Периндоприл (Perindopril)

Категорія: Урологія, андрологія, сексопатологія, нефрологія → Нефрологія. Лікарські засоби → Антигіпертензивні лікарські засоби → Інгібітори ангіотензинперетворюючого фермента → Периндоприл

Периндоприл (Perindopril)

Препарат випускається під торгівельними назвами:

КОВЕРЕКС®, ВАТ Фармацевтичний завод ЕГІС, Угорщина, за ліцензією компанії Лабораторії Серв'є, Францiя, Угорщина/Франція
ПРЕНЕСА®, КРКА, д.д., Ново место, Словенія
ПРЕСТАРІУМ® 2,5 мг, ПРЕСТАРІУМ® 5 мг, ПРЕСТАРІУМ® 8 мг, ПРЕСТАРІУМ® 10 мг, Лабораторії Серв'є Індастрі/Серв'є (Ірландія) Індастріс Лтд, Франція/Ірландія
ПРЕСТАРІУМ® 4 мг, Лабораторії Серв'є Індастрі, Франція

Ціни в аптеках:

Інструкція для застосування: Периндоприл (Perindopril)

Фармакотерапевтична група: С09АА04 – інгібітори АПФ (ангіотензин-перетворюючий фермент).

Основна фармакотерапевтична дія: антигіпертензивна, судинно- та кардіопротекторна дія; фармакологічну активність має метаболіт периндоприлу периндоприлат, який пригнічує АПФ (ангіотензин-перетворюючий фермент) і гальмує перетворення ангіотензину I в ангіотензін II, що має судинозвужувальну дію, а також перешкоджає розпаду брадикініну; що веде до покращання функціонування та релаксації ендотелію судин; поліпшує еластичність великих артерій, коригує структурні зміни у малих артеріях, зменшує гіпертрофію лівого шлуночка, запобігає прогресуванню атеросклерозу та має антиішемічні властивості; знижує АТ (артеріальний тиск) при всіх ступенях артеріальної хвороби; зменшує роботу серця, шляхом зменшення перед- i пiслянавантаження на серце; ефективно діє протягом 24 год (Година)., максимальна гіпотензивна дія досягається ч/з 4-6 год (Година). після однократного прийому; відношення Т/Р (пік/корито) периндоприлу становить 87-100%; при припиненні вживання препарату ефекту відміни не спостерігається; сприяє значущому зниженню ризику виникнення СС (серцево-судинний) ускладнень: ІМ (інфаркт міокарда), С Н, інсультів, та /або СС (серцево-судинний) смертності

Показання для застосування ЛЗ: АГ (артеріальна гіпертензія); СН (серцева недостатність) БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск); запобігання виникненню повторного інсульту у пацієнтів з цереброваскулярними захворюваннями; запобігання СС (серцево-судинний) ускладненням у пацієнтів з документовано подтвердженою стабільною ІХС (ішемічна хвороба серця); довготривале лікування зменшує ризик виникнення ІМ (інфаркт міокарда) та СН (серцева недостатність).

Спосіб застосування та дози ЛЗ: для табл. (Таблетки) з вмістом периндоприлу тертбутиламіну по 4 мг, по 8 мг – при АГ (артеріальна гіпертензія) початкова доза становить 4 мг 1 р/добу (кількість разів на добу) вранці; через 1 місяць лікування добову дозу можна збільшити до 8 мг 1 р/добу (кількість разів на добу); у пацієнтів, яким проводиться лікування діуретиком, з метою профілактики розвитку симптоматичної гіпотензії, застосування діуретика рекомендується припинити за 2 – 3 дні до початку лікування периндоприлом, а лікування слід розпочати з добової дози 2 мг; БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск) при реноваскулярній АГ (артеріальна гіпертензія) рекомендована початкова доза становить 2 мг 1 р/добу (кількість разів на добу) з наступним підбором необхідної дози; лікування людей похилого віку слід розпочинати з дози 2 мг, через 1 місяць цю дозу можна збільшити до 4 мг, ще через 1 місяць - дозу можна поступово збільшити залежно від функції нирок до 8 мг; хр. (Хронічний) СН (серцева недостатність) - початкова доза становить 2 мг 1 р/добу (кількість разів на добу) вранці; цю дозу можна збільшувати на 2 мг через 2 тижні за умови нормальної переносимості до 4 мг 1 р/добу (кількість разів на добу) БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск); пацієнтам з нирковою недостатністю дозу слід підбирати залежно від кліренсу креатиніну – для пацієнтів з кліренсом креатиніну > 60 мл/хв - 4 мг/добу, 30 < ClCr < 60 мл/хв - 2 мг/добу, 15 < ClCr < 30 мл/хв - по 2 мг через день, пацієнти, яким проводиться гемодіаліз, ClCr < 15 мл/хв - по 2 мг у день проведення діалізу; для табл. (Таблетки) з вмістом периндоприлу тертбутиламіну по 5 мг, по 10 мг - приймати перед їдою, бажано вранці; дозу підбирають індивідуально для кожного пацієнта з урахуванням показання для застосування, профілю пацієнта та показників АТ (артеріальний тиск). АГ: рекомендована початкова доза - 5мг 1 р/добу вранці БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск), ч/з 1 міс лікування добову дозу можна збільшити до 10 мг 1 р/добу; пацієнтам з реноваскулярною гіпертензією, порушенням водно-електролітного балансу, серцевою декомпенсацією або тяжкою гіпертензією, пацієнтам літнього віку, рекомендовано починати лікування з дози 2.5 мг БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск); за необхідності та гарної переносимості дозу поступово протягом місяця підвищують до 5- 10 мг; СН: рекомендована початкова доза - 2.5 мг 1 р/добу, вранці; ч/з 2 тижні за умови доброї переносимості дозу можна підвищити до 5мг 1 р/добу БНФ; запобігання виникненню повторного інсульту у пацієнтів з церебровскулярними захворюваннями: рекомендована початкова доза - 2.5 мг 1 раз/добу, після 2 тижнів лікування дозу збільшують до 5 мг; за необхідності додаткового контролю АТ (артеріальний тиск) можна призначити в комбінації з індапамідом або перейти на застосування фіксованої комбінації периндоприлу та індапаміду; лікування розпочинають у термін від 2 тижнів до декількох років після первинного інсульту; запобігання СС (серцево-судинний) ускладненням у пацієнтів з документованою стабільною ІХС: лікування починають з дози 5 мг на добу; ч/з 2 тижні за умови гарної переносимості дозу підвищують до 10 мг; пацієнти літнього віку з документованою стабільною ІХС (ішемічна хвороба серця) розпочинають лікування з дози 2.5 мг 1 р/добу, ч/з тиждень лікування дозу підвищують до 5 мг, після 2 тижнів лікування за умови доброї переносимості дозу підвищують до 10 мг та починають довготривале лікування.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: зниження гемоглобіну та гемотакриту, тромбоцитопенія, лейкопенія/нейтропенія, анемія, агранулоцитоз, панцитопенія, у пацієнтів з вродженою недостатністю ферменту G-6PDH - поодиноки випадки гемолітичної анемії; головний біль, астенія, запаморочення, парестезія, порушення настрою, сну; органи чуття - порушення зору, шум у вухах, артеріальна гіпотензія (особливо після прийому першої дози), внаслідок раптового зниження АТ (артеріальний тиск) - аритмія, стабільна стенокардія, ІМ (інфаркт міокарда), інсульт; сухий кашель, задишка, бронхоспазм, еозинофільна пневмонія, риніт; нудота, блювання, біль у животі, діарея, запор, відчуття сухості у роті, панкреатит; гепатит, жовтуха, г. (Гострий) ниркова недостатність, шкірні висипання, еритема, ангіоневротичний набряк, мультиформна еритема, астенія, судоми м’язів, імпотенція, пітливість, підвищення концентрації калію, креатиніну та сечовини в сироватці крові, особливо у пацієнтів з тяжкою СН (серцева недостатність) та реноваскулярною гіпертензією, підвищення рівня печінкових трансаміназ та рівня білірубіну в плазмі.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, а також до інших інгібіторів АПФ (ангіотензин-перетворюючий фермент); наявність в анамнезі ангіоневротичного набряку, пов’язаного з попереднім лікуванням інгібіторами АПФ (ангіотензин-перетворюючий фермент); вагітність та годування груддю, дитячий вік.

Форми випуску ЛЗ: табл. (Таблетки) по 2 мг, по 4 мг, по 8 мг; табл. (Таблетки), вкриті плівковою оболонкою, по 2, 5 мг, по 5 мг, по 10 мг.

Візаємодія з іншими лікарськими засобами

Алкоголь, діуретики, антигіпертензивні засоби, нейролептики, трициклічні антидепресанти потенціюють гіпотензивний ефект його і підвищують ризик розвитку ортостатичної гіпотензії. З калійзберігаючими діуретиками (спіронолактон, амілорид, триамтерен) може призвести до гіперкаліємії. Гіперкаліємія також може бути спровокована одночасним прийомом циклоспорину, препаратів калію, харчових добавок, які містять калій, особливо за наявності ниркової недостатності, ЦД (цукровий діабет). НПЗ, особливо індометацин, протидіють антигіпертензивному ефекту інгібіторів АПФ (ангіотензин-перетворюючий фермент) (периндоприлу). З препаратами літію можлива затримка виведення літію з організму і підвищення ризику його побічної та токсичної дії. Засоби, які пригничують функцію кісткового мозку, разом з інгібіторами АПФ підвищують ризик нейтропенії чи агранулоцитозу. Естрогени: за рахунок затримки рідини в організмі можливо зменшення антигіпертензивної дії препарату. Симпатоміметики: можливо ослаблення антигіпертензивної дії інгібіторів АПФ. За умови проведення оперативного втручання повідомити анестезіолога про прийом периндоприлу (посилення кардіодепресивної дії засобів для наркозу).

Особливості застосування у жінок під час вагітності та лактаціїї

Вагітність: Протипоказаний.
Лактація: Протипоказаний.

Особливості застосування при недостатності внутрішніх органів

Порушення функції церцево-судинної системи: Протипоказаний при стенозі артеріального, мітрального клапану з вираженими порушеннями гемодинаміки; гіпертрофічній кардіоміопатії.
Порушення функції печинки: Печінкова недостатність: не потребує підбирання дози
Порушення функції нирок: Необхідно підбирати дозу залежно від кліренсу креатиніну та відповіді пацієнта на лікування
Порушення функції дихальної системи: Спеціальних рекомендацій немає

Особливості застосування у дітей та осіб похилого віку

Діти, до 12 років: Протипоказаний.
Особи похилого та старечого віку: Застосовують з обережністю.

Застереження щодо застосування

Інформація для лікаря: У хворих на гіповолемію, з дефіцитом натрію в зв’язку із застосуванням діуретиків, безсольовою дієтою, ч/з блювання, діарею, в зв’язку з діалізом можливий розвиток раптової тяжкої гіпотензії, ниркової недостатності. Доцільно компенсувати втрати рідини і солей до початку лікування. Пацієнти з двостороннім стенозом ниркових артерій або стенозом ниркової артерії єдиної нирки після операції трансплантації нирки, з порушенням функції нирок, печінки, порушенням кровотворення, аутоімунними захворюваннями, вираженим аортальним або мітральним стенозом, тяжкою СН (серцева недостатність) та з тенденцією до електролітних порушень, пацієнти, які вживають додатково діуретики (які не виводять калій), дигоксин або судинорозширюваючі препарати, повинні починати лікування під наглядом лікаря, якщо потрібно - в умовах стаціонару. З метою зменшення ризику появи симптоматичної гіпотензії пацієнтам, які приймають великі дози діуретиків, рекомендовано припинити вживання діуретиків за 2-3 дні до початку лікування. Якщо це неможливо - необхідно зменшити дозу діуретиків або початкову дозу препарату. Не призначається пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі з високопроточними поліакриловими мембранами ч/з можливість виникнення анафілактичної реакції. Можливо виникнення сухого кашлю, який зникає після відміни препарату. Якщо пацієнту збираються робити хірургічне втручання необхідно повідомити анестезіолога про застосування будь якого інгібітору АПФ.
Інформація для пацієнта: Можуть впливати на здатність керувати автомобілем і роботу з різними механізмами у разі розвитку артеріальної гіпотензії або запаморочення

Навігація

Первинна допомога

За напрямком медицини