Гідролізований лігнін **

Категорія: Анестезіологія та реаніматологія → Засоби сорбційної терапії → Ентеросорбенти → Гідролізований лігнін **

Гідролізований лігнін **

Препарат випускається під торгівельними назвами:

• ПОЛІФЕПАН, ЗАТ "Сайнтек", Російська Федерація
• ФІЛЬТРУМ-СТІ, ВАТ "СТІ-МЕД-СОРБ", м. Кіров, Російська Федерація

Інструкція для застосування:

Фармакотерапевтична група: A07BC10 - ентеросорбенти.

Основна фармакотерапевтична дія: висока адсорбуюча, дезінтоксикаційна, протидіарейна, антиоксидантна властивість.

Показання для застосування ЛЗ: г. (Гострий) і хр. (Хронічний) захворювання ШКТ (шлунково-кишковий тракт) різної етіології, які супроводжуються діареєю; г. (Гострий) і хр. (Хронічний) інтоксикація, г. (Гострий) отруєння, ниркова і печінкова недостатність, алергічні захворювання, порушення ліпідного обміну, стани після хіміо- та промененевої терапії; абстинентний, алкогольний с-ми.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: приймають внутрішньо ложкою, запиваючи невеликою кількістю кип’яченої води або розмішуючи в 1/3 склянці води за 1 год (Година) до приймання їжі (добова доза становить ½ - 1 г/кг маси тіла у 3 - 4 прийоми); дітям до 1 року – по 1 ч.л. (чайна ложка), від 1 до 7 років – по 1 д.л., від 7 років і старше – по 1 ст.л. (столова ложка) 3 - 4 р/добу (кількість разів на добу); при г. (Гострий) станах препарат приймати протягом 3 – 10 днів, а при тривалих і хр. (Хронічний) захворюваннях – від 14 до 45 днів, курсами по 10 - 15 днів з перервою у 7 - 10 днів; вводять через дренажні системи і зонди у різні відділи ШКТ (шлунково-кишковий тракт); при зондовому введенні розводять питною водою у співвідношенні 1: 5 - 1 : 10 залежно від об’єму і місця введення.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: АР (алергічні реакції), запори; при тривалому застосуванні – гіпокальціємія, гіповітаміноз В, D, Е.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату; запори, анацидний гастрит.

Форми випуску ЛЗ: порошок для перорального застосуванння по 250 г; табл. (Таблетки) по 400 мг

Застереження щодо застосування

Інформація для лікаря: Заміна типу або марки інсуліну відбувається під медичним контролем. Зміна концентрації, марки, типу, виду або способу приготування може викликати потребу у зміні дозування. Дозування у разі лікування пацієнтів людським інсуліном може відрізнятися від дозування, застосовуваного при лікуванні інсулінами тваринного походження. У пацієнтів, у яких були гіпоглікемічні реакції після переведення їх з режиму введення інсуліну тваринного походження на режим введення людського інсуліну, ранні попереджувальні симптоми гіпоглікемії виявиляються менш явними або відмінними від симптомів, які раніше спостерігалися. У пацієнтів із значним покращенням рівня глюкози в крові можуть надалі не спостерігатися деякі або жодні з ранніх попереджувальних симптомів гіпоглікемії. Неправильне дозування або призупинення лікування може призвести до гіперглікемії та діабетичного кетоацидозу. Лікування людським інсуліном може призвести до виникнення антитіл, хоча і в менших концентраціях, ніж у випадку застосування інсуліну тваринного походження. Потреба в інсуліні змінюється при порушенні функцій надниркових залоз, гіпофізу, щитовидної залози, нирок або печінки; під час хвороби або під впливом емоційного стресу; у разі зміни інтенсивності фізичних навантажень, звичного режиму харчування. При наявності в анамнезі хворого загальної АР (алергічні реакції) на інші види інсуліну, призначення даного препарату проводиться після одержання негативної внутрішньошкірної проби
Інформація для пацієнта: Реакція та здатність концентрувати увагу можуть бути порушені при гіпоглікемії. Це може стати фактором ризику при керуванні автомобілем або механізмами. Вживати заходів з профілактики гіпоглікемії перед тим, як сідати за кермо. Це важливо для хворих, в яких ослаблені чи відсутні симптоми-провісники гіпоглікемії, епізоди гіпоглікемії виникають часто. За таких обставин вирішити питання про доцільність керування автомобілем взагалі. Набирають інсулін з фл. (Флакон), проколюючи стерильною голкою шприца пробку, попередньо протерту спиртом. Температура введеного інсуліну повинна відповідати кімнатній температурі. У шприц набирається повітря до позначки, що відповідає необхідній дозі інсуліну, і повітря випускається у фл. (Флакон) Шприц із фл. (Флакон) перевертається, щоб фл. (Флакон) опинився догори дном, береться необхідна доза інсуліну. Голка виводиться з фл. (Флакон) Шприц звільняється від повітря, і перевіряється правильність набраної дози інсуліну. Суміші інсулінів: починати із набирання у шприц інсуліну швидкої дії, щоб уникнути небажаного потрапляння у фл. препарату більш тривалої дії. Вводити суміш одразу після змішування. Для введення потрібної дози кожного із препаратів можна також користуватись окремими шприцами. Місце ін’єкції кожен раз змінювати.