 Фозиноприл (Fosinopril) |
 |
Категорія: Кардіологія → Інгібітори ангіотензинперетворюючого фермента (АПФ) → Фозиноприл
Фозиноприл (Fosinopril)
Препарат випускається під торгівельними назвами:
- ФОЗИКАРД®, Балканфарма-Дупниця АТ (артеріальний тиск), в співробітництві з Актавіс АТ (артеріальний тиск), Ісландія./Актавіс АТ (артеріальний тиск), Болгарія/Ісландія
Ціни в аптеках:
Інструкція для застосування: Фозиноприл (Fosinopril)
Фармакотерапевтична група: С09АА09 – інгібітори АПФ (ангіотензин-перетворюючий фермент).
Основна фармакотерапевтична дія: антигіпертензивна дія; після прийому внутрішньо фозиноприл швидко і повністю перетворюється шляхом гідролізу на фозиноприлат, що є активним інгібітором АПФ (ангіотензин-перетворюючий фермент); АГ (артеріальна гіпертензія) - ефект обумовлений пригніченням ренін-ангіотензин-альдостеронової системи; зниження концентрації ангіотензину ІІ призводить до розширення судин і зменшення затримки натрію і води за рахунок пригнічення секреції альдостерону; можливе незначне підвищення сироваткового калію; пригнічення АПФ (ангіотензин-перетворюючий фермент) гальмує розпад брадикініну, який є потужним засобом для розширення судин і це також сприяє терапевтичному ефекту, АТ (артеріальний тиск) починає знижуватись через 1 год (Година), а максимум дії наступає через 2-6 год (Година) після прийому препарату; при застосуванні фозиноприлу 1 р/добу (кількість разів на добу) зниження АТ (артеріальний тиск) утримується протягом доби; ефект у хворих з СН (серцева недостатність) обумовлений пригніченням ренін-ангіотензин-альдостеронової системи; пригнічення АПФ (ангіотензин-перетворюючий фермент) зменшує як перед- так і після- навантаження; гемодинамічний ефект проявляється протягом 24 год (Година) при застосуванні фозиноприлу 1 р/добу (кількість разів на добу); лікування фозиноприлом покращує працездатність хворих з СН (серцева недостатність) протягом доби; фозіноприл також зменшує диспное та швидку втомлюваність.
Показання для застосування ЛЗ: АГ (артеріальна гіпертензія), хр. (Хронічний) СН (серцева недостатність) БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск).
Спосіб застосування та дози ЛЗ: АГ (артеріальна гіпертензія) - початкова доза препарату становить 10 мг / добу БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск); дозу необхідно підбирати залежно від зміни АТ, звичайно доза становить 10 - 40 мг /добу БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск); якщо АТ не вдається достатньою мірою нормалізувати в разі застосування одного препарату, схема лікування може бути доповнена діуретином; при СН (серцева недостатність) - початкова доза препарату становить 10 мг/добу, при добрій переносимості, дозу можна підвищувати з тижневим інтервалом залежно від клінічного результату, збільшуючи її максимально до 40 мг/добу БНФ (рекомендація до застосування ЛЗ у Британському Національному Формулярі, 60 випуск), також можлива комбінація препарату з діуретиком.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: запаморочення, кашель, гіпотензія, м'язово-скелетний біль, нудота і блювання; артеріальнаї гіпотензія ; ангіоневротичний набряк; анафілактоїдні реакції у хворих, що одержують лікування інгібітором АПФ (ангіотензин-перетворюючий фермент), при проведенні гемодіалізу ч/з мембрани високої проникності, під час десенсибілізаційного лікування; агранулоцитоз і пригнічення функції кісткового мозку; холестатична жовтуха, яка переходить в активно прогресуючий некроз печінки; у хворих із СН (серцева недостатність) може спричинювати зайвий антигіпертензивний ефект, що може призвести до олігурії, азотемії, г. (Гострий) ниркової недостатності.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до компонентів препарату з ангіоневротичним набряком в анамнезі; спадковий/ідіопатичний ангіоневротичний набряк; вагітність, період лактації.
Форми випуску ЛЗ: табл. (Таблетки) по 5 мг, по 10 мг, по 20 мг.
Візаємодія з іншими лікарськими засобами
Антигіпертензивні засоби (особливо діуретики), інші речовини, які знижують АТ (нітрати, трициклічні антидепресанти) —з фозиноприлом підсилення антигіпертензивного ефекту; НПЗ, знеболювальні засоби —можливе послаблення антигіпертензивного ефекту фозиноприлу, погіршення ниркової функції і підвищення рівня калію сироватки; симпатоміметичні засоби (епінефрин) —можливе послаблення антигіпертензивного ефекту фозиноприлу; калійзберігаючі діуретики (спіронолактон, тріамтерен, амілорид), препарати калію, замінники солі, які містять калій —підвищується ризик розвитку гіперкаліємії, особливо у хворих з порушеннями функції нирок; Може призвести до збільшення концентрацій літію сироватки і до збільшення кардіотоксичного та нейротоксичного ефекту літію; алопуринол, цитостатичні або імуносупресивні препарати, системні КС або прокаїнамід — збільшується ймовірність виникнення гематологічних реакцій, зменшення кількості лейкоцитів крові, пероральні протидіабетичні засоби ( похідні сульфанілсечовини, бігуанід), інсулін — внаслідок можливого зменшення резистентності до інсуліну, ризик виникнення гіпоглікемії; поліакрилнітрилові мембрани високої проникності — можливий розвиток анафілактоїдних реакцій; антациди — можуть знизити біодоступність інгібіторів АПФ
Особливості застосування у жінок під час вагітності та лактаціїї
Вагітність: Протипоказаний
Лактація: Протипоказаний
Особливості застосування при недостатності внутрішніх органів
Порушення функції церцево-судинної системи: З обережністю при СН.
Порушення функції печинки: З обережністю при недостатності.
Порушення функції нирок: З обережністю при недостатності.
Порушення функції дихальної системи: Спеціальних рекомендацій немає
Особливості застосування у дітей та осіб похилого віку
Діти, до 12 років: Протипоказаний.
Особи похилого та старечого віку: Застосовують з обережністю.
Застереження щодо застосування
Інформація для лікаря: У хворих на АГ (артеріальна гіпертензія), прояви симптоматичної гіпотензії вірогідніші внаслідок зменшення об’єму рідини, прийому діуретиків, дієти з обмеженням кількості солі, діалізу, проносів або блювання, за наявності ренінзалежної гіпертензії. Поява гіпотензії частіше у хворих з більш тяжким ступенем СН. У хворих з підвищеним ризиком симптоматичної гіпотензії контроль на початку терапії і при корекції дози, у хворих на ІХС (ішемічна хвороба серця), захворюваннями судин мозку, у яких надмірне зниження тиску може призвести до ІМ (інфаркт міокарда) або мозкового інсульту. У хворих з СН та нормальним або низьким АТ можливо додаткове зниження системного АТ. Це не є причиною для припинення лікування. Лікування не починати у хворих на г. (Гострий) ІМ (інфаркт міокарда), які мають ризик подальшого серйозного погіршення гемодинаміки: з систолічним тиском 100 мм рт. ст. або нижче, хворі з кардіогенним шоком. Призначати з обережністю хворим зі стенозом мітрального клапана, з обструкцією вивідного відділу лівого шлуночка. За наявності вазоренальної гіпертензії підвищений ризик розвитку тяжкої гіпотензії і ушкодження нирок; у них лікування починати з низьких доз, з обережною корекцією дозувань. У хворих з трансплантацією нирки лікування не рекомендується. Анафілактичні реакції - при проведенні гемодіалізу з використанням мембран високої проникності. Обміркувати можливість використання діалізних мембран іншого виду або застосування антигіпертензивних засобів іншої групи. Можуть розвиватись анафілактоїдні реакції під час аферезу ліпопротеїнів низької щільності (LDL) за допомогою сульфату декстрану. Запобігати, тимчасово припинивши приймання інгібітора АПФ перед аферезом. Може спостерігатись розвиток нейтропенії/агранулоцитозу, тромбоцитопенії та анемії. Особливо обережно у пацієнтів з ураженням колагену судин (системний червоний вовчак, склеродермія тощо), при проведенні лікування імуносупресорами, алопуринолом, прокаїнамідом чи комбінації цих факторів можливі ускладнення. Поява кашлю непродуктивного характеру, який припиняється після відміни препарату. Може підсилювати гіпотензивну дію препаратів, що застосовуються для анестезії та аналгетиків. Можливе підвищення рівня калію в сироватці. Протягом першого місяця лікування - суворий контроль рівня цукру у пацієнтів, які застосовують пероральні протидіабетичні засоби або інсулін.
Інформація для пацієнта: Містить лактозу, не приймати пацієнтам з недостатністю лактази, галактоземією або глюкозним/галактозним с-мом мальабсорбції. Якщо виникла або планується вагітність, якомога швидше перейти на альтернативне лікування. Водії автотранспортних засобів повинні мати на увазі, що можливі запаморочення чи швидка стомлюваність