Лізиноприл (Lisinopril)

Категорія: Урологія, андрологія, сексопатологія, нефрологія → Нефрологія. Лікарські засоби → Антигіпертензивні лікарські засоби → Інгібітори ангіотензинперетворюючого фермента → Лізиноприл

Лізиноприл (Lisinopril)

Препарат випускається під торгівельними назвами:

ЛІЗИНОВЕЛ, ТОВ "АСТРАФАРМ", м. Вишневе, Києво-Святошинський р-н, Україна
ЛІЗИНОПРИЛ, ТОВ "Авант", м. Київ, Україна
ЛІЗИНОПРИЛ-АСТРАФАРМ, ТОВ "АСТРАФАРМ", м. Вишневе, Києво-Святошинський р-н, Україна
ЛІЗИНОПРИЛ-ЛУГАЛ, ВАТ "Луганський ХФЗ", м. Луганськ, Україна
ЛІПРИЛ, ЗАТ НВЦ "Борщагівський ХФЗ", м. Київ, Україна
ВІТОПРИЛ, СТАДА Арцнайміттель АГ (артеріальна гіпертензія), Німеччина
ДАПРИЛ, Медокемі ЛТД, Кіпр
ДИРОТОН, АТ (артеріальний тиск) "Гедеон Ріхтер", Угорщина
ДИРОТОН, ВАТ "Гедеон Ріхтер", Угорщина
ІРУМЕД, Белупо, ліки та косметика д.д., Хорватія
ЛІЗИ САНДОЗ®, Салютас Фарма ГмбХ, Німеччина, підприємство компанії Сандоз/Лек фармацевтична компанія д.д., Словенія, підприємство компанії Сандоз, Німеччина/Словенія
ЛІЗИНОКОЛ, АТ (артеріальний тиск) Фармацевтичний завод ТЕВА, Угорщина
ЛІЗИНОКОР, ГМ Фармацевтикалс, Грузія
ЛІЗИНОПРИЛ ГРІНДЕКС, АТ (артеріальний тиск) "Гріндекс", Латвія
ЛІЗИНОПРИЛ СОФАРМА, АТ (артеріальний тиск) "Уніфарм", Болгарія
ЛІЗИНОПРИЛ СОФАРМА, АТ (артеріальний тиск) "Уніфарм"/АТ "Софарма", Болгарія/Болгарія
ЛІЗИНОПРИЛ-АПО, Апотекс Інк., Канада
ЛІЗИНОПРИЛ-РАТІОФАРМ, Меркле ГмбХ, Німеччина
ЛІЗІГАМА, Вьорваг Фарма ГмбХ і Ко. КГ, Німеччина
ЛІЗОПРИЛ, Адіфарм ЕАТ, Болгарія
ЛІЗОРИЛ, ЛІЗОРИЛ™, Іпка Лабораторіз Лімітед, Індія
ЛІНОТОР®, Фарма Інтернешенал, Йорданiя
ЛОПРИЛ БОСНАЛЕК, Босналек д.д., Боснія і Герцеговина
СКОПРИЛ, Алкалоїд АД - Скоп'є, Республіка Македонія

Ціни в аптеках:

Інструкція для застосування: Лізиноприл (Lisinopril)

Фармакотерапевтична група: С09ААО3 - інгібітори АПФ (ангіотензин-перетворюючий фермент).

Основна фармакотерапевтична дія: гіпотензивна, кардіопротективна дія; блокує утворення ангіотензину ІІ за рахунок чого зменшує його судинозвужувальну дію; знижує загального периферичний опір, чим зменшує післянавантаження та переднавантаження; підвищує активності реніну плазми та зменшення секреції альдостерону, знижує опір судин нирок та поліпшує кровообіг у нирках; антигіпертензивний ефект проявляється через 1 – 2 год (Година) після перорального прийому, максимальний – приблизно через 6-9 год (Година); стабілізація терапевтичного ефекту спостерігається через 3-4 тижні; с-м (Синдром) відміни не реєструвався.

Показання для застосування ЛЗ: АГ (артеріальна гіпертензія) БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск); хр. (Хронічний) СН (серцева недостатність); ГІМ - у пацієнтів зі стабільною гемодинамікою БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск) (систолічний АТ > 100 мм рт. ст., концентрація креатиніну в сироватці < 177 мкмоль/л [2,0 мг/дл] і протеїнурія < 500 мг / 24 год).

Спосіб застосування та дози ЛЗ: АГ (артеріальна гіпертензія) - початкова доза дорівнює 5 мг, яка приймається вранці; якщо не настає нормалізація АТ, дозу можна збільшити до 10 мг 1 р/добу (кількість разів на добу) БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск) вранці; проміжок часу між підвищення дози має становити не менше 3 тижнів, підтримуюча доза становить 10 – 20 мг 1р/добу, МДД (максимальна добова доза) – 40 мг; СН (серцева недостатність) - початкова доза становить 2,5 мг вранці; терапевтичну дозу призначають, залежно від індивідуальної реакції пацієнта на терапію; збільшення дози повинно відбуватися не раніше ніж через 2 тижні, переважно протягом чотирьох тижнів БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск); МДД (максимальна добова доза) – 20 мг; г. (Гострий) ІМ (інфаркт міокарда) при стабільному гемодинамічному стані лізиноприл слід призначати додатково до нітратів та звичайного стандартного лікування ІМ (інфаркт міокарда); лікування препаратом повинне починатися протягом 24 год (Година) після появи симптомів ІМ (інфаркт міокарда); початкова доза становить 5 мг, цільова добова доза - 10 мг; пацієнтам з систолічним АТ ≤ 120 мм рт. ст. початкова добова доза не повинна перевищувати 5 мг; якщо систолічний АТ, довше ніж протягом 1 год (Година), становить менше 90 мм рт. ст., прийом препарату слід відмінити; тривалість прийому лізиноприлу при г. (Гострий) ІМ (інфаркт міокарда) 6 тижнів (в подальшому потрібно оцінити необхідність прийому препарату); при помірно обмеженій ренальній функції (кліренс креатиніну 30-60 мл/хв.) і для пацієнтів літнього віку (старше 65 років) початкова доза становить 2,5 мг/добу, терапевтична доза, 5 – 10 мг/добу; МПД (максимально переносима доза) - 20 мг/добу.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: артеріальна гіпотензія, в тому числі ортостатична гіпотензія, аритмія, біль за грудиною, стенокардія, ІМ (інфаркт міокарда), транзиторні напади ішемії, інсульт; у пацієнтів з г. (Гострий) ІМ, особливо протягом перших 24 год (Година), - AV-блокади ІІ або ІІІ ступеня та/або тяжкої гіпотензії та/або ниркової недостатності, кардіогений шок, порушення ренальної функції, г. (Гострий) ниркова недостатність, у пацієнтів із стенозом ниркової артерії та хворих, що одночасно отримують діуретики, підвищення рівня креатиніну та азоту сечовини у сироватці крові, протеїнурія, сухий кашель, бронхіт, синусит, риніт, бронхоспазм, глосит, сухість у роті, запалення язика, алергічний альвеоліт (еозинофільна пневмонія), нудота, біль в епігастрії та диспепсія, анорексія, закреп, пронос, холестатична жовтяниця, відчуття жару, гіперемія шкіри, свербіж, ангіоневротичний набряк (шкірні реакції можуть проявлятися підвищенням t° (Температура) тіла, міалгією, артралгією/артритом, васкулітом), головний біль, втомлюваність, запаморочення, депресія, порушення сну, парестезія, порушення рівноваги, дезорієнтація, м’язові спазми, нервозність, відчуття шуму у вухах та зниження гостроти зору, підвищення рівня креатиніну та азоту сечовини у сироватці крові, гіперкаліємія, зниження Hb (рівень гемоглобіна) та гематокриту, кількості лейкоцитів, тромбоцитів, підвищення концентрації білірубіну та печінкових ферментів; у пацієнтів з ЦД (цукровий діабет) в разі гіпоренінемічного гіпоальдостеронізму - гіперкаліємія.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату; стеноз ниркової артерії; тяжкі порушення функції нирок та стан після трансплантації нирки; пацієнти, що перебувають на діалізі; стеноз аорти з обструкцією шляхів відтоку, мітральний стеноз, гіпертрофічна кардіоміопатія; первинний гіперальдостеронізм; гемодинамічна нестабільність після г.ІМ; кардіогенний шок; вагітність, період годування груддю; діти віком до 12 років.

Форми випуску ЛЗ: табл. (Таблетки) по 5 мг, по 10 мг, по 20 мг.

Візаємодія з іншими лікарськими засобами

З діуретиками - підвищення антигіпертензивного ефекту лізиноприлу. Інгібітори АПФ (ангіотензин-перетворюючий фермент) сповільнюють виведення калію, спричинине діуретичними засобами. Калійзберігаючі діуретики типу спіронолактону, триамтерену, амілориду, також препарати калію та харчові добавки, що містять калій, можуть підвищувати рівень сироваткового калію. Підвищення АТ знижує ефект лізиноприлу, особливо діуретики. Знеболюючі й протизапальні засоби - можуть послабляти гіпотензивний ефект лізиноприлу. Терапія літієм та іншими засобами, що прискорюють елімінацію натрію, може призвести до уповільнення виведення літію. Потенціює ефект алкоголю. Алкоголь підвищує АТ, знижуючи ефект інгібіторів АПФ (ангіотензин-перетворюючий фермент). Анестетики, наркотичні та снодійні засоби - потенціюють зниження АТ (анестезіолог повинен бути попереджений про терапію лізиноприлом). Симпатоміметичні засоби - можуть послабляти гіпотензивний ефект інгібіторів АПФ (ангіотензин-перетворюючий фермент). З алопуринолом, препаратами, що пригнічують захисну реакцію організму (цитостатиків, імунодепресантів, СКС) і прокаїнамідом - ризик розвитку лейкопенії. Пероральні антидіабетичні засоби ( похідні сульфонілсечовини, бігуаніди) та інсулін - спроможниий підвищувати цукрознижуючий ефект антидіабетичних засобів, особливо протягом першого тижня сумісної терапії. Антацидні засоби - можуть знижувати біодоступність інгібіторів АПФ (ангіотензин-перетворюючий фермент). Натрію хлорид - знижує гіпотензивний і полегшуючий серцеву недостатність ефекти лізиноприлу.

Особливості застосування у жінок під час вагітності та лактаціїї

Вагітність: Протипоказаний.
Лактація: Протипоказаний.

Особливості застосування при недостатності внутрішніх органів

Порушення функції церцево-судинної системи: Зменшення дози при СН
Порушення функції печинки: Спеціальних рекомендацій немає
Порушення функції нирок: Зменшення дози при важкій нирково-судинній гіпертензії.
Порушення функції дихальної системи: Спеціальних рекомендацій немає

Особливості застосування у дітей та осіб похилого віку

Діти, до 12 років: Спеціальних рекомендацій немає
Особи похилого та старечого віку: Потребу в низькій початковій дозі.

Застереження щодо застосування

Інформація для лікаря: Починати терапію з приводу хр. (Хронічний) СН (серцева недостатність) в стаціонарних умовах рекомендується деяким категоріям пацієнтів: за умови комбінованої терапії діуретиків, особливо високими дозами; із сольовим або об’ємним дефіцитом; з наявною гіпотензією; з нестабільною СН (серцева недостатність); зі зниженою функцією нирок; при терапії високими дозами судинорозширювальних засобів. Здатний спричиняти різке зниження АТ. Прийом ці пацієнти повинні починати під постійним лікарським контролем, бажано в умовах стаціонару, у низьких дозах, з ретельним коректуванням доз. Рекомендується припинити терапію діуретиками. Це стосується пацієнтів зі стенокардією та церебральною ангіопатією, у яких різке зниження АТ загрожує ІМ або інсультом. При г. (Гострий) ІМ не можна починати терапію, якщо ч/з попереднє лікування судинорозширювальними препаратами є ризик подальшого серйозного погіршення гемодинамічних показників. Пацієнтам з тяжкою формою СН (серцева недостатність) після г. ІМ його призначати у випадку стабільності гемодинамічного стану. У пацієнтів з артеріальною нирково-судинною гіпертензією та однобічним або двостороннім стенозом ниркової артерії застосування його призводить до ризику різкого зниження АТ і розвитку ниркової недостатності. Пацієнтам на тривалому гемодіалізі протипоказаний. У пацієнтів з наявною нирковою або СН лікування може спровокувати гіперкаліємію. Лікування калійзберігаючими діуретиками не рекомендується, з обережністю призначати інгібітори АПФ пацієнтам з перешкодою відтоку крові з лівого шлуночка. При гемодинамічно значимій обструкції лізиноприл протипоказаний. У пацієнтів з злоякісною АГ (артеріальна гіпертензія) або тяжкою СН починати терапію треба в умовах стаціонару.У випадку переривання або припинення застосування препарату у пацієнтів з гіпертензією може знову підвищитись АТ, у пацієнтів із СН можуть відновитися її прояви.
Інформація для пацієнта: Здатність керувати автотранспортом чи іншими потенційно небезпечними механізмами або працювати без надійної підтримки може бути порушена внаслідок можливого запаморочення та стомлюваності.

Навігація

Первинна допомога

За напрямком медицини