 - 50 | 4 - 5 | 300 - 350 |
| 3-4 | 60 - 90 | 6 - 7 | 350 - 400 |
| 5-6 | 100 - 110 | 8 - 11 | 400 - 450 |
| 7-8 | 110 - 120 | 12 - 15 | 450 - 500 |
| 9-12 | 150 - 200 | У підлітків та дорослих | до 1 л |
Таблиця 7.
Болюсні обсяги рідини, що застосовуються для очищення кишечника
| Вік | Обсяг рідини для очищувальної клізми (мл) | Обсяг рідини для сифонної клізми (мл) |
| 1-2 міс. | 30 - 40 | - |
| 2-4 міс. | 60 | 800 - 1000 |
| 6-9 міс. | 100 - 120 | 1000 - 1500 |
| 9-12 міс. | 200 | 1000 - 1500 |
| 2-5 років | 300 | 2000 - 5000 |
| 6-10 років | 400 - 500 | 5000 - 8000 |
| 10-14 років | 500 – 1 л | 8000 - 10000 |
| У підлітків та дорослих | 1 – 3 л | 10000 - 15000 |
Детоксикаційна терапія консервативна
Водне навантаження з форсованим діурезом (ентеральне та/або парентеральне) з форсованим діурезом (р-н глюкози 5-10-20%, р-н натрію хлориду 0,9%, сольові р-ни, альбумін 5-10%, реополіглюкін, реосорбілакт, рефортан, гелофузин, еуфілін 2,4 %, фуросемід, сечовина, манітол, трисамін), корекція дизелектролітемії (р-н калію хлориду 7,5 %, р-н кальцію хлориду 10 %, натрію гідрокарбонату 4%) (табл. 8).
Таблиця 8.
Показання до операції водного навантаження з форсованим діурезом (ФД) в залежності від характеру отрути
| Показання до початку ФД | ||
| Негайно | При клінічних ознаках | ФД є неефективними |
| Алкоголь | Аміноглікозиди | Хлорпромазин |
| Аніліни | Амфетаміни | Амітриптилін |
| Антифризи | Броміди та інші галогени | Атропін |
| Борна кислота | Дифенгідрамін | Барбаміл |
| Г-бензол | Дифенін | Діазепам |
| Гексахлорид | Етанол | Дигоксин |
| Метали | Інгібітори МАО | Кодеїн |
| Метанол | Калій | Морфін |
| Миш’як та його солі | Кальцій | Неостигмін |
| Резерпін | Камфора | Тіопентал |
| Ртуть (солі) | Карбамати | ФОС |
| Талій (солі) | Хлорамфенікол | Хлордіазепоксид |
| Токсини грибів | Літій | |
| Тетрациклін | Метаквалон | |
| Тіоціанат | Паральдегід | |
| Фтивазид | Пеніциліни | |
| Хромова кислота | Саліцилати | |
| 4-х хлористий вуглець | Теофілін | |
| Щавлева кислота | Фенамін | |
| Етиленгліколь | Фенацетин | |
| Фенітоїн | ||
| Хлорати | ||
| ХОС | ||
Застосуванням антидотних препаратів (табл. 9).
Таблиця 9.
Основні антидоти при лікуванні гострих екзогенних отруєнь
Препарати |
Отрути |
Дозування |
Шляхи введення |
| DMPS | Метали; Металоїди. |
5 мг/кг/добу (для дорослих), 3 р/добу, курсом 2 дні | в/в, крапельно |
| Дефероксамін (Десферал) | Метали; Металоїди. |
50 мг/кг (не більше 2 г), кожну год; | в/м |
| 15 мг/кг/год, але не більше 80-90 мг/кг в перших 8 г, впродовж 1-ої доби; | в/в, крапельно | ||
| 15 мг/кг/год, до досягнення МДД 6 г (незалежно від маси тіла пацієнта); 6-8 г (для дорослих) | |||
| Пеніциламін | Метали; Металоїди. |
добова доза для дорослих 15-40 мг/кг/добу в 4-6 прийомів; добова доза для дітей у віці до 5 років - 300 мг; добова доза для дітей у віці 5-10 років - 600 мг; добова доза для дітей у віці старше 10 років - 840 мг (у 2-4 прийоми, впродовж 5-6 днів) |
p/os |
| Глюконат кальцію (10% р-н) | Щавлева кислота; Антифриз; Феноли. |
одноразово | для промивання шлунку |
| 0.2 мл/кг маси тіла, кожні 2 год | в/в | ||
| Оцтова кислота (2% розчин) | Луги; Етанол; Нікотин; Анілін; Біотоксини морських тварин. |
при отруєнні лугами, біотоксинами морських тварин – 8 % р-н; при опіку аніліном – 5 % р-н; у решті випадків – 1-3 % р-н. |
Санація шлунку (спочатку промити водою); санація шкірних покривів, слизових оболонок. |
| Лимонна кислота | Луги; Етанол. |
1-2 % водний р-н |
Санація шлунку (спочатку промити водою); санація шкірних покривів, слизових оболонок. |
| Винна кислота | Луги; Етанол. |
1-2 % водний р-н | Санація шлунку (спочатку промити водою); санація шкірних покривів, слизових оболонок. |
| Танін* | Алкалоїди | 1-3 % р-н | Санація шлунку |
| Кислота тіоктова (Ліпоєва кислота) | Аманітальні отрути; Жарознижуючі; НПЗЗ. |
30-60 мг/кг/добу, в 3-4 прийоми; 10-15 мг/кг/добу |
в/в, крапельно p/os |
| Піридоксин | Похідні гідразину; Ізоніазид; Гиромітрові гриби; Етиленгліколь; Невідомі медикаменти; Важкі метали. |
5-10 мг/кг 1г піридоксину на 1г гідразину по 50 мг кожні 6 год до усунення ацидозу; 25-100 мг/кг/добу. |
в/в, в/м |
| 1-5 % р-н (для санації ЖКТ) | для санації шлунку і слизових оболонок | ||
| Тіамін | Похідні гідразину; Ізоніазид. Гиромітрові гриби. |
50 мг (для дорослих) |
в/в |
| Глюкагон | Оральні протидіабетичні препарати; b-блокатори; ФОС; Дінітрофенол. |
0.1-0.2 мг/кг; 0.5 мг/кг/добу; доза насичення – 0.15 мг/кг; доза підтримки – 0.005-0.1 мг/кг/год; 2-5 мг (для дорослих), з подальшою інфузією по 2-3 мг на год. |
в/в, крапельно |
| Фолієва кислота | Метанол; Іприт; Цитостатичні засоби. |
2.5 мг (не більше 10 мг/кг/добу) | в/м |
| Протамін (1000 од /5 мл) |
Гепарин; Гепариноїди. |
1 мл антидоту на 1000 од. введеного гепарину (1 мл антидоту нейтралізує 90 од. гепарину); 1 мг протамін - на 1 мг введеного за останні 2 год гепарину. |
в/в болюсно, крапельно |
| Метіонін | Парацетамол | 2.5 г кожні 6 год | p/os |
| Фенітоїн | Дигіталіс | 1-5 мг/кг (не більше 500 мг) | в/в, повільно, кожні 5 хв. (не швидше, ніж 50 мг/хв.) |
| Налоксон | Наркотичні анальгетики; Опіати; Бензодіазепіни; Протисудомні препарати; Галюциногени; Кардіотропні препарати. |
0.03-0.01 міліграм/кг, кожні 2-8 хв. | в/в, болюсно, кожні 2-8 хв. |
| 0.4-0.8 мг на годину на 5 % р-ні глюкози | в/в, крапельно, кожну годину | ||
| у дорослих - 0.4 мг, кожні 2-3 хв., до досягнення мінімального ефекту (пробудження) | в/в, болюсно | ||
| Токоферол | Ацетамінофен; Парацетамол; Тетрахлорметан; Акрінілнітрит; Метакрінілнітрит; Метілбромід; Діхлоретан. |
100-800 мг/добу | p/os |
| Метиленовий синій (1% розчин) | Метгемоглобінемія; Жарознижуючі препарати; НПЗЗ; Сполуки, що виділяють хлор; Кислоти; Окислювачі. |
1-2 мг/кг або 0.1-0.15 мл/кг. При необхідності дозу повторюють кожні 4 год У грудних дітей добова доза не повинна перевищувати 4 мг/кг |
в/в, крапельно |
| Сульфат магнію 10 % розчин |
Гастроінтестінальний шлях надходження екзогенних токсинів; Седативні препарати; Антипсихотичні препарати; Барбітурати; Снодійні препарати; Препарати нейротропної дії; В-блокатори; Метанол. |
у віці 2-5 років – 2-5 г у віці 6-12 років – 5-10 г середня доза для дітей – 10-30 г |
p/os, кожні 4-6 год до отримання ефекту |
| Метоклопрамід 0.5 % розчин |
Клонідин; Препарати, що діють переважно на ВНС. |
доза насичення: 0.5 мг/кг; доза підтримки: 0.25 мг/кг. |
в/в, крапельно, протягом 4-5 год. |
| Атропін (0.1 % розчин) |
Парасимпатоміметичні отрути:
ФОС; Барбітурати; Серцеві глікозиди; Резерпін; Пілокарпін; В-блокатори. |
ФОС: 0.015 гг/кг кожні 15 хв. до появи ознак переатропінізації. Кардіотоксичні отрути: 0.001-0.005 гг/кг; 0.02 мг/кг. Повторно через кожних 5 хв. до зникнення брадикардії (загальна максимальна доза 1 мг, старшим дітям -- до 5 мг); 0.01 мг/кг (зникнення «холіноміметичного» синдрому). |
в/в |
| Етанол (2-5 % розчин) |
Алкоголі (окрім Етанолу):
Метанол; Етиленгліколь; Метиловий спирт. |
5 % розчин в дозі насичення – 5-15 мл/кг, підтримуюча доза - 2-3 мл/кг; 0.5-0.7 г/кг; Доза навантаження (для дорослих): 600-800 мг/кг; 6.0-8.0 мл/кг 10% р-ну етанолу. Підтримуюча доза (для дорослих): 110 мг/кг/год. – для звичайної людини;154 мг/кг/год. – для хронічних алкоголіків; 66 мг/кг/год. – для непитущих людей. |
в/в, крапельно |
| Натрію тіосульфат (30% розчин) | Неорганічні речовини. Хлорзаміщуючі вуглеводні:
Ціаніди; Бромати; Йод; Метгемоглобінемія. |
Новонароджені – 10.0 Молодший вік – 20.0 Шкільний вік – 50.0 |
для промивання шлунку |
| 25 мг/кг; 10-20 мл 1-2% р-ну (для дорослих); 10 мл 3% р-ну, протягом 3-5 хв. За відсутності реакції (максимальне підвищення рівня метгемоглобіну в крові протягом 30 хв. після введення – повторне введення препарату в половинній дозі; 0.15-0.33 мл/кг (але не більше 10 мл 3 % р-ну) – для дітей |
в/в, крапельно | ||
| Вугілля активоване | Екзо- і ендогенна інтоксикація | 1 г/10 кг | p/os |
| Аскорбінова кислота | pH сечі < 5.0 при екзогенних інтоксикаціях | 1-2 г (для дорослих), кожні 6 год, до досягнення pH сечі 5.0 | в/в |
| Хлорпромазин | Симпатоміметики, що викликають збудження і психоз | 1 мг/кг (для дорослих), кожні 6 год | p/os, в/в, в/м |
| Дифенгідрамін | Фенотіазин (гострі дистонічні реакції) | 50-100 мг (для дорослих); 1-2 мг/кг (для дорослих). |
в/в |
Парасимпатоміметики:
Пілокарпін; Неостигмін; Піридостигмін; Калімін |
Парасимпатолітичні отрути:
Атропін; Атропіноподібні. |
0.01-0.02 мг/кг, в/м; 1 мг через 7 год (при легкому ступені). |
в/м |
| 1 мг (в/в) і 1 мг (в/м) через 7 годин (середньому ступені тяжкості); 2 мг (в/в) і 2 мг (в/м) (при тяжкому ступені); 2 мг (в/в) і 2 мг (в/м) з інтервалом в 30 хв. (кома). |
в/в, в/м | ||
| 2 мг, в/в; при необхідності - повторне введення | в/в | ||
| Норепінефрин; Фенілефрин; Ефедрин. |
Гангліоблокуючі отрути:
Пахікарпін. |
дітям до 1 року – 0.1-0 15 мл; 1-3 роки – 0.15-0.3 мл; 3-7 років – 0.4-0.6 мл; 7-14 років – 0.7-1 мл |
в/в |
| Вітамін К-1; |
Непрямі антикоагулянти:
Кумарини; Індандіони. |
для новонароджених – 2-5 мг/добу, в 2-3 прийоми; до 1 року – 0.002- 0.005 г/добу, в 2-3 прийоми; до 2-х років – 0.006 г/добу, в 2-3 прийоми; 2-4 роки – 0.008 г/добу, в 2-3 прийоми; 5-9 років – 0.001 г/добу, в 2-3 прийоми; 10-14 років – 0.015 г/добу, в 2-3 прийоми. |
в/в, в/м |
| Есмолол | В-антагоністи | 10-100 мкг/кг/хв. | в/в |
Примітка: * - фармакологічний засіб, застосування якого може бути рекомендовано за умов його реєстрації в Україні.
Ентеросорбція.
Ентеросорбенти, які існують нині, систематизовані за групами відповідно до наступних ознак:
а) За лікарською формою і фізичними властивостями:
таблетки - ВЕСТА, белосорб, енсорал, карболен та ін.;
гранули - СКН, КАУ, СУГС, гемосфер, СКТ та ін..;
порошки - Ентеросорб, карболен, холестирамін та ін.;
пасти, гелі, зависі, колоїди - Енеросгель, ентеродез, альмагель, поліфепан та ін..
б) За хімічною структурою:
активоване вугілля;
силікагелі;
цеоліти;
алюмогель;
алюмосилікати;
окисні та інші неорганічні сорбенти;
харчові волокна.
в) За механізмом сорбції:
адсорбенти;
абсорбенти;
іонообмінні матеріали;
сорбенти із змішаними механізмами взаємодії;
сорбенти, що мають каталітичні властивості.
г) За селективністю:
неселективні;
моно-, бі- і поліселективні.
Станом до тепер досліджена ефективність застосування активованого вугілля при токсикогенній стадії гострих отруєнь.
Дозування активованого вугілля при лікуванні гострих отруєнь:
Для промивання шлунку - 1 г/кг.
Для ентеросорбції у токсикогенній стадії отруєння:
для дорослих: по 50-100 г кожні 4-6 год.;
для дітей до 1 року: 1 г/кг, кожні 4-6 год.;
для дітей 1-12 років: 25 г, болюсно, кожні 4-6 год.
4. Детоксикаційна терапія екстракорпоральна - методи діалізної терапії (гемодіаліз, перитонеальний діаліз), методи роздільної терапії (плазмаферез), методи фільтраційної терапії (гемодіафільтрація, гемофільтрація), методи сорбційної терапії (гемосорбція, плазмасорбція).
Методи екстракорпоральної детоксикації здійснюються в ЛПЗ наступного за ранжуванням рівню медичної допомоги. У відповідності до важкості перебігу та етіологічного чинника гострого отруєння, для проведення методів екстракорпорльної детоксикації до ЛПЗ вищого рівню можуть бути скеровані постраждалі з від дії наступних речовин (табл. 10):
Таблиця 10.
Деякі токсини і лікарські препарати, які ефективно можуть бути видалені з кров’яного русла за допомогою методів екстракорпральної детоксикації
| 4-хлористий вуглець | Депресанти | Меркаптопурин | Сполуки міді (мідний купорос) |
| Алопуринол | Дефероксамін | Метадон | Стрептоміцин |
| Аманітальні гриби | Дифенгідрамін | Метали | Сульфаніламід |
| Аміак | Динітроортокрезол | Метанол | Стронцій |
| Амікацин | Дихлоретан та інші хлоровані вуглеводні | Метотрексат | Сулема |
| Амітриптилін | Дихлорид ртуті | Метациклін | Сульфадимідин |
| Амоксицилін | Діазепам | Метиловий спирт | Сульфаніламіди |
| Ампіцилін | Дигоксин | Метилсаліцилати | Талій |
| Амфотерицин В | Діетиленамід | Метицилін | Теофілін |
| Аналгетики | Діфенілгідрамін | Метопролол | Тетрахлорметан |
| Метамізол натрію | Доксорубіцин | Метронідазол | Тетрациклін |
| андаксин | Доксициклін | Метформін | Тинідазол |
| Анілін | Еналаприл | Миш’як | Тіопентал |
| Антибіотики | Ерготамін | Мідь та її сполуки | Тіофос |
| Антигістамінні | Етамбутол | Молочна кислота | Тіоціанат |
| Антидепресанти | Етанол | Мономіцин | Тобраміцин |
| Антизаморожувачі | Етиленгліколь | Морфін | Транквілізатори |
| Антифриз | Етиловий спирт | Неоміцин | Третинні тричленні аміни |
| Антифриз на основі етиленгліколю | Етинамат | Нітрити | Трийодтиронін |
| Атенолол | Етихлорвінол | нітробензол | Тритій |
| Атропін | Залізо | Нітропрусид | Трихлоретанол |
| Ацебутол | Ізоніазид | Нітрофурани | Трихлоретилен |
| Ацетальдегід | Ізопропіловий спирт | Оксацилін | Трихлофос |
| Ацетамінофен | Ізосорбід | Оксид вуглецю | Трициклічні антидепресанти |
| Ацетилова кислота | Інгібітори МАО | Опіати | Тріортокрезилфосфат. |
| Ацетилсаліцилова кислота | Сполуки ртуті | оцтова есенція | Тубазид |
| Ацетон | Йод | Паральдегид | Фенілбутазон |
| Ацикловір | Калій | Парацетамол | Фенітоїн |
| Барбаміл | Кальцій | ПАСК | Фенобарбітал |
| Барбітал | Камфора | Пеніцилін | ФОС |
| Барбітурати | Канаміцин | Пентазоцин | Фтивазид |
| Барій та його солі | Капреоміцин | Пропранолол | Фтор |
| Бензин | Каптоприл | Прометазин | Фторурацил |
| Бензодіазепіни | Карбамазепін | Поліміксин | Хінін |
| Бензол | Карбомал | Прокаїнамід | Хлор |
| Бертолетова сіль | Карбофос | Раміприл | Хлорамфенікол |
| Білірубін | Карнітин | Рифампіцин | Хлорат калію |
| Борна кислота | Кліндаміцин | Ртуть | Хлордіазепоксид |
| Бром | Клоксацилін | Саліцилати | Хлорид натрію |
| Броміди | Клонідин | Саліцилати натрію | Хлорорганічні речовини |
| Бутамол | Кодеїн | Саліцилова кислота | Хлороформ |
| Ванкоміцин | Кофеїн | Свинець | Хлорофос |
| Вторинні тричленні аміни | Лимоннокислий натрій | Седативні засоби | Хлорохінол |
| Галогени | Лінкоміцин | Сечова кислота | Хлорпромазин |
| Гальмівна рідина | Літій | Снодійні | Хромова кислота |
| Гексамідин | ЛСД | солі барію (крім сульфату барію) | Хромпік (біхромат калію) |
| Гексенал | Левомепромазин | Соталол | Цефалексин |
| Гентаміцин | Магній | Спирт метиловий | Цефалоспорини |
| Героїн | Манітол | Спирти | Циклосерин |
| Гормони щитовидної залози | Нітрофурантоін | Сполуки миш’яку | Циклофосфамід |